МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет заочної форми навчання
Кафедра
Контрольна робота
За Методиці виховної роботи
Індивідуальна робота з учнями
Студентки Микульський С.І.
Спеціальності початкове навчання
Курс 3 № залікової книжки ЗНК-6-03-05
Керівник Ткаченко
Тетяна Володимирівна
Отримано
Передано на рецензію
Повернено рецензентом
р. Сімферополь 2005-2006 уч. рік.
Зміст
1. Індивідуальна робота з учнями
1.1 Вивчення індивідуальних особливостей учнів
1.2 Форми індивідуальної роботи з учнями
1.3 Додаток до контрольної роботі
1. Індивідуальна робота з учнями
1.1 Вивчення індивідуальних особливостей учнів
У виховній діяльності необхідно враховувати не тільки вікові, а й індивідуальні особливості дітей. Навіть просте спостереження показує, що в межах кожного віку між дітьми є великі індивідуальні відмінності, які визначені природними задатками, різними життєвими умовами і первісним вихованням дитини.
До індивідуальних особливостей відносять такі властивості і якості дитини, як характер, темперамент, здатності. Природну основу індивідуальних психологічних відмінностей, як в області характеру і темпераменту, так і у відношенні здібностей, складають типологічні властивості нервової системи. Природні дані, задатки - одне з умов дуже складного процесу розвитку індивідуальних здібностей. Але формуються останні лише в процесі взаємодії людини з навколишнім світом.
Шлях до розвитку індивідуальності лежить через розвиток інтересів, потреб, схильностей кожної дитини. Неуважність до її індивідуальних особливостей призводить до того, що іноді здатні хлопці втрачають інтерес до навчання, до праці і потрапляють в розряд так званих "важких дітей ". Виховання в школі передбачає знання особистості кожного учня, бо без урахування індивідуальності учнів неможливо домогтися успішного навчання і виховання.
Індивідуальний підхід націлений у першу чергу на зміцнення позитивних якостей і усунення недоліків. При вмілому і своєчасному втручанні можна уникнути небажаного, болісного процесу перевиховання, особливо тих дітей, у яких протягом тривалого часу закріплювалися негативні сторони поведінки і характеру.
Цікавим є висловлювання Е.А. Флерина про зміст і форму зауважень вихователя в залежності від індивідуальних особливостей дитини, про тон цих зауважень. "Для одних дітей досить натяку, невеликого нагадування, навідного запитання; інші вимагають грунтовного пояснення; щодо дітей, не впевнених у собі, потрібно особливо впевнений, що заохочує тон; для дітей, надмірно упевнених у якості своєї роботи, у змісті і в тоні зауважень вихователя повинна протягати велика вимогливість, критичність. При неуважною роботі, при поганому поводженні дитини тон вихователя повинен бути категоричним і вимогливим ".
Індивідуальний підхід вимагає від вихователя великого терпіння, вміння розібратися у складних проявах поведінки. У всіх випадках необхідно знайти причину формування тих чи інших індивідуальних особливостей дитини. Це може бути стан здоров'я, особливості вищої нервової діяльності, умови навколишнього середовища. Різні відхилення в поведінці дитини на початковій стадії усунути легше; пізніше, коли вони перетворяться в звичку, усувати їх набагато важче. Тому глибокий, всебічний аналіз усіх вчинків дітей в молодшому шкільному віці особливо необхідний.
1.2 Форми індивідуальної роботи з учнями
Індивідуальні форми, як правило, пов'язані з позаурочної діяльністю, спілкуванням класного керівника і дітей. До них відносяться: бесіда, задушевна розмова, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги у конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання. Ці форми можна застосовувати разом і кожну окремо, але найчастіше вони супроводжують одна одну.
Використання індивідуальних форм роботи передбачає вирішення класним керівником найважливішого завдання: розгадати учня, відкрити його таланти, виявити все цінне, що притаманне його характером, устремлінням, і все, що заважає йому проявити себе. З кожним необхідно взаємодіяти по-різному, для кожного потрібен свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе учня, викликати його на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділиться з педагогом своїми думками, сумнівами. В індивідуальних формах роботи закладені великі виховні можливості. Розмова по душам може виявитися для дитини корисніше кількох колективних справ.
Велике місце у вивченні учнів займають індивідуальні бесіди з учнями. У процесі таких бесід можна виявити мотиви поведінки учня, його інтереси та схильності. Якщо чуйно і уважно підійти до учня, він охоче розповість про свої бажання та мрії, про ставлення до вчителів, батьків. Такі бесіди повинні носити неофіційний характер, бути природними, щирими і проводитися з дотриманням педагогічного такту. Відчуваючи щиру увагу, доброзичливість і прихильність до себе, учень, як правило, відверто розповідає про все, що цікавить вихователя. Тактовна задушевна бесіда - це не тільки метод вивчення учня, а й важлива форма їх виховання. Бажано, щоб індивідуальна бесіда проводилася за заздалегідь наміченим планом, в певній системі. Тоді вона носить попереджуючий характер, індивідуальний коректив у загальну програму педагогічних впливів. Бесіди найчастіше проводяться у зв'язку з нерідко виникають локальними конфліктами, порушеннями дисципліни.
Організація спільної роботи з дітьми з оволодіння правилами поведінки є головним завданням. Загальні методи і засоби виховання повинні конкретизуватися стосовно до різних дітей, до їх моральному досвіду. Індивідуальну роботу з дітьми необхідно вести в тісному контакті з батьками, визначаючи єдину лінію виховного впливу, спираючись на сильні сторони особистості школяра.
У відповідності з цим визначається характер індивідуальних завдань для додаткової самостійної роботи учнів, вибираються засоби виховання у школярів інтересу як до вченню, так і до позаурочній роботі. Найбільш розвиненою формою є індивідуальне доручення, яке не пов'язане ні з гурткової роботою, ні з масовими заходами в школі продовженого дня. Ця форма роботи вимагає від вчителя (вихователя) хорошого знання психології своїх учнів, їх здібностей, нахилів, інтересів, щоб давати кожному індивідуальні завдання, посильні і цікаві доручення.
1.3 Додаток до контрольної роботи
Соціально-психологічний портрет учня школи за схемою.
Рогов Сергій Володимирович, учень загальноосвітньої школи № 4, за національністю росіянин.
Дитина живе з матір'ю. З батьком не спілкується. Сім'я у фінансовому відношенні благополучна, що має стабільний середній достаток.
У розмові дитина повідомив, що в школу ходити любить, тому що там, проводять цікаві уроки, особливо подобається математика та участь у різних виставах.
У класі має друзів і приятелів. У спілкуванні з однокласниками привітний, ввічливий, справедливий.
До вчителів яскраво виражені симпатії та антипатії. Любить свого класного керівника, який для нього є авторитетом, а також вчителі музики. Учитель фізкультури не подобається, тому що він ставить погані оцінки. (Хлопчик не виконує необхідні нормативи, тому отримує занижені позначки).
Йому подобається грати в "хованки", "Піжмурки", грає в комп'ютерні ігри, захоплюється малюванням, музикою, ходить у музичну школу. Любить дивитися мультфільми про лицарів і тварин.
Бере активну участь в жи...
