План
Глава I Введення
1. Чому я вибрала цю тему?
2. Загальні відомості про казки.
Глава II Основна частина
1. Коло казок для читання в початковій школі
2. Методика роботи над казками
3. рекомендації для уроку читання казки
4. Навчання першокласників вмінню читати казки
Глава III Практична частина
1. Методика роботи над казкою (з досвіду вчителі школи № 158 м. Новосибірська Г.М.Гамзаевой)
2. Із досвіду моєї роботи (як я працювала над казками під час проходження Державної практики)
Глава IV Висновок
Глава V Список літератури
Глава VI Додаток
Глава I Введення
1. Тема курсової роботи - методика роботи над казкою. Вона мене дуже зацікавила, так як в майбутньому моя професія - вчитель початкової школи. А хлопці вже з першого класу знайомляться з усною народною творчістю, в тому числі і з казками.
Відомо, що казка - найдавніший жанр усної народної творчості. Вона вчить людину жити, вселяє в нього оптимізм, віру в торжество добра і справедливості. За фантастичністю казкової фабули і вимислу приховуються реальні людські відносини. Звідси і йде величезне виховне значення казкової фантастики.
За казковою фантастикою завжди стоїть справжній світ народного життя - світ великий і багатобарвний. Самі неприборкані вигадки народу виростають з його конкретного життєвого досвіду, відображають риси його повсякденного побуту.
Серед багатьох жанрів усної прози (казки, перекази, оповіді, билини, легенди) казка посідає особливе місце. Здавна вважалася вона не тільки найпоширенішим, але й надзвичайно улюбленим жанром дітей різного віку.
Російські народні казки служили вірну службу в моральному і естетичному вихованні підростаючого покоління.
Ми зустрічаємо їх в програмі, так в першому класі учні ознайомлюються з казками про тварин, читають побутові та чарівні казки (В«Лисиця і тетеревВ», В«Два морозуВ», В«Каша з сокири В»)
У другому класі хлопці читають такі народні казки як В«Сивка-буркаВ», В«Сестриця Оленка і братик Іванушка В»,В« Іван-царевич і сірий вовк В»; билиниВ« Добриня Микитич В»,В« Добриня і змій В»,В« Зцілення Іллі Муромця В»,В« Ілля Муромець і Соловей-розбійник В», а також літературні казки В.Ф Одоєвського В«Мороз ІвановичВ», С. Аксакова В«Аленький квіточка В»та інші.
У третьому класі хлопці читають авторські казки В.М. Гаршина В«Казка про жабі і трояндіВ», В.А. Жуковського В«Казка про царя БерендеїВ» та інші.
Казка має велике пізнавальне і виховне значення, особливо глибокий вплив мають казки на хлопців.
У них діти вперше знайомляться з різноманітними захоплюючими сюжетами, багатим поетичним мовою, активно діючими героями, які постійно вирішують важкі завдання і перемагають ворожі народові сили.
Можна зробити висновок, що усна народна творчість - невичерпне джерело для морального, трудового, патріотичного, естетичного виховання учнів.
За фантастичністю казкової фабули і вимислу приховуються реальні людські відносини, справжній світ народного життя.
І щоб все це дійшло до свідомості дитини, педагогу необхідні глибокі знання методики роботи над казкою. Таким чином, тема є актуальною.
Працюючи над курсовою, я використовувала статті з журналу В«Початкова школаВ», в яких описується досвід роботи над казками різних вчителів, використовувала підручник В«Дитяча література В», де дається невелика довідка про казку, а також методичні рекомендації для учнів педучилищ до складання конспектів пробних уроків по читання викладача російської мови та літератури Чортової Р.А.
В процесі курсової роботи я переслідувала мети: показати, що розуміють під казкою, як же навчають першокласників їх читати, як потрібно працювати над казкою і як я працювала в навчальному процесі на Державній практиці.
2. Казка - найдавніший жанр усної народної творчості, класичний зразок фольклору.
Вона вчить людину жити, вселяє в нього оптимізм, стверджує віру в торжество добра і справедливості. За фантастичністю казкової фабули і вимислу приховуються реальні людські відносини, що відзначив А.М. Горький: В«Вже в глибокій старовині люди мріяли про можливості літати по повітрю, - про це говорять нам легенди про Фаетона, Дедале і сином його - Ікара, а також казка про В«килимі-літакуВ».
Фантастичні ідеали надають казкам художню переконливість і підсилюють їх емоційне вплив на слухачів.
У казках кожного народу загальнолюдські теми та ідеї отримують своєрідне втілення.
В російських народних казках розкриті певні соціальні відносини, показані побут народу, його домашнє життя, його моральні поняття, російський погляд на речі, російський розум, передана специфіка російської мови - все те, що робить казку національно-самобутньої і неповторної.
Ідейна спрямованість російських класичних казок виявляється у відображенні боротьби народу за найкраще майбутнє. Передаючи з покоління в покоління мрію про вільне життя і вільному творчій праці, казка жила нею. Ось чому вона і сприймалася до недавнього часу як живе мистецтво народу. Зберігаючи елементи минулого, казка не втратила зв'язку з соціальною дійсністю.
Казка - поняття узагальнююче. Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести те чи інше усне прозовий твір до казок.
Належність до епічного роду висуває такий її ознака, як розповідність сюжету.
Казка обов'язково цікава, незвичайна, з чітко вираженою ідеєю торжества добра над злом, кривди над правдою, життя над смертю; Всі події в ній доведені до кінця, незавершеність і незакінченість не властиві казковому сюжету.
Основним жанровим ознакою казки є її призначення, то, що пов'язує казку В«з потребами колективу В». У російських казках, які побутують зараз домінує естетична функція. Вона обумовлена ​​особливим характером казкового вимислу.
При визначенні характеру В«Казковий вимиселВ» принциповий характер набуває питання про специфіку відображення казкою дійсності.
Казка сходить до дійсності породила її епохи, відображає події тієї епохи, в якій вона побутує, але це не прямий перенос в казковий сюжет реальних фактів.
У казковому образі дійсності переплітаються взаємовиключні поняття, відповідності та невідповідності дійсності, що і складає особливу казкову реальність.
Виховна функція казки - один з її жанрових ознак.
Казковий дидактизм пронизує всю казкову структуру, досягаючи особливого ефекту різким протиставленням позитивного і негативного.
Завжди торжествує моральна і соціальна правда - ось дидактичний висновок, який сказка наочно ілюструє.
Як явище фольклору, казка зберігає всі фольклорні ознаки: колективність, усність побутування і колективного характеру казкового творчості, є варіюванням казкового тексту. Кожен оповідач повідомляє, як правило, новий варіант сюжету.
У варіантах збігається ідея, загальна схема сюжету, повторювані загальні мотиви, але в деталях вони не поєднуються.
Ідейно-художня цінність варіанту залежить від багатьох причин: від знання казкових традицій, від особистого досвіду і особливостей психологічного складу оповідача, від ступеня його одареннсті.
Життя казки - безперервний творчий процес. У кожну нову епоху відбувається часткове або повне оновлення казкового сюжету. Коли воно стосується перестановки ідейних акцентів, виникає нова казкова версія. Ця особливість казки вимагає уважного вивчення кожного казкового тексту.
У казці є величину постійні, що склалися в результаті її традиційності, і змінні - що виникли в результаті нескінченних переказів.
Якщо судити по записах російських казок XVIII - XX ст., постійними величинами є ідейна спрямованість казки, її композиція, функція дійових осіб, загальні місця, змінними - ...
