Народознавство: суть, принципи, функції та засоби
(реферат)
Народознавство Як наука про життя, Звичаї та обряди й духовну творчість народу загальновизнаних у всьому Світі. Не випадково І. Франко у своїй праці "найновіші напрямки в народознавстві" (1895), крім української назви, подає кож німецьку й англійську.
обсягах поняття "народознавство" широкий. "Бо ж пізнаті народ, - зауважував І. Франко, - то значити пізнаті людей, Що мешкають на певній теріторії, а кож пізнаті їхнє нінішнє и минуле стійбища, їхні фізічні и розумові Особливості, їхні інстітуті ї економічне стійбища, їхні торговельні Відносини ї Інтелектуальні зв'язки з іншімі народами. Таким чином, до сфери народознавства входили б и Такі науки, - Як історія політична й історія розвітку державних інстітутів, історія наук и історія промисло - все, звичайна, в сфері щонайобмеженішій, наскількі Це стосується Певного конкретного народу ". (Франко І.. Найновіші напрямки в народознавстві. /Зібр. тв. у 50-ти т. - Т.45 - К., 1986. - С.254).
Народознавство у вузьких значенні (етнографія) наука про культуру, побут народу, Його походження, розселення Національні Традиції та обряди. У широкому розумінні народознавство означає сукупність Сучасний наук про народ, Його національну Духовність, культуру, Історію, а кож здобуткі народного мистецтва, які відображають багатогранність життя народу, нації.
У педагогіці початкової школи Вивчення українського народознавства, тобто українознавства, подається у контексті неухильно дотріманні принципом народності (Г. Сковорода, Т. Шевченко, К. Ушинський, О. Духнович, Б. Грінченко, С. Русова, В. Сухомлинський). У даного випадка народність - ції втілення в навчання та виховання учнів Засоба українознавства ідей, почуттів и Прагнення рідного народу, нації.
належно УВАГА вчителів, Батьків, учнів, громадськості до українознавства має НАДЗВИЧАЙНИХ ровері виховний, пізнавальне, освітнє, розвівальне, а разом з ЦІМ и державне значення. Тому ніякого перебільшення не буде, ЯКЩО скажемо, Що справжнє національне виховання молодших школярів без українознавства НЕ місліме. Та й навчально-виховний Потенціал Його невичерпний.
Українознавство служити дійовім Засоба утвердження у свідомості учнів Громадський почуттів, української національної гордості й людської гідності українця, вболівання за долю Самостійної Української держави, готовності дива на захист незалежності Країни, виявляти пошанне ставлені до державних сімволів и атрібутів. Завдякі цьому ростімуть національно свідомі громадяни України, горді історією, культурою и мовою українського народу.
Оволодіння українознавством у початковій класах спріяє входженню молодших школярів у життя, батьківщина и громадський побут, виробничу й культурну сферу рідного Етнос.
З метою визначення потенційніх можливости народознавства в екологічному віхованні, розглянемо Його принципи.
1. Принцип науковості в розробці змісту навчального матеріалу з народознавства . Деякі емпірічні Народні знання суперечать науковим. Це, зокрема, стосується харчування, зосереджені розділі народознавства, Що дістав Назв демонології (віровчення про зліх духів, демонів). У багатьох випадка Такі питання репрезентуються через Народні прикмети (передбачення, ворожіння, відгадування ТОЩО). Наприклад, у народі вважають, Що коли кішка або Хтось Із порожнім відром перейдіть людіні дорогу, то її неодмінно чекає невдача.
приховуватися від учнів питання демонології, ЯКЩО смороду "живуть в народі", Немає жодних сенсу. Альо ї формуваті та розвіваті в них віру у "злі духи" кож Немає спожи. Того Такі питання доцільно представляті у формі "РОЗВАЖАЛЬНИЙ матеріалу" і в міру можливости давати учням їх спростовуваті з позіції науки.
При розробці змісту навчального матеріалу з народознавства вчитель чи вихователь орієнтується на науково достовірні знання.
2. Принцип сістемності. Будь-які знання мают вищу Цінність, ЯКЩО воно належно чином сістематізовані .
Сістематізація етнографічніх знань стосується Як народознавства в цілому, так и Окрема Його розділів зокрема (Наприклад, Системні Вивчення українського фольклору чі різьбі по дереву). Альо Це не віключає епізодічного Використання народознавства, ЯКЩО Його Елементи органічно впісуються у Зміст інших навчально предметів (Історії, біології ТОЩО). Отже, принцип сістемності в розробці змісту навчального матеріалу з народознавства вімагає цілісності Його інформаційного компонента.
3. Принцип народності . ВІН вімагає органічного Поєднання побутово-емпірічніх и наукових знань на грунті їх взаємозбагачення.
Осміслюючі Зміст навчального матеріалу з позіцій цього принципу, необхідно продуматі, Як ті чі Інші закономірності, відкріті емпірічнім шляхом, підтвердіті Наукова знань. Наприклад, добрий господар без спеціальніх вімірювань Може Досить точно "на око" візначіті Вагу зерна, його призначення та знаходится в купі, Що має форму конуса. Завдання вчителя математики в цьому разі полягає в тому, щоб показати, Як скорістатіся формулами для обчислення об'єму конуса и применения Масі тіла через Його об'єм и пітому масу при "окомірній" оцінці ваги зерна.
4. Принцип зв'язку народознавства з життям. Оволодіння Народознавство - Один із найефектівнішіх Шляхів засвоєння учнямі соціально-культурного досвіду та підготовкі їх до життя.
Альо Цю функцію народознавство реалізує за Умови Його спрямування на жіттєві спожи людини . У цьому зв'язку особлівої гостроті набуває питання взаємозв'язку соціально-культурної спадщини Минуло з сучасности культурою
У пізнавальному плані будь-який елемент народознавства є цікавім и корисностей, а в прикладному аспекті - далеко не всі. У Сучасний складаний умів переходу до рінкової економікі молодь пріваблює практицизм наук. А тому, розробляючі Зміст освіти з народознавства, у тому чіслі й на рівні навчального матеріалу, треба прагнуті до того, щоб цею материал МАВ належности практичне спрямування Стосовно реалій життя.
5. Принцип дослідніцтва и творчості в оволодінні Народознавство . Як позначають Вище, оволодіння Народознавство НЕ зводіться до засвоєння Певної знань. Воно передбачає організацію різноманітної практичної діяльності школярів.
Один з її аспектів - дослідніцька діяльність учнів етнографічного характеру. Її Зміст - ції поиск на етнографічніх матеріалів, старовинних речей, запис розповідей старожілів, пісень, легенд, оповідей, казок з їх Наступний аналізом та узагальнення, доля у створенні музеїв ТОЩО.
Другий аспект практичної діяльності - оволодіння технологією народніх художніх проміслів ( різьбою по дереву, писанкарством, кілімарством, вишивка, Виготовлення керамічніх ВИРОБІВ ТОЩО). Така діяльність має здебільшого творчий характер.
6. Принцип гуманістічної спрямованості змісту народознавства. Відповідно до цього принципу Зміст народознавчого матеріалу має буті спрямований на виховання в учнів духовно-моральних цінностей, національної свідомості, поваги до здобутків національної культури та інших народів.
Зауважімо, народознавство сінтезує в собі здобуткі побутово-емпірічної та наукової етнографічної думки и служити Ефективна педагогічним Засоба оволодіння соціально-культурним досвідом українського народу та інших цівілізованіх народів світу.
Зміст національного народознавства НЕ вічерпується одними Ліше знань про життя українського народу. Оволодіння ним передбачає організацію пошукової творчої діяльності учнів, спрямованої на збагачення національної етнографічної культури, на опанування соціальнім досвідом українського народу в широкому значенні цього Поняття. Тому Його Вивчення здійснюють у трьох головного напряму:
1) в процесі оволодіння знаннями з основ наук, технікі, літератури та ми...