Зміст
Введення
Глава I. Пізнавальна діяльність учнів як необхідна умова успішності навчального процесу.
1. Особливості навчальної діяльності школярів 8 класів
2. Характерні особливості інтелектуального розвитку підлітка
3. Роль пізнавального інтересу в навчальному процесі
Глава II. Засоби активізації пізнавальної діяльності в навчальному процесі.
1. Дидактична гра як нестандартна форма в навчанні історії
2. Роль історичних завдань в активізації пізнавальної діяльності
учнів
3. Семінар як нестандартна форма організації навчальної діяльності
Глава III. Дослідження впливу нестандартних форм уроків на активізацію пізнавальної діяльності учнів 8 класів.
1. Дослідження рівня активізації пізнавальної діяльності учнів 8 класів
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами організації і проведення нестандартних уроків
3. Аналіз результатів дослідження
Висновок
Література.
Додаток.
Введення
Російське суспільство сьогодні переживає період глибоких структурних, в тому числі соціокультурних змін. Всі ці процеси не можуть не зачіпати сферу освіти і виховання.
Головне завдання російської освітньої політики - забезпечення сучасної якості освіти на основі збереження його фундаментальності та відповідності актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства і держави. Державна політика в галузі освіти відображена в документах останнього періоду. Так в Концепції освіти на період до 2010 року дана характеристика стану сучасної освіти в Росії, і визначені нові вимоги, цілі та основні завдання модернізації освіти.
Концепція розвиває основні принципи освітньої політики в Росії, які визначені в Законі Російської Федерації В«Про освітуВ», Федеральному законі В«Про вищу і післявузівську професійну освіту В»і розкриті в національній доктрині освіти Російської Федерації до 2025 року, а також Федеральній програмі розвитку освіти.
Зазначені документи ставлять перед школою завдання впровадження в навчально-виховний процес форм і методів роботи, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів.
У складному динамічному освітньому процесі педагогу доводиться вирішувати незліченну безліч типових і оригінальних педагогічних завдань, які завжди є завданнями соціального управління, оскільки звернені до всебічного розвитку особистості. Як правило, ці завдання з багатьма невідомими і складними рішеннями. Щоб упевнено прогнозувати шуканий результат, приймати безпомилкові науково-обгрунтовані рішення, педагог повинен професійно володіти методами педагогічної діяльності.
До теперішнього часу накопичений обширний науковий фонд, розкриває сутності і закономірності функціонування методів та форм здійснення цілісного педагогічного процесу. На сучасному етапі особливу увага приділяється питанням, пов'язаним з порушенням активності учнів по сприйняттю і осмисленню досліджуваного матеріалу.
Сприйняття матеріалу - справа складна, потребує від учнів зосередженості уваги і вольових зусиль. Недарма ще К.Д. Ушинський відзначав, що при невмілому веденні уроку учні можуть лише зовні бути присутнім на заняттях або ж зовсім залишатися без думки в голові. Про це ж писав С.Т. Шацький, вказуючи на те, що нерідко учні на уроках можуть занурюватися в В«педагогічний сонВ», тобто зберігати лише видимість уважності, але бути абсолютно байдужими в роботі й не сприймати матеріалу, що викладається.
Проблемою активізації пізнавальної діяльності займалися наступні методисти, психологи та історики: І. З. Озерський, В. Б. Бондаревський, З. І. Щукіна, Н. Г. Дайра, І. Я. Лернер, Ю. К. Бабанський. Особливої вЂ‹вЂ‹уваги заслуговують роботи відомого педагога Ю. К. Бабанського, який на основі своєї багаторічної викладацької діяльності та експериментальної роботи теоретично обгрунтовує принцип оптимізації навчання і розкриває методичні основи його здійснення на практиці. І. Я. Лернер, грунтуючись на досягненнях педагогічної науки і власних теоретичних і експериментальних дослідженнях, розкриває процес формування світогляду учнів при навчанні історії, описує раціональні методи розвитку їх мислення.
Метою дипломної роботи є вивчення проблеми використання нестандартних форм організації навчання, що сприяють активізації пізнавальної діяльності в процесі викладання історії, на основі аналізу особливостей пізнавальної діяльності учнів 8-х класів.
Дана мета визначає наступні завдання:
- вивчити історіографію питання;
- охарактеризувати навчальну діяльність школярів 8 класів;
- проаналізувати засоби активізації пізнавальної діяльності;
- розкрити сучасні методи навчання;
- дослідити можливості семінарської роботи в курсі викладання історії (8-9 класи);
- показати роль цікавого матеріалу на уроках в аспекті активізації пізнавальної діяльності;
- довести, що нестандартні уроки в навчанні історії - один з ефективних факторів активізації пізнавальної діяльності.
Об'єктом даного дослідження є процес викладання історії у 8 класах.
Предметом дослідження є засоби активізації пізнавальної діяльності учнів у ході навчального процесу.
Таким чином, робота носить міждисциплінарний характер, тому що охоплює питання педагогіки, психології, історії, методики.
Гіпотезою роботи автор висуває ідею якісної зміни засвоєння навчального матеріалу з історії в зв'язку з використанням нестандартних форм організації навчання.
В ході дослідження використовувалися наступні методи: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація висновків і порівняння.
Глава I . Пізнавальна діяльність учнів як необхідна умова успішності навчального процесу.
1.1. Особливості навчальної діяльності школярів 8 класів.
Вчення для підлітка головним видом діяльності.
У навчальній діяльності підлітка є свої труднощі та протиріччя, але є і свої переваги, на які може і повинен спиратися педагог. Останні, як зазначає А. К. Маркова, полягають у виборчій готовності, в підвищеної сприйнятливості (Сензитивності) до тих чи інших сторонах навчання. Великим достоїнством підлітка є його готовність до всіх видів навчальної діяльності, які роблять його дорослим у власних очах. Його приваблюють самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність за межами школи. Біда підлітка полягає в тому, що цю готовність він ще не вміє реалізувати, бо він не володіє способами виконання нових форм навчальної діяльності. Навчити цим способам, не дати згаснути інтересові до них - важлива задача педагога. У самому справі, хто не спостерігав, як емоційно підліток реагує на новий навчальний предмет і як у деяких ця реакція зникає досить швидко. Нерідко у підлітків знижується і загальний інтерес до навчання, до школи, відбувається, як вважає А. Н. Леонтьєв, В«внутрішній відхід від школиВ». Цей відхід виражається в тому, що школа перестає бути для учня центром його духовного життя.
Як показують психологічні дослідження, основна причина такого В«відходу від школиВ» полягає в несформованості в учнів навичок навчальної діяльності, що не дає можливості задовольнити актуальну потребу віку - потребу в самоствердженні. Сформованої навчальною діяльністю вважається така діяльність учнів, коли вони, спонукаючи прямими мотивами самого навчання, можуть самостійно визначати учбові задачі, вибирати раціональні прийоми і способи їх вирішення, контролювати і оцінювати свою роботу [4].
Одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання.
Формування мотивів навчання безпосередньо пов'язане із задоволенн...
