Зміст
Введення
Глава 1. Особливості зв'язного мовлення у розумово відсталих дошкільнят
1.1 Формування і розвиток зв'язного мовлення у дітей (у нормі)
1.2 Особливості зв'язного мовлення розумово відсталих дошкільнят
1.3 Словникова робота - один з ефективних методів роботи з розвитку зв'язного мовлення у розумово відсталих дітей
Глава 2: Методика розвитку зв'язного мовлення у розумово відсталих дітей старшого дошкільного віку
2.1 Організація дослідження
2.2 Констатуючий експеримент
Висновок
Список літератури
Додаток 1
Введення
Дослідженням пов'язаної мови розумово відсталих дітей дошкільного віку займалися Філічева Т.Б., Чиркина Г.В., Ястребова В.А., Туманова Т.В., Жукова Н.С., Мастюкова Е.М. і багато інших.
Ця проблема цілком розкрита. Я проаналізувала літературу за даною темою і виявила найбільш освітлені питання щодо розвитку зв'язного мовлення дітей [1].
С.А. Миронова в книзі "Розвиток мови дошкільників на логопедичних заняттях "в розділі" Навчання дітей складання оповідань "розкриває зміст і методи роботи по розвитку словникового запасу. У книзі "Порушення мовлення у дошкільників" (Укладач Р.А. Белова-Давид). Є.Г. Корицька і Т.А. Шимкович в главі "Формування розгорнутої описово-оповідної мови в дітей "розкривають цілі роботи по формуванню розгорнутої самостійної описово-оповідної мови у дітей, вказують два напрямки роботи [2]:
1. Розвиток зв'язного мовлення дитини з опорою на раніше даний готовий сюжет (робота над переказом прочитаного і складанням розповідей по сюжетним картинки і серіям послідовних картин).
2. Формування зв'язного мовлення та словникового запасу дитини без опори на готовий сюжет.
Велику увагу приділили питанню розвитку зв'язного мовлення Н.С. Жукова, Е.М. Мастюкова, Т.Б. Філічева в книзі для логопедів "Подолання загального недорозвинення мовлення у дошкільників".
Ця тема досить актуальна, так як в логопедії робиться акцент на розвиток зв'язного мовлення у розумово відсталих дітей.
Очевидна необхідність вдосконалення традиційних прийомів і методів, а також пошуку більш нових, більш ефективних науково-обгрунтованих шляхів словникової роботи для розвитку пов'язаної мовлення у розумово відсталих дітей. Але ця тема не в повному обсязі вивчена в дошкільній логопедії та потребує додаткового вивчення, і тому я зупинюся саме на ній.
Тема моєї курсової роботи "Особливості розвитку зв'язного мовлення у розумово відсталих дошкільників ".
Метою даної роботи є розгляд питання про розвиток зв'язного мовлення розумово відсталих дітей у спеціалізованому дошкільному закладі.
У відповідності з метою мого дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Розглянути формування та розвиток зв'язного мовлення нормально розвиваються дітей.
2. Розглянути особливості формування пов'язаної мови розумово відсталих дітей.
3. Розглянути словникову роботу - як один з ефективних способів формування пов'язаної мови розумово відсталих дітей.
4. Провести експериментальне дослідження визначення методики розвитку зв'язного мовлення розумово відсталих дошкільнят.
5. Зробити відповідні висновки.
Робота проводилася на базі мовного дитячого садка, і отримані дані можуть бути використані для роботи логопедів і вчителів для навчання розумово відсталих дітей.
Об'єкт дослідження: дві групи корекційного дитячого саду.
Предмет дослідження: пов'язана мова дітей і словникова робота.
Гіпотеза: правильно організована словникова робота на заняттях в коррекционном дитячому садку, сприяє поліпшенню і збагаченню словникового запасу розумово відсталих дітей спеціального корекційного дитячого саду.
Глава 1. Особливості зв'язного мовлення у розумово відсталих дошкільнят
1.1 Формування і розвиток зв'язного мовлення у дітей (В нормі)
Кожному ясно, чим багатша у людини словниковий запас, тим повноцінніше його усне мовлення. Однак далеко не всі розуміють важливість тієї ролі, яку словниковий запас грає при оволодінні дитиною грамотним письмом. Ця роль абсолютно виняткова, і пов'язана вона з тим, що для засвоєння та застосування багатьох граматичних правил потрібно вміти швидко і правильно підбирати перевірочні слова. Але це можливо тільки при достатньо великому словниковому запасі і правильному розумінні лексичного, смислового значення кожного слова. Наприклад, для того щоб дізнатися, яку букву (Е або І) потрібно писати в словах лисиця, лисиця, треба підібрати таке перевірочне слово, в якому сумнівна голосна І опинилася б під наголосом. Учні, що мають недостатній словниковий запас і слабо орієнтуються в смисловому значенні слів, замість перевірочних слів лисиць або лисячий найчастіше підбирають слово ліс, що призводить до помилкового написання слова лисиця. Точно так само до слова столиця в якості перевірочного слова стіл підбирається сталь, в результаті чого знову-таки допускається помилка. До того ж перевірочні слова багато дітей згадують вкрай повільно, а це значить, що при листі під диктовку вони просто не встигають цього зробити, і змушені писати навмання - як чують [3].
Для попередження такої ситуації необхідно ще в дошкільному віці приділити нагромадженню дітьми словникового запасу найсерйознішу увагу. При цьому потрібно дбати не тільки про засвоєння дитиною якомога більшої кількості слів, але також і про правильному розумінні їх значень і смислового спорідненості. Крім того, дуже важливо, щоб словниковий запас дитина накопичував не хаотично, як це відбувається в більшості випадків, а в певній системі.
Як же відбувається розвиток пов'язаної мови при нормальному ході мовного розвитку?
Найперші слова у дитини зазвичай з'являються до року. Ці слова (найчастіше мама, тато, баба) являють собою слова-пропозиції, що виражають цілу думка. За допомогою одного й того ж слова дитина може висловлювати і якусь скаргу, і прохання дати йому іграшку, "Взяти на ручки", і т.п. Надалі у дитини з'являються все нові і нові слова, які він поступово починає пов'язувати між собою, намагаючись будувати з них елементарні речення.
Розвиток зв'язного мовлення у дитини нерозривно пов'язане з оволодінням мовними звуками і граматичним ладом мови. А оскільки багато мовні звуки у нього ще відсутні, то і засвоєні слова він вимовляє неправильно, спотворено ("Афет" замість цукерка, "кука" замість лялька, "пать" замість спати і т п). До певного віку це цілком нормально і не повинно викликати у батьків тривоги, тому що у міру поступового оволодіння мовними звуками структура вимовних дитиною слів все більш і більш уточнюється і наближається до норми. Повністю правильним звукопроизношением дитина опановує тільки до 5-6 років [4].
Пов'язана мова дітей постійно збагачується не тільки в кількісному, але і в якісному відношенні. Кількісний зростання словника виражається в поступовому засвоєнні нових слів. В першу чергу дитина засвоює ті слова, які безпосередньо пов'язані з його життям, - назви навколишніх предметів, іграшок та основних повсякденних дій. При цьому кількість наявних у дитини слів залежить від тих умов, в яких він живе і виховується. Так, дворічні діти в різних сім'ях можуть мати у своєму запасі від 45 до 1000 і навіть більше слів. Якісне зростання словника виражається у все більш глибокому розумінні дитиною значень слів, включаючи багатозначність і переносні значення. Наприклад, під словом ніжка дитина розуміє спочатку тільки свою власну маленьку ніжку. Пізніше він дізнається, що цим же словом позначається і ніжка столу або стільця, і ніжка гриба, і пр. Або: дієслово спати дитина спочатку розуміє тільки як таке "дія", яке відноситься безпосередньо до нього самого або до інших людей; але поступо...
