Зміст
Введення
Глава 1 Особливості підготовки і проведення уроків позакласного читання
1.1 Вітчизняна методологія позакласного читання
1.2 Уроки позакласного читання
1.3 Позакласне читання на уроках літератури
Глава 2 Планування системи уроків позакласного читання в середніх класах
2.1 Основні вимоги до уроків позакласного читання
2.2 Система уроків позакласного читання в 7-9 класах
2.3 Приблизний план уроку позакласного читання за поемі Б.Ахмадуліної В«Казка про дощВ» в 7-8 класах
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність: Позакласне читання - одне з важливих напрямків в роботі вчителя-словесника. В методиці викладання літератури міцно утвердилася положення про те, що уроки літератури, пов'язані з позакласним читанням, активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формуванню їх читацьких інтересів, стимулюють позакласне читання, яке, в свою чергу, є опорою шкільного курсу.
Досвід передових педагогів минулого і творчо працюючих сучасних вчителів-словесників показує, що вихід у широкий позакласне читання, постійна опора на індивідуальний читацький досвід учнів, облік їх читацьких інтересів-це той резерв літературної освіти, використання якого може дати позитивний ефект.
Помітне пожвавлення уроків позакласного читання спостерігалося в кінці 80-х рр.., коли в середніх класах були введені додаткові години на обговорення книг, самостійно прочитаних учнями. З'явилася можливість проводити цілі цикли уроків позакласного читання. Ширше стали використовуватися на уроках прийоми позакласної роботи (ігри, вікторини, кросворди, концерти, спектаклі, конкурси і т.д.). Що вийшли в останні роки численні хрестоматії, спеціально призначені для позакласного читання, багато в чому полегшили роботу вчителя-словесника.
Сьогодні спостерігається ослаблений інтерес дітей до читання в цілому. Незважаючи на численні видання, і класичної дитячої літератури, і модернізованої, все-таки, читання відводиться на другий план. Перевагу дається телебаченню, комп'ютерним іграм, музиці, Інтернету підліткам середньої ланки (7-8 класів). Таким чином, актуальність роботи обумовлена ​​даною проблемою.
Мета курсової роботи - виявити особливості підготовки та проведення уроків позакласного читання в середніх класах.
Завдання:
-Розглянути наукову літературу, присвячену методології проведення позакласного читання;
-Розкрити особливості підготовки та проведення позакласного читання на уроках літератури;
-скласти план уроку позакласного читання за поемою Б.Ахмадуліної В«Казка про дощВ» для учнів 7-8 класів.
Новизна дослідницької роботи полягає в тому, що вперше складено план уроку позакласного читання за поемі Б.Ахмадуліної В«Казка про дощВ» для учнів 7-8 класів.
Метод дослідження: для досягнення поставленої мети нами були використані метод дослідження та аналізу.
Структура курсової роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури
Глава 1 Особливості підготовки та проведення уроків позакласного читання
1.1 Вітчизняна методологія позакласного читання
Шлях вітчизняної методики до читача-школяра був довгим і нерівним. Його характеризували підйоми і спади, удачі і поразки, яскраві епізоди співпраці вчителя та учнів і роки відчуження.
словесників поступово приходили до думки про необхідність серйозного вивчення і врахування читацької індивідуальності; у процесі викладання складалася методика вивчення, веде свій початок від педагогів кінця XIX - початку XX в.: Х.Д. Алчевської, Н.А. Рубакін, А.П. Нечаєва, Ц.П. Балталона та ін словесників минулого змушені були визнати не тільки існування позакласного читання, в якому переважала не класика, а В«сищіцкая літератураВ», пригоди і фантастика, але і той факт, що читаються школярами поза класом книги часто В«набагато сильніше впливають на виховання та розвиток молодого істоти, ніж класні уроки В»[12, 16].
Особливий інтерес представляє ідея індивідуалізації читання, які пропагували в початку XX в. в роботах Н.А. Рубакін, який писав про необхідність В«пристосування списків рекомендованих книг до особистостей тих читачів, яким вони вказуються В», і вважало більш важливим вивчення не читаючої маси, а окремих читачів [5; 76].
На початку 20-х рр.. популярними були соціологічні опитування, що виявляють загальну картину читання в країні. Різноманітні методи вивчення читачів знайшли відображення у збірнику В«Дитяче читання: методи вивченняВ» (1928), підготовленому під керівництвом Н.А. Рибникова.
У 60-70-е рр.., після довгого затишшя у вивченні читачів, було проведено цілий цикл великомасштабних соціологічних досліджень (В«Радянський читачВ», В«Книга і читання в житті невеликих міст В»,В« Книга і читання в житті радянського села В», В«Дослідження художніх інтересів сучасних школярівВ» та ін), в яких значною мірою були згладжені всі гострі кути. Правда, автори останнього дослідження, приводячи цифрові дані, що свідчать про переважанні інтересу до літератури серед інших художніх інтересів школярів, все ж відзначали: В«Найбільшим престижем у хлопців користується література, проте реально вони насамперед цікавляться кіно В»[14; 35].
Цікавий матеріал про читача-школяра представлений в що вийшли в 50-70-і рр.. роботах психологів та методистів Л.В. Благонадежіной, О.І. Никифорової, Н.Д. Молдавської, Л.Г. Жабіцкой, М.Д. Пушкарьової, Л.Н. Рожин, О.Ю. Богданової, В.Г. Маранцман, Н.А. Бодрова, Л.Т. Пантелєєвою, В.П. Полухін та ін У проведених в останні роки дослідженнях читацьких інтересів школярів все частіше простежується думка про зростаючий розрив між уроками літератури і позакласних читанням, про відсутності стійкої мотивації до читання, відзначається падіння ролі вчителя в формуванні читацької культури школярів. Педагог І.А. Бутенко запропонувала учням VI-X класів назвати основні джерела інформації про книги. Результати опитування досить неочікувані: основні джерела - мати, батько, однокласники, родичі і книги, а далі - вчитель, сам школяр і бібліотекар. Обговорюють з юним читачем прочитані ним книги найчастіше батьки, рідше - друзі чи ніхто. Вчителі та бібліотекарі при цьому зовсім не згадуються [3; 67].
Сучасна методика визнає вивчення проблем, пов'язаних з читанням школярів необхідної передумовою і обов'язковою умовою ефективності процесу навчання літературі. Які методи вивчення найчастіше використовуються в практиці роботи вчителів-словесників?
В ході фронтальної, групової або індивідуальної бесіди вчителя з учнями можливо з'ясування цілої низки відомостей про особливості читацької ситуації в класі, про спрямованість читацьких інтересів, рівні сприйняття і характері оцінки літературних творів учнями. Індивідуальна бесіда, в якій школярі іноді відкриваються з найнесподіванішого боку, часто виявляється вирішальним моментом у встановленні контакту між вчителем і учнем.
Аналіз письмових робіт учнів (Творів, письмових відповідей на запитання, рефератів, відгуків про прочитаних книгах і т.д.) допоможе вчителю визначити особливості сприйняття літературного твори як на етапі первісного самостійного читання, так і після аналізу або обговорення твору на уроці, простежити зростання читацької культури, рівень сформованості вмінь самостійно аналізувати і оцінювати літературні твори. Твори типу В«Моя домашня бібліотекаВ», В«Що я хотів би змінити в своєму читанніВ» і т.п. можуть дати додатковий матеріал про мотиви і характер читання школяра. Багато проблеми, підняті в таких творах, можуть стати предметом обговорення на уроках і в індивідуальній бесіді.
Читацькі біографії, широко використовувалися в практиці старих словесників, дають вчителю н...
