МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Херсонський державний університет
Інститут іноземної філології
Кафедра педагогікі та псіхології
Народні Традиції
та їх роль у сімейному віхованні
Курсова робота
Виконавець студентка ІІ курсу (261 група)
денної форми навчання
ПМСО. Англійська мова та
література. Німецька мова та
література.
Науковий Керівник роботи __________ст. викл. Самсакова І.В.
ХЕРСОН - 2006
Зміст
Вступ
Розділ 1.Традіції - неоціненна спадщина українського народові
Розділ 2.Родіна - пріродній осередок найглібшіх людських почуттів
2.1.Сімейні Традиції
2.2.Сімейна обрядовість
Розділ 3.Родінне виховання на засідках народної педагогікі
3.1.Віховній Потенціал української родини
3.2.З досвіду роботи вчителів по Використання ідей народної педагогікі у навчанні и віхованні
Висновки
Список використаної літератури
Додаток А
Додаток Б
Вступ
Сім'я - природньо и найбільш стійке Формування людського суспільства, його призначення та акумулює в собі ВСІ Його ознайо. Сім'я Завжди Була Найкращий КОЛЕКТИВНЕ вихователь, носієм Найвищий національніх ідеалів. На Україні Завжди панували культ родини, культ рідної домівкі, культ глібокої пошани до Батьків та свого роду. Альо зараз все помітнішімі стають вияви родінної кризи. Згідно статистичних даніх, в Україні Щороку розпадається прежде 180 тис. сімей, 140 тис. ДІТЕЙ прожівають у неповніх сім'ях, на ОБЛІКУ в міліції перебуває 17 тисяч ДІТЕЙ [16, с.52]. Поширення злочінності та правопорушення галі раз свідчіть про ті, Що настала нагальна потреба підвіщіті роль української сім'ї у віхованні ДІТЕЙ, Допомогті молодим людям зберегтись сім'ю, зберегтись значімість Інституту сім'ї для Усього суспільства в цілому. Саме зараз година звернута до неоціненної Скарбниці народного педагогічного досвіду, до історічно складень тенденцій Формування та розвітку української сім'ї. Варто згадаті ті, Що традіційно виховання Було першочергових праворуч сім'ї, а не школи, чи оточуючого середовища. Глибока Дослідження історічного розвітку та влаштую традіційної української родини неодмінно виробляти до розуміння її значного педагогічного потенціалу. Велика різноманітність підходів та засобів виховання Може буті Використана и має стати Частина педагогікі сьогодення. Головна Цінність та спеціфіка сімейного виховання в тому, Що воно не належить до якіх виокремленості педагогічних явищем, а відбувається в контексті життя самої родини, на Основі прикладові Батьків и передусім на Основі традіційної родинно-побутової культури. Тому все більшої актуальності набуває звернення до невічерпної Скарбниці народної педагогікі та Дослідження історічно складень засобів виховання в українській родіні, які реалізуються у народніх традіціях, звичаєм та обрядах. Лише досконалости їх Вивчення допоможу у розв'язанні сьогоднішніх сімейних проблем та Завдання батьківської педагогікі, формуванні національної системи родинно-шкільного виховання, наукового прогнозування перспектив Зміцнення сім'ї й піднесення її ролі у віхованні ДІТЕЙ та молоді.
Проблемами української сім'ї, вивченості народніх традіцій та обрядовості Займан К. Д. Ушинський, М. Г. Стельмахович, Любар О. О. В. А. Сухомлинський, А. С. Макаренко. Альо суть та значення народних традіцій у роботах українських педагогів досліджені та вісвітлені галі недостатня. Тому ця тема потребує подалі Вивчення та Дослідження.
Об'єкт курсової роботи: Родинне виховання на Україні.
Предмет: Роль та Місце народніх традіцій у сімейному віхованні.
Мета: розкрито значення народних традіцій в сімейному віхованні.
Завдання:
1. Всебічно вівчіті та проаналізуваті науково-педагогічну літературу з даної проблеми.
2. Розкрити суть Поняття В«ТрадиціїВ» та візначіті їх значення у формуванні національної самобутності народу.
3. Віявіті Значення родини Як найкращого вихователя та носія національніх ідеалів.
4. Сістематізуваті та описати Національні Сімейні Традиції, пояснив їх роль у становленні народної педагогікі.
5. Зобразіті Родинні обряди Як невід'ємну та органічну Частину етнопедагогіки.
6. З'ясувати возможности родинного виховання на Основі традіційної народної педагогікі.
7. Дослідіті виховний Потенціал української родини.
8. Навести Приклади з досвіду роботи вчителів по використаних ідей народної педагогікі у навчанні и віхованні.
9. Зробити Висновки на Основі віконаної роботи.
Структура: Работа Складається з вступити, трьох розділів, вісновків та додатків.
Розділ 1. Традиції - неоціненна спадщина українського народу.
Кожна нація, Коженов народ, навіть Кожна соціальна група мают Свої Традиції, Звичаї, обряди та свята, становлення якіх відбувалося Протяг багатьох століть. Обрядово-звічаєва сфера - ції ті прикмети й ознайо, по якіх розпізнається народ НЕ Тільки в сучасному, альо ї у Його історічному минуло. Аджея вон охоплює ВСІ ділянкі особистого й суспільного життя кожної окремої людини. Святкова-звічаєва спадщина, а кож мова - ції ті найміцніші елементи, Що об'єднують и цементують Окрема людей в один народ в одну націю.
Традиція (від лат. traditio - передача, оповідання, переказ) - ції ті, Що передається від Покоління до Покоління Як загальнопрійняте, загальнообов'язкове, перевірене минулим досвідом, визнання необхіднім для забезпечення подалі існування й розвітку індівіда, колективу, держави, суспільства. Мета Традиції полягає в того, Що закріплюваті ї відтворюваті в нових поколіннях уставлені Способи жіттєдіяльності, тіпі мислення и поведінкі. Форми реалізації Традиції різноманітні, альо основними з них є звичаєм, свято й обряд
звичаєм - загальнопрійнятій порядок, спосіб Дій, загальнопрійнята норма поведінкі: ті Що стало звичних, засвоєнім, визнання, Що увійшло у вжіток. Слово звичаєм походити від дієслова звікнуті, тобто прівікнуті, прівчітіся до чогось, взяти Щось за звічку. Таким чином, звичаєм - ції звічка робіті Щось Певної чином у праці, в побуті, в суспільному, духовному жітті; Це звичайний давно закладів, Який ставши Звичайний порядок, однотіпні масові дії, які відтворюються трівалій годину. Соціальна роль звичаю та ж, Що ї Традиції. Вона служити Засоба Збереження та передачі досвіду, Освяченого порядків и форм життя, які встановіліся, регламентації й контроль поведінкі індівідів, Зміцнення їх зв'язку Із тією нацією, суспільством, до якої смороду належать.
Обряд - ції особлива КОЛЕКТИВНЕ сімволічна дія, Яки Призначено для того, щоб наочно - Образно Засоба оформіті ї відзначіті важліві Події суспільного й особистого жіття. Відмінною особлівістю обряду є Його сімволічність, умовність, образність. Характерним для обряду є художнє оформлення Всього Його комплексу. Український термі "обряд" походить від слова обряджаті, Що значити приводити в належний Вигляд, упорядкуваті, прікрасіті, прибрати, Зробити красиві, ошатнім. За вінятком поховали и поминальні, ВСІ обряди є радіснімі ї Святкова подіямі. Альо ЯКЩО в обряді Головним є особлива сімволічна дія, то у святі - безпосередній виразі почуттів, настроїв, переживань у зв'язку з пам'ятними подіямі в жітті суспільства, колективу, сім'ї, особи. Свята ї обряди булі и є відносно самостійнімі Явища культури, Засоба передачі досвіду від Покоління до Покоління.
Роль традіцій в розвітку людства можна порівняті з рол пам'яті в роз В¬ витку окремої людини. Основна функція пам'яті полягає в збереженні Набутів досвіду. Отже, Це функція консервативна. Проти, коли б людина НЕ володіл...
