Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи підготовки дітей до навчання математики в школі
1.1. Питання підготовки дітей до школи в психолого-педагогічної та методичної літератури
1.2. Поняття, сутність та значення математичної готовності до навчання в школі
1.3. Проблема підготовки дітей до навчання математики в школі
Висновки по чолі
Глава 2. Організація підготовки майбутніх першокласників до шкільного навчання математиці
2.1. Програма дослідження
2.2. Виявлення рівня готовності майбутніх першокласників до навчання математики в школі. Аналіз результатів
Висновки по чолі
Практичні рекомендації
Висновок
Список літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Введення
Мабуть, не буде перебільшенням те, що всіх свідомих батьків і педагогів хвилюють питання підготовки майбутніх першокласників до навчання в школі. За всіма Чи параметрам готовий дитина стати школярем? Чи є якісь прогалини, недоробки в плані цієї підготовки? Який потенціал розвитку дитини? У чому полягають найважливіші джерела розвитку? Тільки знаходячи вірні відповіді на ці питання (і предпрінімая відповідні дії) можна не турбується за гідне вступ першокласника в стіни школи.
Серед найголовніших критеріїв готовності дітей до навчання в школі по праву знаходиться математична готовність. Особливо сьогодні, у вік новітніх технологій, немає сенсу сперечатися про важливості цього критерію. Тому і проблема вивчення математичної готовності майбутніх першокласників до навчання в школі є на сьогоднішній день незаперечно актуальною і досить цікавою для опрацювання як на теоретичному, так і на практичному рівні.
В цілому, якщо говорити про психолого-педагогічній літературі, вищевказані проблеми висвітлюються фахівцями досить широко, що й не дивно, враховуючи сказане вище. Питань готовності дітей до шкільного навчання в цілому, і математичної готовності зокрема прямо і побічно торкалися у своїх працях такі відомі автори, як Ш.А. Амонашвілі, Л. А. Венгер, Ю.Н.Карандашев, Я.Л.Коломінскій, Е.Е.Кравцова, Е.А.Панько, Н.Г.Салміна, У.В.Ульенкова та ін (загальні питання), В. А. Антонов, Л.П.Князева, Л.І.Кузьміних, В.М.Назарова, Е.М.Фадеева, С.А. Ялічев та ін (питання математичної готовності).
Мета даної роботи - теоретико-практичний аналіз проблеми математичної готовності майбутніх першокласників до навчання в школі.
Завдання:
- проаналізувати наукову літературу на предмет математичної готовності майбутніх першокласників до навчання в школі, а саме: виявити основи та нюанси підготовки дітей до школи, розкрити поняття, сутність і значення математичної готовності до навчання у школі, висвітлити проблему підготовки дітей до навчання математики в школі;
- сформувати та мотивувати до участі в дослідженні дві вибірки майбутніх першокласників (див. нижче);
- виявити та порівняти рівень розвиненості елементарних математичних уявлень у дітей з різних вибірок;
- сформулювати висновки;
- дати практичні рекомендації батькам і педагогам дітей, що дали в дослідженні негативний результат - по вдосконаленню математичних уявлень.
Предмет дослідження - математична готовність як важливий критерій загальної готовності майбутніх першокласників до школи.
Об'єкт дослідження - старші дошкільники, які готуються до вступу в перший клас школи, перша вибірка - дошкільнята, що брали участь у реалізації спеціальної програми з розвитку елементарних математичних уявлень, друга - дошкільнята, в реалізації цієї та подібних програм участі не брали (педагоги і батьки протягом дошкільного віку займалися з ними математикою, але неструктуровані, час від часу).
Гіпотеза: реалізація цілеспрямованих занять, що утворюють у своїй сукупності програму математичної підготовки, забезпечує кращий розвиток елементарних математичних уявлень дошкільників, у порівнянні з реалізацією неструктурованих, періодичних занять.
Структура роботи включила теоретичну главу, практичну главу, практичні рекомендації, висновок, список літератури і додатки.
Глава 1. Теоретичні основи підготовки дітей до навчання математики в школі
1.1. Питання підготовки дітей до школи в психолого-педагогічної та методичної літератури
Надходження дитини в школу ставить цілий ряд завдань перед психологами та педагогами в період роботи з майбутнім першокласником:
В· виявити рівень його готовності до шкільного навчання та індивідуальні особливості його діяльності, спілкування, поведінки, психічних процесів, які необхідно буде врахувати в ході навчання;
В· по можливості компенсувати можливі прогалини і підвищити шкільну готовність, тим самим провести профілактику шкільної дезадаптації;
В· спланувати стратегію і тактику навчання майбутнього першокласника з урахуванням його індивідуальних можливостей.
Вирішення цих завдань вимагає глибокого опрацювання психологічних особливостей сучасних першокласників, які приходять в школу в 6-7 років з різним В«багажемВ», які представляють сукупність психологічних новоутворень попереднього вікового етапу - дошкільного дитинства.
Розуміючи психологічну готовність дитини до школи як багатокомпонентне утворення, що складається з певного рівня розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності і до соціальної позиції школяра, необхідно погодитися з тим, що немає і не може бути єдиного тесту, що вимірює готовність дитини до школі, необхідний комплекс методик [3], [5], [9].
Вибір методів діагностики психологічної готовності дитини до школи залежить від підходу до організації діагностичного обстеження, вибираного тим чи іншим психологом.
Одним з варіантів організації може бути первісна загальна діагностика, обнаруживающая при масових обстеженнях дітей в загальних рисах рівень інтелектуального розвитку, розвитку тонкої моторики руки, координації руху рук і зору, уміння дитини наслідувати зразку. Далі, оцінюючи рівень готовності до школи, психолог продовжує роботу з дітьми з низьким і особливо низьким рівнем сформованості компонентів психологічної готовності до школи, які потребують додаткового індивідуальному психологічному обстеженні [1]. Завдяки останньому повинна бути дана докладна якісна характеристика особливостей психічного розвитку дитини, необхідна як для уточнення висновків, зроблених на основі фронтального обстеження, так і для вибору напрямків корекційної роботи.
Для реалізації первісної діагностики, складання загального уявлення про рівень готовності дитини до шкільного навчання можна використовувати орієнтаційні тести, наприклад, тест шкільної зрілості Керна-Йирасека. Подібні тести володіє рядом істотних переваг для початкового обстеження старших дошкільників:
В· не вимагають тривалого часу для проведення;
В· можуть бути використані як для індивідуальних, так і для групових обстежень;
В· мають нормативи, розроблені на великих вибірках;
В· не вимагають спеціальних засобів і умов для проведення
Корекційна робота в початковій школі повинна вестися по декількох напрямках і бути пов'язана: з розвитком мислення та емоційно-вольової сфери, з розвитком мотивації навчання і В«комплексу довільностіВ», з формуванням навичок письма, читання, рахунки та інтелектуальних здібностей, з розвитком сфери міжособистісних відносин дитини.
Важливо підкреслити, що при проведенні специфічної корекційної роботи з молодшими школярами (Корекція навчальних навичок, формування довільності, розвиток психічних процесів і т.п.), особлива увага повинна приділятися корекції особистісного розвитку. Спеціальні проблеми...
