Зміст
Введення
Глава 1. Специфіка корекційної роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку
1.1. Організаційно-педагогічні засади створення класів компенсуючого навчання
1.2. Психолого-педагогічні основи організації та здійснення корекційно-розвивального навчання
Глава 2. Педагогічні умови організації корекційної роботи з дітьми в класах компенсуючого навчання
2.1. Практика проведення корекційно-розвивального навчання в компенсуючому класі
2.2. Взаємозв'язок темпу розумового розвитку і навченості дитини
Глава 3. Педагогічна діагностика передумов шкільної дезадаптації
3.1. Програма і організація діагностичної діяльності
3.2. Методи діагностичної діяльності
3.3. Обговорення результатів динаміки особистісного розвитку дітей
3.4. Організація і результати експериментального дослідження
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Актуальність. Серед розв'язуваних в даний час проблем соціально-економічного оздоровлення суспільства особливе і важливе місце займає створення і впровадження в педагогічну практику дієвої системи профілактики соціально-психологічної, і, перш за все, шкільної дезадаптації неповнолітніх.
дезадаптаційних проблеми, що ускладнюють розвиток і соціалізацію дітей, об'єктом пильної наукового уваги стали порівняно недавно. Історія теоретичного знання і науково-практичної роботи по їх вивченню, профілактиці і корекції налічує трохи більше століття. Примітно, що на перших порах цієї роботи її ініціатори були в основному медики і увага була зосереджена на тих проблемах, які ускладнюють соціалізацію індивідів, що мають виразні аномалії сенсомоторного та інтелектуального розвитку (глухота, сліпота, важкі порушення рухової і розумової сфери).
Однак поступово, по мірі розвитку суспільства, методологічного і методичного наукового інструментарію, а також гуманістичного самосвідомості людства і його економічних можливостей увагу фахівців стало звернуто також і до проблемам, що виникають в процесі виховання і навчання у дітей, не обтяжених явно вираженими відхиленнями у розвитку. Під сумнів була поставлена правомірність самого, по початку утвердився для потреб освітньої практики, поділу дітей на дві чітко розрізняються групи - з нормальним психічним розвитком і аномальних [27, 5]. (Поняття аномалія в перекладі з грецької мови означає відхилення від норми, від загальної закономірності, неправильність у розвитку).
Між нормальним і аномальним розвитком, так само як між здоров'ям (психічним, фізичним) і хворобою, існує багато перехідних ступенів. Ці ступені зайняті прикордонними станами і формами, які не можуть бути віднесені до повною визначеністю ні до хвороби, ні до здоров'я. Самі кордону між двома цими категоріями вкрай нестійкі і невизначені [20, 7]. Це визначає актуальність роботи з педагогіки пограничних станів та організації корекційної діяльності в шкільній практиці.
Основний метою дослідження є виявлення та подолання (виправлення) недоліків в розвитку особистості дитини, організації допомоги в успішному освоєнні світу і адекватної інтеграції його в соціум.
Об'єктом дослідження є особистість дитини, яка має незначні відхилення у психофізіологічному розвитку і в поведінці, що утрудняють його адекватну соціалізацію і шкільну адаптацію.
Предметом дослідження служить процес диференціації навчання, виховання і розвитку дітей з вадами у розвитку і відхиленнями в поведінці.
Навчання, виховання та розвиток дітей з відхиленнями в психофізіологічному розвитку та поведінці - складна соціально-педагогічна проблема. Її рішення лежить в основі підготовки даної категорії дітей до активної суспільно корисної діяльності (відповідно до їх можливостями), до рівноцінного участі зі своїми однолітками в різних видах діяльності, до найбільш повного освоєння соціальних ролей, до результативної інтеграції в соціальне середовище. Виходячи з актуальності, мети, об'єкта, предмета роботи нами в дослідженні були поставлені та вирішувалися такі задачі:
1. Визначити природу і сутність недоліків у розвитку і відхилень у поведінці дітей та підлітків, виявити причини і умови їх появи.
2. Виявити провідні тенденції в попередженні і подоланні відхилень в розвитку і поведінці дітей та підлітків, етіологію (причинно-наслідковий обумовленість) психофізіологічного розвитку та соціально-педагогічних умов життєдіяльності дитини.
3. Розробити технології, сукупність методів, прийомів і засобів корекційно-педагогічного впливу на особистість дитини з недоліками в розвитку і відхиленнями в поведінці.
4. Провести аналіз загальної і спеціальної освіти дітей з вадами у розвитку і поведінці в умовах масової школи.
Практична значущість роботи полягає у визначенні найбільш результативних шляхів, способів і засобів, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження і подолання відхилень у розвитку і поведінці у дітей та підлітків, в забезпеченні педагогів і батьків знаннями про характер і можливі причини виникнення проблемних ситуацій та стану ризику у дітей.
Робота складається з вступу, з трьох розділів, висновку, списку літератури і додатки.
Глава 1. Специфіка корекційної роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку
1.1 Організаційно-педагогічні засади створення класів компенсуючого навчання
Організація навчання і виховання дітей із ЗПР регламентована рядом нормативних державних документів.
В Відповідно до наказу Міністерства освіти СРСР від 3 липня 1981 р. (№ 103) стали діяти спеціальні (корекційні) освітні установи: школи-інтернати, школи, класи вирівнювання при загальноосвітніх школах. Особливості роботи з даною категорією дітей розглядалися в методичних і інструктивних листах Міністерства освіти СРСР та Міністерства освіти РРФСР. У 1997 р. вийшло інструктивний лист Міністерства загального та професійної освіти В«Про специфіку діяльності спеціальних (Корекційних) освітніх установ 1-8 видів В».
Для дітей із затримкою психічного розвитку створюються спеціальні (корекційні) освітні установи 7 вигляду.
Коррекционное установа 7 вигляду здійснює освітній процес з рівнями загальноосвітніх програм двох ступенів загальної освіти:
1-а щабель. Початкова загальна освіта (нормативний термін освоєння 3-5 років);
2-я щабель. Основна загальна освіта (нормативний термін освоєння 5 років).
Прийом дітей в коректувальна установа 7 виду здійснюється за висновком психолого-медико-педагогічної комісії (консультації ПМПК) за згодою батьків або законних представників дитини (опікунів): у підготовчий 1-2 класи, в 3 клас - як виняток. При цьому діти, що почали навчання в загальноосвітньому закладі з 7-річного віку приймаються в другій клас корекційного установи, що почали навчання з 6-річного віку - в 1 клас. Діти, раніше не навчалися в загальноосвітньому закладі і показали недостатню готовність до освоєння загальноосвітніх програм, приймаються з 7-річного віку в 1 клас корекційного установи (нормативний термін освоєння 4 роки); з 6-річного віку приймаються в підготовчий клас (Нормативний термін освоєння 5 років) [14, 31].
Наповнюваність класу і групи продовженого дня в коррекционном установі - 12 осіб. Переклад вихованців у загальноосвітній заклад здійснюється по мірі корекції відхилення в їх розвитку після отримання початкової загальної освіти. З метою уточнення діагнозу вихованець може знаходитися в коррекционном установі 7 вигляду протягом одного року.
Однак основна маса дітей психічного розвитку навчається в класах корекційно-розвивального навчання (в деяких регіонах їх продовжують називати В«Класи вирівнюванняВ», В«класи для дітей із затримкою психічного розвиткуВ») при ...
