Курсова робота
В«Інтегрований підхід в екологічній освіті дітей старшого дошкільного віку В»
Виконала:
Сайфуллін З.А
р. Нижньовартовськ
Введення
В даний час система дошкільного виховання відчуває суперечності перехідного періоду. Старі принципи роботи поступово себе зживають, і їм на зміну приходять нові концепції та ідеї.
Освітній процес в ДОУ характеризується зростанням обсягу інтенсивності навчально-пізнавальної діяльності, в навчальний план вводяться додаткові предмети, що неминуче призводить до зниження і без того недостатній рівень фізичного та емоційного розвитку. Виникає необхідність забезпечення педагогічних умов, що дозволяють гнучко реалізувати різні види діяльності в єдиний освітній процес.
Інтегровані заняття відповідають одному з основних вимог дошкільної дидактики: освіта повинна бути невеликим за обсягом, але містким.
Такі заняття в рамках однієї теми вирішують різні завдання розвитку дітей і будуються на різних видах діяльності.
Інтегровані заняття дозволяють дитині реалізувати свої творчі здібності, в цікавою, ігровій формі збагачувати словник, розвивати комунікативні уміння, пізнавальний інтерес і активність.
В області екологічної освіти інтегровані заняття відіграють не менш важливу роль: вихователь розвиває естетичне сприйняття природи у дітей, здатність відчувати і перешивати її красу; формує екологічні уявлення про навколишньому.
С.Н.Ніколаева у своїх дослідженнях показала, що В«завдання вдосконалення дошкільного навчання представляється не в розширенні обсягу знань через включення в програму додаткового фактичного матеріалу, а в пошуках принципів його систематизації, що дозволить познайомити дітей з деякими істотними зв'язками між предметами і явищами навколишнього світу В».
Мета роботи - теоретично обгрунтувати можливість і ефективність застосування інтегрованого підходу в екологічній освіті дошкільнят.
Об'єкт дослідження: процес екологічної освіти старших дошкільників.
Предмет дослідження: інтегровані заняття як засіб екологічної освіти дошкільників.
Гіпотеза: поєднання різних видів діяльності на одному занятті сприяє більш легкому та ефективному формуванню екологічних знань та ставлення до природи у дитячого дошкільного віку.
В відповідність з метою і гіпотезою дослідження визначені наступні завдання:
1) Вивчити стан проблеми інтегрованого підходу в екологічній освіті дітей
2) Виявити сутність і специфіку організації комплексних заходів у роботі з дошкільниками
3) Визначити особливості екологічної освіти дітей дошкільного віку
4) Виявити рівень екологічних знань та емоційного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, спостереження, бесіда, педагогічний експеримент.
Теоретична і практична значимість дослідження полягає в уточненні наявної в вітчизняній педагогіці і методиці екологічної освіти специфіки застосування інтегрованих занять з дошкільниками; визначенні особливостей процесу екологічної освіти дітей.
База дослідження: дослідницька робота здійснювалася на базі МДОУ № 56 та охопила 12 дітей у віці 5-6 років.
Глава 1 Проблема інтегрованого підходу в екологічній освіті дітей дошкільного віку
1.1 Інтегративні тенденції в проблемі екологічної освіти дітей дошкільного віку
Проблема екологічної освіти є відносно новою для дошкільної педагогіки, тим не менш, з кінця з кінця 80-х рр.. посилено розвиваються тенденції системно-цілісного підходу до екологічної освіти. Комплексний підхід в екологічній освіті дошкільнят розглядаються з різних точок зору: необхідність злиття екологічного навчання з різними видами дитячої діяльності; принципів безперервності та універсальності.
Паралельно проводиться робота з удосконалення змісту екологічної освіти дошкільнят: за визначенням пізнавальних, ціннісних, морально-естетичних і діяльнісних елементів змісту та їх ролі в розвитку екологічної культури особистості; по виявленню принципів відбору і конструювання змісту екологічної освіти.
Отже, інтегративні тенденції отримали своє нове розвиток в екологічному освіті, оскільки характер екологічних знань обумовлює не тільки різноманітні форми прикордонного об'єднання суміжних предметів, але і інтеграцію різних областей виховання і навчання дошкільнят.
Інтеграція в реальній практиці екологічної освіти веде до необхідності синтезу, пошуку нових форм підготовки, до появи в контексті теоретичних робіт категорій значно більш загальних, ніж екологічні знання та вміння, екологічна свідомість, екологічне мислення, екологічна діяльність, екологічна культура. У зв'язку з цим у практиці екологічної освіти дошкільнят необхідно істотне посилення діяльнісного та особистісного підходів.
Також важливу нішу в структурі екологічної освіти займає досить велику кількість досліджень з формування у дітей дбайливого і турботливого ставлення до природи. До Зокрема, питаннями засвоєння дошкільнятами деяких форм поведінки в природі, пов'язаних з екологічної культури дитини, займалися Н. Ф. Виноградова, В.Г.Грецова, С.Н.Ніколаева, А.М.Федотова. Їх дослідження переконують у тому, що діти дошкільного віку можуть зрозуміти як прості, так і складні природні явища і здатні міркувати в зрозумілих їм проблемних ситуаціях.
В дослідженнях Н. Ф. Виноградова, Е.І.Золотовой, С.Н.Ніколаевой, Е.Ф.Терентьевой, Н.Е.Фабрі, І.А.Хайдуровой та інших розглядалися питання формування знань і уявлень у дітей про взаємозв'язки і взаємозалежності між об'єктами і явищами природи. Системи знань як засобу формування у дошкільників відношення до природі з'явилися предметом вивчення В.Г.Грецовой, З.П.Плохій. У роботах показано, що почуття діяльної любові до природи і відповідної їй поведінки розвиваються поступово від позитивно-Емоціанально відношення до свідомо-цілеспрямованої діяльності. Основою формування позитивного ставлення дітей до природи, на думку В.Н.Грецовой, є наявність трьох взаємопов'язаних компонентів: емоціанально-позитивного ставлення до неї, знань корисної діяльності у дітей. З.П.Плохій, розглядаючи формування дбайливого і дбайливого ставлення до природи з позиції комплексного підходу, припускає можливість розвитку у дітей різноманітних почуттів, засвоєння ними знань про взаємозв'язки в природі і навчання їх елементарним навичкам створення умов для життя живих істот.
Найбільш яскраво інтегративні тенденції простежуються в програмі В«Планета - наш дімВ» І.Т. Бєлавіна і Н.Г. Найденская. На думку авторів, природне середовище є джерелом формування у дітей яскравих художніх і музичних образів. Основною метою цієї програми є формування у дітей почуття краси природи, її різноманітності й унікальності, крихкості і довговічності. У програмі закладено межпредметная модель навчання. Автори вважають, що вихователь є майже ідеальним її провідником, так як здатний і має можливість визначати функції кожного предмета в системі формування екологічної культури, встановлюючи природні зв'язки між образотворчим мистецтвом і фізичним вихованням, музикою і спостереженнями за природою. Програма спрямована на формування у дошкільників дбайливого ставлення до природи як необхідного особистісного якості, розвитку якого передбачає врахування наступних факторів - інтереси до природи; наявність знань про ...