Зміст
Введення
Глава 1. Теорія семінарського заняття
1.1 Сутність семінару
1.2 Функції семінару
1.3 Типи семінарів
1.4 Форми семінарського заняття
Глава 2. Методичні особливості організації та проведення семінарського заняття
2.1 Методичні особливості організації семінарського заняття
2.1.1 Підготовка викладача до семінарського заняття
2.1.2 Методичні рекомендації по розробці і організації
2.1.3 Підготовка студента
2.2 Методичні особливості проведення
2.3 Критерії оцінки семінарського заняття
Висновок
Список використовуваної літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Введення
Даний питання в даний час дуже актуальне, тому що від того як організований семінар та проведений залежить ефективність засвоєння пройденого матеріалу студентами. У сучасній вищій школі семінар є одним з основних видів практичних занять з різних наук, тому що являє собою засіб розвитку у студентів культури наукового мислення спілкування. Важливим фактором результативності даного виду заняття, його високої ефективності є процес підготовки. Виступи навіть найсумлінніших студентів без направляючої ролі викладача не зможуть прозвучати на самому семінарі.
Для успішного проведення семінару потрібна цілеспрямована попередня підготовка. І викладач і навчають, повинні налаштовуватися на серйозну і глибоку роботу.
Тому необхідно навчиться правильно побудувати свою методичну роботу з підготовки і організації, як самого себе, так і всіх студентів.
Мета роботи:
Всебічне вивчення методики організації та проведення семінарського заняття у вищій школі.
Завдання:
1. Визначити поняття В«СемінарВ»;
2. Розглянути форми семінарів;
3. Розглянути методику підготовки викладача і студентів до семінарського заняття;
4. Вивчити особливості методики організації та проведення семінарського заняття;
5. Ознайомитися з критеріями оцінки семінарського заняття.
Об'єкт вивчення:
Семінарське заняття.
Предмет вивчення:
Форми, типи семінарів, їх методика організації і проведення.
Структура:
Вся курсова робота складається з вступу, трьох глав: В«Теорія семінарського заняттяВ» і В«Методичні особливості організації та проведення семінарського заняття В», також укладення та трьох додатків.
Глава 1. Теорія семінарського заняття
1.1 Сутність семінару
Семінарські заняття як форма навчання мають давню історію, висхідну до античності.
Саме слово В«СемінарВ» походить від латинського В«seminariumВ» - розсадник і пов'язано з функціями В«посівуВ» знань, що передаються від вчителя до учнів і В«проростаютьВ» у свідомості учнів, здатних до самостійних суджень, до відтворення та поглибленню отриманих знань. Семінари проводилися в давньогрецьких і римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів і висновків вчителів. З XVII в. ця форма навчання використовується в Західній Європі, а з XIX в. - В російських університетах. Семінарські заняття носили практичний характер і являли собою школу того або іншого вченого, під керівництвом якого студенти практично освоювали теоретичний курс дисципліни, методику наукового дослідження. Семінарська форма навчання постійно розвивалася, все більш чітко реагуючи на завдання вищої школи [8, с.238].
У сучасній вищій школі семінар є одним з основних видів практичних занять з різним наукам, тому що являє собою засіб розвитку у студентів культури наукового мислення спілкування. Педагогічна ефективність застосування семінарських занять одержала обгрунтування в працях вітчизняних дидактів Б.П. Єсипова, В.П. Стрезикозин, А.В. Усовой, В.В. Зав'ялова та інших. У зарубіжних джерелах умовами ефективного застосування семінарських занять присвячені дослідження Дж. Трампа та Д. Бейн, В.П. Стрезикозин зазначав: В«Велике навчальне та розвивальне значення семінарських занять полягає в тому, що вони привчають учнів вільно оперувати набутими знаннями, доводити висунуті в їх доповідях і виступах становища, полемізувати з товаришами, теоретично пояснювати життєві явища В».
Семінар - це така форма організації навчання, при якій на етапі підготовки домінує самостійна робота учнів з навчальною літературою та іншими дидактичними засобами над серією питань, проблем і завдань, а в процесі семінару йдуть активне обговорення, дискусії і виступи учнів, де вони під керівництвом вчителя роблять узагальнюючі висновки та укладення.
Успіх всього семінару і особливо на етапі його підготовки під чому залежить від ефективності самостійної роботи учнів. Іншими словами, семінар вбирає в себе, інтегрує як частина самостійну роботу учнів.
Семінар в порівнянні з іншими формами навчання вимагає від учнів досить високого рівня самостійності в роботі з літературою - вміння працювати з декількома джерелами, здійснити порівняння того, як один і те ж питання викладається різними авторами, зробити власні узагальнення та висновки. Як вже зазначалося, при підготовці до семінару і в процесі його проведення до учнів пред'являють більш високі вимоги в плані їх самостійності, ініціативи, рівня розвитку їхнього вміння працювати з навчальною літературою, що і створює більш сприятливі умови, ніж на звичайному уроці, для організації дискусій, створення індивідуальної та колективної роботи учнів, підвищує рівень їх осмислення та узагальнення вивченого матеріалу.
Комплексність даної форми занять визначається тим, що в ході його проведення поєднуються виступи учнів і викладача; позитивне тлумачення (розгляд) обговорюваної проблеми і аналіз різних, часто дискусійних позицій; обговорення думок учнів і роз'яснення (консультація) викладача; поглиблене вивчення теорії та придбання навичок уміння її використати в практичній роботі [1, с.326].
Т.к. семінар призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання, то головна мета семінарських занять - забезпечити студентам можливість оволодіти навичками і вміннями використання теоретичного знання стосовно особливостей досліджуваної галузі. На семінарах вирішуються наступні педагогічні завдання (по А.М. Матюшкина):
В· розвиток творчого професійного мислення;
В· пізнавальна мотивація;
В· професійне використання знань у навчальних умовах:
ВЄ оволодіння мовою відповідної науки;
ВЄ навички оперування формулюваннями, поняттями, визначеннями;
ВЄ оволодіння вміннями та навичками постановки й рішення інтелектуальних проблем і завдань, спростування, відстоювання своєї точки зору [9, с. 32].
Крім того, в ході семінарського заняття викладач вирішує і такі приватні задачі, як:
1. повторення і закріплення знань
2. контроль
3. педагогічне спілкування
Особливість семінарського заняття - можливість рівноправного і активної участі кожного навчається в обговоренні питань, що розглядаються.
Трактування семінару як завершального ланки у вивченні блоку взаємопов'язаних тем дисципліни обумовлена тим, що під час його проведення підводяться підсумки роботи викладачів, читаючих лекції, і самостійної роботи учнів по засвоєнню обговорюваної наукової проблеми.
За своїм призначенням семінарське заняття, в процесі якого обговорюється та чи інша наукова проблема, сприяє:
o поглибленого вивчення певного розділу дисципліни, закріпленню знань;
o відпрацюванню методології і методичних прийомів пізнання;
o виробленні аналітичних здібностей, уміння узагальнення і формулювання висновків;
o придбання навичок використання наукових знань у практичній діяльності;
o виробленню вміння коротко, аргументовано і ясно в...
