Омський державний педагогічний університет
Факультет педагогіки і психології
Кафедра соціальної педагогіки
Курсова робота
В«Особливості роботи соціального педагога
з дітьми з неповної сім'ї В»
Омськ-2008
Зміст
Введення
1. Особливості виховання дітей у неповній сім'ї
1.1 Сім'я як інститут первинної соціалізації дитини
1.2 Сім'я як одна з причин поведінки, що відхиляється
підлітка
1.3 Характеристика неповної сім'ї
1.4 Основні проблеми дітей з неповної сім'ї
2. Особливості роботи соціального педагога з дітьми з
неповної сім'ї
2.1 Специфіка роботи соціального педагога з неповною сім'єю
2.2 Методи, використовувані в роботі соціального педагога
2.3 Обробка результатів за основними тестам
Висновок
Список використаної літератури
Введення
На мій погляд, що актуальність моєї теми полягає саме в тому, що в сучасних умовах саме родина отримала найбільше ударів. Безробіття, підвищення цін на продукти харчування та комунальні послуги вдарили в першу чергу по родині, викликали безталання дітей і підлітків, бездомність, алкоголізм, наркоманію. Зниження купівельної спроможності, зубожіння середніх верств населення призвело до зростання смертності та скорочення народжуваності. У Російській Федерації, згідно статистичними даними, з 1992 р. спостерігається зменшення населення. Якщо в 1995 р. приріст населення становив 749,9 тис. осіб, то в 1996 р. смертність перевищила народжуваність на 880 тис. Сучасна сім'я урізує себе не тільки в житло і одязі, але і в харчуванні.
Руйнівні наслідки реформ позначилися і на моральному кліматі в суспільстві, що поряд з економічними факторами активізувало процес розпаду сім'ї. Кожен третій дитина сьогодні виховується в неповноцінною сім'ї, зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом, батьки ухиляються від виховання дітей. Сучасна сім'я відрізняється своєю нестабільністю, розвиваються процеси кризових явищ в сім'ї, збільшується число конфліктних сімей, де негаразди батьків між собою відображаються на вихованні дітей. Посилилася кримінальна обстановка. Ножиці прожиткового рівня багатих і бідних все більше розходиться, частина населення на гране жебрацтва. Найчастіше це багатодітні сім'ї.
У самому важкому становищі сьогодні перебувають сім'ї, де неповнолітні діти, а також неповні сім'ї. У сім'ї росте алкоголізм і наркоманія. Страждають і сім'ї інтелігенції: праця лікаря і вчителя досі низькооплачуваних. Падіння моральних устоїв, прагнення відповідати тільки за себе, матеріальна можливість забезпечувати тільки себе призводять до збільшення зростання розлучень.
Неповна сім'я - сім'я з одним батьком в останні роки стала поширеним явищем. Батьком в такій родині частіше є мати, рідше - батько. Така сім'я - Результат розлучення, смерті чи тривалої відсутності одного з батьків або коли дитина поза шлюбом. Сьогодні таких родин 25% від загального числа. Вони більш всього потребують уваги з боку соціального педагога. Ці сім'ї живуть бідно, дохід жінок частіше нижче, ніж у чоловіків, аліменти складають всього 1/4 зарплати чоловіки. Аліменти - матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей у разі розлучення батьків, узаконене державою.
Тема курсової - неповна сім'я.
Об'єктом є неповна сім'я.
Предмет - соціально-педагогічна діяльність з неповною сім'єю.
Мета - Визначити роль соціального педагога у вихованні дітей з неповної сім'ї.
Виходячи з мети, можна виділити ряд завдань :
Гј Вивчити літературу з обраній темі.
Гј Досліджувати теоретичні аспекти роботи соціального педагога з проблем неповної сім'ї.
Гј Розпізнати основні проблеми дітей у неповній сім'ї.
1. Особливості виховання дітей у неповній сім'ї
1.1 Сім'я як інститут первинної соціалізації дитини
Найважливіша соціальна функція сім'ї - виховання підростаючого покоління. Сім'я в сучасному суспільстві розглядається як інститут первинної соціалізації дитини. Батьківство має соціокультурну природу і характеризується системою наказаних культурою і суспільством норм і правил, що регулюють розподіл між батьками функцій догляду за дітьми та їх виховання в сім'ї; визначають зміст ролей, моделі рольової поведінки. Батьки несуть відповідальність перед суспільством за організацію системи умов, що відповідають віковим особливостям дитини на кожній із ступенів онтогенезу і забезпечують оптимальні можливості його особистісного і розумового розвитку. В історії батьківства все більш явною стає значення інституту сім'ї. Перш відповідальність за виховання дитини покладалося на суспільство, в той час як індивідуальне батьківство охоплювало лише відносно нетривалий період дитинства дитини до початку вступу його в трудову діяльність, але з зміною завдань соціалізації дитини в рамках сімейного виховання на кожній з вікових стадій його розвитку зазнають змін також конкретні форми і засоби виховних впливів, характер відносин з батьками.
Головними завданнями сім'ї є формування першої соціальної потреби дитини - потреби в соціальному контакті (М.И. Лисина), базового довіри до світу (Е. Еріксон) і прихильності (Дж. Боулбі, М. Ейнсворт) в дитинстві; формування предметно-гарматної компетентності в ранньому віці і соціальної компетентності в дошкільному, співпраця та підтримка в освоєнні системи наукових понять і здійсненні самостійної навчальної діяльності в молодшому шкільному віці; створення умов для розвитку автономії і самосвідомості в підлітковому і юнацькому віці. Емоційна насиченість і емоційно-позитивний характер міжособистісних відносин, стійкість, тривалість і стабільність взаємодії з партнером, спільна діяльність і співробітництво з дорослим як зразком компетентності, соціальна підтримка та ініціювання до самостійної діяльності роблять сім'ю унікальною структурою, що забезпечує найбільш сприятливі умови для особистісного та інтелектуального розвитку дитини. [12, стор 117]
1.2 Сім'я як одна з причин відхиляється поведінки підлітка
Родині відводиться вирішальна роль у визначенні спрямованості поведінки підлітка, саме в ній в процесі взаємодії та взаємовпливу батьків і дітей закладаються основи норм і правил моральності, навички спільної діяльності, формується світогляд, ціннісні орієнтації, життєві плани і ідеали. В залежності від того, як складаються ці взаємини і спілкування, який виховний потенціал має сім'я (а він визначається структурою сім'ї, загальним освітнім і культурним рівнем батьків, соціально-побутовими умовами життя сім'ї, психологічним мікрокліматом, розподілом функціональних обов'язків між членами сім'ї, трудовими і сімейними обов'язками, організацією вільного часу та ін), формує особистість дитини.
Сімейний спілкування в підлітковому віці має одну особливість: воно носить суперечливий характер. Підлітки, з одного боку прагнуть до спілкування з дорослими, у тому числі з батьками, а з іншого - у них спостерігається зниження інтересу до сімейному спілкуванню.
Суперечливість сімейного спілкування і відносин в підлітковому віці особливо гостро проявляється в неблагополучних сім'ях, які продукують поведінка, що відхиляється підлітків. Неблагополучна сім'я - це та родина, яка не виконує або виконує формально свою провідну функцію - виховання повноцінної людини. В Водночас поняття неблагополучної сім'ї може виникати лише у відповідності з конкретною дитиною. Для однієї дитини родина може бути підходящою, а для іншого ця ж сім'я стане причиною тяжких душевних переживань.
Дефекти виховання є показником неблагополуччя сім'ї. Ні матеріальні, ні побутові, не престижні показники не характеризують ступінь благополуччя ...
