РЕФЕРАТ
Виховання громадянськості у студентів у ВНЗ, на прикладі УГТУ-УПІ
Єкатеринбург, 2008
Введення
У нових політичних і соціально-економічних умовах, в яких виявилося Росія сьогодні, особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набуває проблема громадянського виховання. Сфера громадянського виховання поширюється не тільки на сім'ю, але й на всі суспільство. Значним внеском у осмислення і оновлення концепції громадянського виховання складного перехідного періоду з'явилися останні розробки ефективних виховних моделей, побудованих на фундаментальній базі свободи особистості, демократії та громадянськості, які проводяться в ДержНДІ сім'ї та виховання РАВ.
Основними елементами громадянськості є моральна і правова культура, яка виражається В«в почутті власної гідності, внутрішньої свободи особистості, дисциплінованості, в повазі та довірі до інших громадян і до державної влади, гармонійному поєднанні патріотичних, національних та інтернаціональних почуттів В». Загальнолюдські моральні цінності, стверджують вчені, - це базис моральної культури особистості. З даних положень визначається мета громадянського виховання: виховання в людині моральних ідеалів суспільства, почуття любові до батьківщини, прагнення до миру, у потребі в працю на благо суспільству. Особистість набуває рис громадянського вигляду з раннього віку на основі досвіду придбаного в сім'ї, школі, соціальної середовищі, у ВУЗі. Але особливо важливо прищепити людині громадянськість, в то час, коли він вчиться у ВНЗ, так як саме в студентські роки відбувається потужна соціалізація особистості, визначення цінностей, формування планів на майбутнє. Це тема особливо актуальна в УГТУ-УПІ, адже у вузі навчається близько 45.000 студентів. З них на очній формі навчання 23.100, на фізико-технічному факультеті близько 1300 чоловік. Якби кожен студент УГТУ-УПІ придбав таке якість як громадянськість, то Російська Федерація сала б світовим лідером за всіма показниками. Тому що громадянське виховання пов'язане зі свідомістю людини. Свідомість людини, з відповідальністю виконує свій громадянський борг і розуміючого, що від його дій залежить не тільки власне життя, але і доля близьких людей, народу і держави, визначає його соціальне поведінку і є істотною умовою розвитку демократичного суспільства.
Проблемою виховання громадянськості займалися такі видатні люди як А.С. Макаренко, Г. Кершенштейнер, В.Г. Бейлінсон, Я.В. Соколов.
Мета дослідження - вивчити особливості виховання громадянськості на прикладі студентів УГТУ - УПІ.
Мета визначила наступні завдання:
В· Проаналізувати наукову літературу з проблеми громадянськості.
В· Провести анкету з проблеми виховного процесу.
В· Виробити пропозиції про підвищення громадянськості у студентів УГТУ-УПІ.
Об'єкт - педагогічний процес виховання громадянськості студентів Вузу.
Предмет - виховання громадянськості студентів Вузу.
Методи дослідження :
1. Огляд наукової літератури.
2. Анкетування.
3. Аналіз первинної та вторинної інформації.
Структура - введення, два розділи, п'ять параграфів, висновок, список літератури і додаток.
1. Виховання громадянськості як педагогічне явище
1.1 Теорія навчально-виховного дії
Всі ми є і об'єктами, і суб'єктами виховання практично все життя. Існує думка, що виховання дитини, зокрема привчання його до режиму, до первісного сприйняття музики, доцільно вже з внутрішньоутробного стану. Але виховні дії здійснюються нерідко у відношенні літніх людей у ​​родині, у будинках престарілих, навіть у так званих хоспісах, де містяться безнадійно хворі люди.
У словнику В.М. Полонського модно зустріти кілька значень поняття В«вихованняВ»:
В широкому сенсі - система спеціально організованої передачі з покоління в покоління соціального досвіду і принципів соціального формування людини;
У вузькому сенсі - це формування у людини систем певних моральних якостей, поглядів і переконань;
В педагогічному сенсі - цілеспрямований вплив в ході педагогічного процесу в навчальному закладі.
Виховання трудове - виховання, спрямоване на формування потреби до праці, відповідального ставлення до нього і культури трудової (професійної) діяльності.
Багато бажають змінити деякі якості в своїх оточуючих, особливо в тих випадках, коли з ними в силу обставин є постійний контакт.
Виховне вплив відбувається і в різних соціальних групах: сім'ях, освітніх установах, в національних і релігійних спільнотах, партіях, об'єднаннях за інтересами і т.д. нарешті, один з найсильніших джерел впливу на особистість - це сама людина, що здійснює процес самовиховання. Ось чому закономірності виховного процесу повинні бути знайомі кожному. У тих же випадках, коли педагогічна складова є значною частиною професійної діяльності, оволодіння вміннями здійснювати виховні впливи є обов'язковим.
Ось чому поняття В«вихованняВ» - одне з найуживаніших. Його зміст і обсяг у чому залежать від контексту вживання. Одне значення воно має в устах фахівця педагога, професійно займається організацією виховного процесу в елітарному навчальному закладі, інше - у вихователя виправної установи, релігійного проповідника, чоловіки зрілого віку, вступило шлюб з молодою дівчиною, жінки, яка народила первістка, і її ж виховує первістка, і т.д.
Вивчаючи шляхи вирішення завдань виховання, педагогіка, психологія та інші суміжні дисципліни нагромадили величезний матеріал спостережень при здійсненні виховного процесу, узагальнили передовий педагогічний досвід, провели спеціальні дослідження, які знайшли відображення в педагогічних теоріях, системах поглядів і практичних рекомендаціях. Проте їх застосування в реальних ситуаціях вимагає від педагога творчого підходу, врахування специфіки конкретної ситуації, в якій здійснюється педагогічний вплив. Виховний ефект залежить від свідомості педагогічної ситуації, обумовленої як В«зона найближчого розвитку В». Вона характеризується таким суб'єктивним рівнем труднощі завдання, прийнятим вихованцем для вирішення, при якому завдання ще не вирішується повністю самостійно, однак при співучасті вихователя мета цієї дії досягається.
Навчання та виховання - двоєдиний процес. Це два взаємодоповнюючі і взаємопроникні частини засвоюваної людської діяльності.
Як відомо, людина при народженні являє собою одне з найбільш безпорадних істот. Майже повністю відсутні у новонародженого інстинкти, які є ефективним механізмом пристосування багатьох тварин при появі на світ.
І все ж одна, але дуже важлива здатність людині дається від народження. Це здатність засвоювати людську діяльність. Матеріальним субстратом цієї здатності є людський мозок, пристосований до прижиттєвого формування функціональних систем. Так називають мозкові структури, пластично, гнучко формуються в ситуації специфічно людської активності - Діяльності, створюючи тим самим В«органиВ» для її здійснення.
Інших природою даних організмові можливостей: рухових, зорових, слухових і т.п. - Цілком достатньо для освоєння різноманіття людських діяльностей.
Необхідність участі дорослого в житті дитини створює сприятливі можливості виховних впливів. І тільки ігнорування з боку осіб, відповідальних за виховання дитини, призводить до педагогічного шлюбу, який нерідко ставиться в провину самому дитини, його поганим задаткам, поганий спадковості і т.д.
Навпаки, розуміння динамічно застосовуються запитів людини, надання йому сприяння в їх вирішенні створює передумови для орієнтування його розвитку в суспільно значимих напрямка...
