РЕФЕРАТ
На тему:
Методи психолого-педагогічного дослідження: їх класифікації та характеристики
План
Введення
1. Основи вчення про методи дослідження
2. Класифікації методів психолого-педагогічних досліджень
3. Характеристика емпіричних досліджень
4. Характеристика теоретичних досліджень
5. Шляхи впровадження результатів дослідження
Висновок
Використана література
Введення
Педагогіка - наука розвивається. Вона продовжує займатися більш поглибленою розробкою всіх основних наукових проблем, а також визначенням конкретних наукових прогнозів у розвитку окремих ланок системи народної освіти і різних явищ в сфері навчання і виховання.
У практиці сучасної школи перед психологічною службою виникає безліч практичних завдань. Це завдання з'ясування рівня готовності дитини до школи, виявлення особливо обдарованих і відстають у розвитку, з'ясування причин шкільної дезадаптації, завдання раннього попередження протиправних тенденцій у розвитку особистості, завдання управління класним колективом з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та міжособистісних відносин між ними, завдання поглибленої профорієнтації.
Умовно всі завдання, що виникають у взаємодії педагога та психолога в школі, можна розділити на психолого-педагогічні та психологічні.
Досить умовно всі типові завдання можна віднести до двох класів, виходячи з головних функцій школи - функції освіти та функції виховання. У реальній практиці ці дві функції тісно переплетені між собою.
Для ведення педагогічних досліджень застосовуються особливі наукові методи, знання яких необхідно усім учасникам в індивідуальному і колективному науковому пошуку.
1. Основи вчення про методи дослідження
Методологія у вузькому сенсі слова є вчення про методи, і хоча ми не зводимо її до такого розуміння, вчення про методи грає в методології надзвичайно важливу роль. Теорія методів дослідження покликана розкрити їх сутність, призначення, місце в загальній системі наукового пошуку, дати наукові основи вибору методів та їх поєднання, виявити умови їх ефективного використання, дати рекомендації по конструюванню оптимальних систем дослідницьких прийомів і процедур, тобто методики дослідження. Методологічні положення і принципи саме в методах отримують своє дієве, інструментальне вираз.
Широко вживане поняття В«метод наукового дослідженняВ» - значною мірою умовна категорія, об'єднуюча і форми наукового мислення, і загальні моделі дослідницьких процедур, і способи (прийоми) виконання дослідницьких дій.
Помилково підходити до методам як до самостійної категорії. Методи - похідне від мети, предмета, змісту, конкретних умов дослідження. Вони багато в чому визначаються характером проблеми, теоретичним рівнем і змістом гіпотези.
Система методів, або методика, пошуку - це частина дослідницької системи, закономірно її виражає і дозволяє здійснювати дослідницьку діяльність. Звичайно, зв'язку методів в дослідницькій системі складні і різноманітні, і методи, будучи своєрідною підсистемою дослідного комплексу, обслуговують всі його В«ВузлиВ». В цілому ж методи залежать від змісту тих етапів наукового пошуку, які логічно передують етапам добору і використання процедур, необхідних для перевірки гіпотези. У свою чергу, всі компоненти дослідження, і методи в тому числі, детерміновані змістом досліджуваного, хоча і самі визначають можливості-осягнення сутності того чи іншого змісту, можливості вирішення певних наукових задач.
Методи і методика дослідження багато в чому визначаються вихідної концепцією дослідника, його загальними уявленнями про сутність і структуру досліджуваного. Системне використання методів вимагає вибору В«системи відлікуВ», способів їх класифікації. Розглянемо в зв'язку з цим пропоновані в літературі класифікації методів педагогічних досліджень.
2. Класифікації методів психолого-педагогічних дослідження
Однією з найбільш визнаних і відомих класифікацій методів психолого-педагогічного дослідження є класифікація, запропонована Б.Г. Ананьєвим. Усі методи він розділив на чотири групи:
В· організаційні;
В· емпіричні;
В· за способом обробки даних;
В· інтерпретаційні.
До організаційних методів учений відніс:
В· порівняльний метод як зіставлення різних груп по віках, діяльності і т.п.;
В· лонгітюдний - як багаторазові обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого періоду часу;
В· комплексний - як дослідження одного об'єкта представниками різних наук.
До емпіричного:
В· обсерваційні методи (спостереження і самоспостереження);
В· експеримент (Лабораторний, польовий, природний і ін);
В· психодиагностический метод;
В· аналіз процесів і продуктів діяльності (праксиометрические методи);
В· моделювання;
В· біографічний метод.
За способом обробки даних
В· методи математико-статистичного аналізу даних і
В· методи якісного опису (Сидоренко Є.В., 2000; анотація).
До інтерпретаційних
В· генетичний (Філо-та онтогенетичний) метод;
В· структурний метод (Класифікація, типологізація та ін.)
Ананьев докладно описав кожен з методів, але при всій старанності його аргументації, як відзначає В.Н. Дружинін у своїй книзі "Експериментальна психологія", залишається багато невирішених проблем: чому моделювання виявилося емпіричним методом? Чим практичні методи відрізняються від польового експерименту й інструментального спостереження? Чому група інтерпретаційних методів відділена від організаційних?
Доцільно, по аналогією з іншими науками, виділити в педагогічній психології три класи методів:
Емпіричні, при яких здійснюється зовні реальна взаємодія суб'єкта й об'єкта дослідження.
Теоретичні, коли суб'єкт взаємодіє з уявною моделлю об'єкта (точніше - предметом дослідження).
Интерпретационно-описові, при яких суб'єкт "зовні" взаємодіє зі знаково-символічним представленням об'єкта (графіками, таблицями, схемами).
Результатом застосування емпіричних методів є дані, що фіксують стани об'єкта показаннями приладів; відображають результати діяльності і т.п.
Результат застосування теоретичних методів представлений знанням про предмет у формі природно-мовної, знаково-символічної або просторово-схематичної.
Серед основних теоретичних методів психолого-педагогічного дослідження В.В. Дружинін виділив:
В· дедуктивний (Аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний), інакше - сходження від загального до частки, від абстрактного до конкретного. Результат - теорія, закон і ін;
В· індуктивний - узагальнення фактів, сходження від часткового до загального. Результат - індуктивна гіпотеза, закономірність, класифікація, систематизація;
В· моделювання - конкретизація методу аналогій, "трансдукція", умовивід від приватного до приватного, коли як аналог більш складного об'єкта береться більш простий і/або доступний для дослідження. Результат - модель об'єкту, процесу, стану.
Нарешті, интерпретационно-описові методи - це "місце зустрічі" результатів застосування теоретичних і експериментальних методів і місце їхньої взаємодії. Дані емпіричного дослідження, з одного боку, піддаються первинній обробці і представленню відповідно до вимог, пропонованими до результатів з боку організуюче дослідження теорії, моделі, індуктивної гіпотези; з іншого боку, відбувається інтерпретація цих даних у термінах конкуруючих концепцій на предмет відповідності гіпотез результатам.
Продуктом інтерпретації є факт, емпірична залежність і, в кінцевому рахунку, виправдання або спростування гіпотези.
Усі методи дослідження пропонують поділяти на власне педагогічні і методи інших наук, на методи, що ...
