Зміст
Введення
I. Психолого-педагогічне обгрунтування проблеми навчання читання молодших школярів
1.1 Особливості навчання в початкових класах
1.2 Психологічний підхід до розуміння сутності читання
1.3 Психофізіологічна характеристика процесу читання
II. Теоретичні основи навчання читання дітей молодшого шкільного віку
2.1 Зіставно-критичний аналіз методів навчання грамоті в історії педагогіки
2.2 Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоті
2.3 Огляд методів та принципів навчання читанню
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Для того щоб дитина міг успішно навчатися в школі в першу чергу йому необхідно оволодіти основними навчальними навичками: читанням, листом і рахунком. Можна сказати, що саме вони є основою всієї освіти.
Читання є засобом набуття нових знань, необхідних для подальшого навчання. Учень, який не навчився читати чи погано вміє це робити, не може успішно набувати знання. Адже процес шкільного навчання завжди передбачає самостійну роботу дітей, перш за все роботу над книгою. Недостатнє оволодіння учнями технікою читання, а головне умінням зрозуміти прочитане, буде супроводжуватися серйозними труднощами у навчальній роботі, які можуть призвести до неуспішності.
Проблема навчання читання - Одна з найважливіших проблем педагогічного процесу і вона завжди привертала до себе увагу психологів і педагогів. Питаннями неуспішності молодших школярів і проблемою розвитку читацької діяльності учнів займалися багато вітчизняних автори: П.П. Блонський, Д.Б. Ельконін, Н.А. Менчинська, Л. С. Славіна, С.М. Тромбах, Т.Г. Єгоров, Г.Н. Кудіна, Г.А. Цукерман. Ці проблеми також розглядалися багатьма зарубіжними дослідниками М. Коулом, Дж. Мортоном і ін
Незважаючи на те, що проведені в початковій школі діагностичні зрізи увазі оцінку сформованості досвіду читання не тільки за допомогою швидкісного критерію (кількість слів на хвилину), але й оцінку розуміння прочитаного, для багатьох учителів перший критерій є основним. Як відзначає психолог Л.В. Шибаєва, техніка читання, про яку педагог піклується в початковій школі, вважається сформованою, а читання як повноцінна діяльність, що має статус культурної цінності, не складається. Тим часом сучасна світова практика орієнтована на критерій розуміння тексту. Так, регулярно проводяться під багатьох країнах перевірки сформованості навички читання базуються на критерії грамотності читання, який формулюється як В«здатність людини до осмислення письмових текстів і рефлексії на них, до використання їх змісту для досягнення власних цілей, розвитку знань та можливостей, для активної участі в житті суспільства В».
Проведене в 2000 році по цій системі міжнародне дослідження освітніх досягнень учнів (PISA) зафіксувало дуже сумний результат: за рівнем грамотності читання російські школярі посіли 27 місце. Зокрема, читати на В«вищому рівніВ» - тобто В«Розуміти складні тексти, оцінювати представлену інформацію, формулювати гіпотези і висновки В», змогли тільки 3% обстежених російських школярів. Учнів, що показали рівень нижче першого (включає в себе базові вміння: знаходження в тексті простої інформації, заданої в явному вигляді, інтерпретація тексту з метою визначення основної теми), в Росії виявилося 9%, у середньому ж по країнах - 6%.
Ця обставина змушує знову повернутися до розробки критеріїв оцінки сформованості навички читання.
У якості В«робочогоВ» ми пропонуємо використовувати критерій В«якість читанняВ». Під якістю читання ми розуміємо вміння осмислено читати.
З вищесказаного була сформульована проблема подальшого дослідження: які прийоми і методи навчання сприятимуть підвищенню якості читання дітей молодшого шкільного віку.
Об'єктом вивчення є процес навчання читання молодших школярів.
Предмет : особливості навчання читання молодших школярів.
Мета роботи: здійснення цілеспрямованої роботи з навчання читання дітей молодшого шкільного віку із застосуванням різноманітних прийомів і методів.
Для досягнення поставленої мети дослідження були сформульовані такі завдання :
1) Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми навчання читання дітей молодшого шкільного віку;
2) Визначити роль читання у розвитку дітей молодших класів;
3) Вивчити вплив різних прийомів і методів на якість навчання читання молодших школярів
4) Виявити рівень
Гіпотеза : ми припустили, що якість читання дітей молодшого шкільного віку буде залежатиме від застосування вчителем у роботі з навчання читання різноманітних прийомів і методів.
Методи дослідження. В відповідності з поставленими завданнями застосовуються такі методи дослідження:
В· вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;
В· індивідуальні бесіди з дітьми;
В· психолого-педагогічний експеримент (констатуючий);
В· якісний і кількісний аналіз отриманих результатів.
Дана робота не є глибоким науковим дослідженням, але, тим не менш, претендує бути невеликим посібник з навчання дітей молодшого шкільного віку читанню.
Глава 1. Психолого-педагогічне обгрунтування проблеми навчання читанню молодших школярів
1. 1 Особливості навчання в початкових класах
"Молодший шкільний вік - це період в житті дитини з шести до десяти років, коли він проходить навчання в початкових класах "[14, C. 43]. "У цей період вчення є основним видом діяльності, у якій формується людина "[16, C. 616]. У початкових класах діти приступають до пізнання почала наук. На даному етапі переважно розвивається інтелектуально-пізнавальна сфера психіки. На цьому етапі з'являється багато психічних новоутворень, удосконалюються і розвиваються старі. "Шкільний період характеризується інтенсивним розвитком пізнавальних функцій, сенсорно-перцептивних, розумових, мнемічних і др "[17, C.185].
Зазвичай учень початкової школи з полюванням йде в цей навчальний заклад. Для учнів перших-четвертих класів характерним є прагнення до положення школяра. [17, C.185]. У перші дні навчання в школі велике значення має досвід, набутий дитиною будинки. Раніше маленький дошкільник був єдиним і унікальним істотою, але з вступом до школи, він потрапляє в середовище, де навколо нього такі ж "унікальні і єдині ". Крім необхідності пристосовуватися до ритму шкільного життя і новими вимогами, освоювати простір школи, оволодіти способами самоорганізації та організації свого часу молодший школяр повинен вчитися взаємодіяти з однокласниками. Але головне завдання молодшого школяра полягає в успішному навчанні в школі.
Також важливо відзначити, що на етапі молодшого шкільного віку дитина переживає так звана криза семи років. У дитини змінюються сприйняття свого місця в системі відносин. "Змінюється соціальна ситуація розвитку, і дитина опиняється на межі нового вікового періоду "[8, C.251]. Дитина усвідомлює своє місце у світі суспільних відносин і набуває нової соціальну позицію школяра, яка безпосередньо пов'язана з навчальною діяльністю. Цей процес докорінно змінює його самосвідомість, що призводить до переоцінки цінностей. Навчання набуває величезне значення для школяра, тому, наприклад, ланцюг невдач дитини в цій провідною на даному етапі діяльності може призвести до формування стійких комплексів або навіть синдрому хронічної неуспішності [8, C. 255].
До найважливіших особистісним характеристикам молодшого школяра відносяться: довірливе підпорядкування авторитету, підвищена сприйнятливість, уважність, наївно-ігрове ставлення до багато з того, з чим він стикається "[3, C.32]. ...
