Курсова робота
Тема: Особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співпраці дитячого садка і сім'ї
ЗМІСТ
Введення
Глава 1 Теоретичний аспект формування соціально-моральної особистості в умовах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї
1.1 Особливості формування особистості в дошкільному віці
1.2 Взаємодія сім'ї і дошкільного закладу в процесі соціалізації дитини
Висновки на чолі 1
Глава 2 Досвід співпраці дошкільного закладу і сім'ї у соціально-моральному формуванні особистості дитини
2.1 Взаємодія сім'ї і дитячого садка в роботі В«Центру розвитку дитиниВ» В«Дитячий садок № 22В« Джерельце В» гп Пойковський Нефтеюганск району ХМАО
2.2 Особливості роботи з молодими батьками з проблеми морального виховання дітей
Висновки на чолі 2
Висновок
Бібліографічний список
Додаток
ВСТУП
Об'єктивна соціокультурна ситуація, що склалася в суспільстві, характеризується зміною традиційних моральних норм і правил моралі, призводить до небажаних наслідків у моральному становленні підростаючого покоління Росії: спостерігається слабка мотивація до морального самовдосконалення; низький рівень розвитку емоційно-вольової сфери особистості. У таких умовах все гостріше відчувається потреба у вихованні високоморальної особистості, здатної творити, а не тільки споживати.
Діти дошкільного віку повинні мати можливість практично освоювати і закріплювати морально-етичні норми, що ведуть до оволодіння механізмами соціальних і морально-цивільних відносин між людьми через активна взаємодія сім'ї з дошкільним освітнім закладом
У вітчизняній дошкільній педагогіці різні аспекти формування моральної свідомості дошкільнят розглядалися в тій чи іншій мірою в контексті вивчення наступних традиційних напрямків: ролі знань про соціальної дійсності і моралі в етичному вихованні дітей (С.А. Козлова, А.В. Запорожець, та ін); ролі гуманних почуттів у формуванні морального вигляду дитини (Т.А. Владимирова, А.В. Запорожець, І.А. княжеве, Л.П. Стрєлкова та ін); можливостей різних видів діяльності у формуванні моральних якостей, відносин (Р.С. Буре, Л.В. Крайнєва, В.Н. Давидович та ін.)
Незважаючи на множинність підходів до дослідження проблеми соціально-етичного виховання дітей, залишаються недостатньо з'ясованими механізми становлення і розвитку почав їх моральної свідомості. Недостатня вивченість даної проблеми в теорії і практиці педагогіки веде до суттєвих недоліків у моральному розвитку дитини-дошкільника.
Актуальність проблеми співпраці вихователів ДОУ і батьків в процесі соціально-етичного виховання полягає в тому, що необхідно створити механізм тісної співпраці між дошкільною установою та батьками при організації соціально-етичного виховання передбачає включення дошкільнят в позитивні моральні відносини; формування моральних знань і уявлень; збагачення досвіду соціально схвалюваної поведінки; розвиток морального розвитку особистості.
Мета дослідження - проаналізувати особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співробітництва дитячого саду і сім'ї.
Об'єкт дослідження - процес співпраці дошкільного установи і сім'ї у формуванні соціально-моральної особистості.
Предмет дослідження - формування соціально-моральної особистості в умовах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
В· Вивчити літературу по темі дослідження;
В· Визначити особливості формування особистості в дошкільному віці;
В· Розглянути взаємодія сім'ї і дошкільного закладу в процесі соціалізації дитини;
В· Підтвердити теоретичні основи дослідження практичною роботою;
В· Розкрити особливості роботи з молодими батьками з проблеми морального виховання дітей.
Структура дослідження: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку з 20 джерел та додатка.
ГЛАВА 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ Взаємодія ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І СІМ'Ї
1.1 Особливості формування особистості в дошкільному віці
Маленька дитина дуже пластичний, сенсібілен, легко навчається. Він багато що може, значно більше, ніж припускали психологи і педагоги до цих пір. Це відкриває перспективи істотного збагачення пізнавального змісту дошкільної програми, зокрема введення в систему освітньої роботи дитячого садка навчання початкам математики і грамоти, а також значного підвищення рівня морального і естетичного виховання дітей дошкільного віку. Разом з тим, отримані дослідні дані говорять про те, що підвищення ефективності дошкільного виховання вимагає суворого урахування вікових психофізіологічних особливостей дитини-дошкільника.
перше, треба, враховувати, що ми маємо справу з зростаючим дитячим організмом, зі зростаючим дитячим мозком, дозрівання якого ще не закінчилась, функціональні особливості якого ще не склалися і робота якого ще обмежена. При перебудові педагогічного процесу, при вдосконаленні виховних програм необхідно передбачати не тільки те, що дитина даного віку здатний досягти при інтенсивному тренуванні, але і яких фізичних і нервово-психічних витрат буде йому це коштуватиме. Бо відомо, яку небезпеку представляють перевантаження, перевтома для стану, здоров'я та подальшого ходу дитячого розвитку.
друге, психолого-педагогічні дослідження говорять, що максимальний ефект в реалізації великих можливостей дитини-дошкільника досягається лише в тому випадку, якщо застосовувані методи і форми виховання будуються відповідно до психофізіологічними особливостями дошкільного віку, якщо, наприклад, навчання дошкільнят тим чи іншим знанням та вмінням проводиться не у формі традиційного шкільного уроку, а в процесі дидактичних ігор, безпосередніх спостережень і предметних занять, різних видів практичної і образотворчої діяльності і т. д.
третє (і це, може бути, найважливіше), справді розвивається характер дошкільне виховання може придбати лише в тому випадку, якщо воно будується з урахуванням того особливого значення, яке має дошкільне дитинство і інтенсивно формуються на даній віковій ступені психічні новоутворення для загального ходу поетапного формування особистості. Такі специфічні для дошкільного віку новоутворення, як синтетичні форми сприйняття простору і часу, наочно-образного мислення, творчої уяви і т. д. можуть складатися досить по-різному в залежності від умов життя і виховання дитини. При стихійному, неорганізованому формуванні наочно-образного мислення воно неминуче придбає ті риси егоцентризму, синкретизму, алогізму. Однак при систематичній організації орієнтування дитини на істотні ознаки тієї чи іншої сфери дійсності, при відповідному збагаченні змісту його ігрової та практичної діяльності наочно-образне мислення дошкільника здобуває якісно нові риси. В формі наочних образів, що складаються у дитини, отримує відображення не тільки зовнішня видимість явищ, а й найпростіші каузальні, генетичні та функціональні взаємозалежності між ними. [19, с.72]
У результаті починають складатися в найбільш досконалій формі ті види чуттєвого пізнання дійсності, які мають неоціненне значення не тільки для сьогодення, але й для майбутнього, які відіграють важливу роль в діяльності дорослої людини.
Подібно до цього за відсутності цілеспрямованого морального виховання, коли оточуючі піклуються лише про задоволення всіх потреб маленької дитини, не привчаючи його з перших років життя до виконання найпростіших обов'язків перед оточуючими, до дотримання найпростіших моральних норм, неминуче виникає наївне дитячий егоїзм, неодноразово описаний в літературі по дитячої психології і загрожує перетворитися згодом у...
