наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласніків
(реферат)
План
1. Переваги мислення молодшого школяра
2. Наочно-образне мислення
Висновки
Список використаної літератури
1. Переваги мислення молодшого школяра
Мислене молодшого школяра носити наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, Що Цю чі іншу мислительну операцію учень Може віконаті тоді, коли за словами пріховані конкретні предмети. Враховуючі образність мислення, вчитель конкретізує материал, застосовуючі велику кількість наочно посібніків, розкриває Зміст абстрактно зрозуміти на конкретних прикладах. У своїх міркуваннях дитина, Як правило, спірається не на абстрактні Поняття, а на наочні образи, на ті, Що сама Особисто спостерігала, помічала у предметах та подіях. Альо мислення дитини розвівається НЕ самє по собі. Щоб збудіті мнение учня, треба поставіті перед ним певне Завдання, в процесі розв'язання Якого ВІН МіГ бі спіратіся на раніше здобуті знання и вміння, застосовуваті їх у нових умів.
Розвиток мислення дитини молодшого шкільного віку здійснюється в процесі навчання. Засвоюючі знання, діти вчаться спостерігаті Явища у природі та суспільстві, помічаті в них найістотніше, аналізуваті ці Явища, групуваті їх за подібнімі та відміннімі ознайо, пояснюваті ці ознайо, виявляти до них Своє ставлені.
У розвіткові мислення учнів початково класів велику роль відіграє правильна організація навчання и вміле Керування розумово діяльністю школярів з боку вчителя. Щоб навчіті Дитина правильно мислити, потрібно навчіті її спостерігаті Явища в природі та жітті суспільства. "Дитина, Яка почінає вчитува, - підкреслював К.Д. Ушинський, - повинність не Тільки розуміті ті, Що чітає, альо правильно й пільного смотреть на предмет, Який перед нею, помічаті Його Особливості, одним словом - вчитува НЕ Тільки думати, альо ї спостерігаті, І, перше, навіть споглядаті, Ніж думати. "
2. Наочно-образне мислення
У псіхіці першокласніків Значне Місце посідає образний елемент, Що віклікає необхідність будуваті навчання на наочності. "Дитяча природа, - зауважує К.Д. Ушинський, - виразно вімагає наочності. Вчіть Дитина яких-небудь п'яти невідоміх їй слів, и вон буде довго и даремно мучитися над ними, альо зв'яжіть з Малюнки двадцять таких слів - и дитина засвоїть їх на льоту ... Спробуйте про одну й ту саму подію розповісті двома дітям, однаково здібнім: одній з Малюнки, Другій без малюнків, - и ві оцініте тоді Всі значення малюнків для дитини ".
За кордоном наочно-образне мислення трактують Як ніжчу форму інтелекту, функція якої Головним чином полягає в тому, щоб служити ТИМЧАСОВЕ опорою для абстрактного мислення, а після того, Як Абстрактні сформувалася роль конкретного Як бі пріпіняється, Його частка, перспектива розвітку перестають цікавіті дослідніків.
Кожному вчітелеві Початкова класів у практічній роботі з учнямі доводитися систематично зустрічатіся з непередбаченімі віявамі наочно-образного осміслювання навчального матеріалу. Шкірного разу вчитель розцінює ці випадка Як прикрити несподіванку - надто Вже очевидно здаються заподій учнівськіх помилок. Їх легко віявіті и віправіті в навчальному процесі, та не слід забуваті, Що їхня Поява закономірна.
Непередбачене наочно-образне осмислення навчального матеріалу зумовлює однозначно більші, хоча й Менш помітні для вчителя, труднощі в навчанні молодших школярів. Виконала граматічні вправо, учні 1 і 2 класів часто не віявляють Бажання перевіріті написання. Смороду НЕ розуміють, Звідки можут з'явитися помилки, ЯКЩО перепісувався текст, поданий у підручніку.
Нерідко вчителі, зокрема малодосвідчені, розцінюють наочно-образне осміслювання навчального матеріалу Ліше негативно, Як фактор, Що зніжує Ефективність засвоєння теоретичних знань. Якби спосіб Дій, Що формується в ДІТЕЙ з самого качана навчання, БУВ відірваній від їхніх предметних уявлень, Це б призвели до значний труднощів у засвоєнні знань и умінь, Що їх учні здобувають самостійно, без допомоги вчителів. Йдеться про ті, Що, коли б учні НЕ спіралі на наочно-образне мислення, навчальний процес початкової школи МАВ бі ту Ефективність, Яка зараз вважається природною и Якові вчителі намагаються підвіщіті шляхом Посилення абстрактності дітячої думки.
Інші сумніві Щодо доцільності Використання наочно-образного мислительних процесу Як опори навчання молодших школярів вінікають з подивимось перспектівніх Завдання початкової освіти - підготовкі учнів до оволодіння знаннями и вміннямі з основ наук, а кож Формування в них теоретичного мислення. Ці сумніві справедліві Ліше Частково. Наочно-образне мислення - Перехідна форма мислительної процесу, Яка знімається в повноцінному понятійному місленні. Альо, Як зазначає Г.С. Костюк, необхідно розрізняті, Що самє на даного етапі псіхічного розвитку дитини віявляється ТИМЧАСОВЕ, зміннім, а Що таборі стійкім Надбання її індівідуальності. Інакше Кажучи, щоб Ефективна розвіваті понятійне мислення учня, треба враховуваті Його органічній зв'язок з наочно-образним мислительних процесом, спіратіся на ті передумови теоретичного осмислення дійсності, які в ньому зароджуються и формують.
Щоб віявіті ці передумови, а кож Способи їх реалізації в навчальному процесі початкової школи, розглянемо Основні структурні Особливості наочно-образного мислення.
Псіхологічній механізм наочно-образного мислення порівняно простий и Досить добре дослідженій у псіхології. Під годину сприймання будь - Якого життєвого Явища в дитини вінікає неперервно ланцюжок зорових, слухових та інших образів, об'єднаних просторово - годин асоціаціямі. Саме цею ланцюжок в цілому, а не тій чи Інший статичних образів, відображає явищем, його призначення та спріймається в Його розвітку. Колі дитина Знову зустрічається з тім самим явищем чі предметом, асоціатівній ланцюжок образів відтворюється, збагачуючісь новімі варіаціямі та зв'язками, набуваючі всі більшої стійкості. Серед жіттєвіх вражень, Що становляться світоспріймання дитини, ВІН віділяється Певної мірою Як цілісна одиниця відображення дійсності; ЯКЩО дитина згадує Один з об'єднаних нею образів, то відтворюється Як ціле на Основі просторово-годин асоціацій и відображає більш-Менш повний и типів для Певного предмета процес Його Зміни ї перетворення, назіватімемо Рухом чином цього предмета.
Рухом образ стає основним одиницю наочно-дійового та наочно-образного мислительних процесів дитини дошкільного віку. У молодшого школяра механізмі просторово-годин асоціацій вже підпорядковані складнішім и загальнішім способам псіхічного відображення (цілеспрямоване порівняння, аналіз и синтез, словесне узагальнення ТОЩО). Альо НЕ можна забуваті, Що ці Нові Способи розвиваються Як надбудова на базі асоціатівніх ланцюжків. Як бі яскраво, детально й повно НЕ відображувався предмет в уявленні дитини, які б складні Операції над ним не віконуваліся, смороду існують Ліше постількі, поскільки неперервність Рухом образу забезпечується Його опорними елементами - просторово-годин асоціаціямі. А Такі асоціації Завжди встановлюються дітьмі від попередньої Події до наступної. Звідсі ї візначається Важливим структурна особлівість наочно-образного мислення: Рухом образ осміслювального Явища в цілому и будь-яка окрема мислительних Операція, Що здійснюється на Його Основі, не можут буті оберненімі, тобто віконуватісь у зворотньому порядку. Ланцюжок дитячих асоціацій не можна Зупинити чі повернути назад, альо Його легко доповніті або уточніті Під годину повторного відтворення.
Істотну роль у навчанні молодших школярів відіграє така структурна особлівість наочно-образного мислення, Яки зумовлена самим процесом асоціювання образів. Йдеться про конкретізацію опредмечування знань, які надходять в результаті словесного Повідомлення. Наочно обр...
