Курсова робота
"ОСОБЛИВОСТІ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ "
Введення
Початок систематичної розробки проблем сурдопсихологии в нашій країні належить до 30-му рр.. XX в., Коли була створена теорія Л.С. Виготського про структуру дитячого психічного розвитку, відхиляється від нормального. Л.С. Виготським були введені поняття про первинному дефекті та його прямих наслідках (вторинні дефекти). Стосовно до розглянутої категорії дітей порушення слухового сприйняття - це первинний дефект; уповільнене порівняно з нормальним і своєрідний розвиток - Це вторинний дефект, або вторинні наслідки.
У більш ранній період (наприкінці XIX - початку XX в.) вивчення окремих питань психології глухих дітей здійснювалося в рамках загальної психології та сурдопедагогіки, науки про виховання, освіті та навчанні дітей з порушеннями слуху.
У 30-70-ті та наступні роки XX сторіччя проводилося всебічне вивчення психічного розвитку дітей з порушеннями слуху. Були виділено три групи дітей із вадами слуху: глухі (що народилися з глибоким порушенням слуху або втратили слух у ранньому дитинстві); пізнооглухлих (втратили слух після оволодіння мовою); слабочуючі, тобто з частковою втратою слуху (Р.М. Боскис, Т.А. Власова та ін.) Вивчалися закономірності психічного розвитку дітей з вадами слуху в тих чи інших умовах їх виховання і навчання, простежувалися етапи формування мовлення, розвитку відчуттів і сприйняття, пам'яті, уяви та мислення, становлення рис особистості (PM Боскис, Л.В. Занков, А.Г. Зікєєв, К.Г. Коровін, Н.Г. Морозова, М.М. Нудельман, Т.В. Розанова, І.М. Соловйов, Л.І. Тігранова, Ж.І. Шиф, Н.В. Яшкова і ін.)
У 1930-1960-і рр.. найбільшу увагу зверталася на розвиток психіки і станом пам'яті у дітей з порушеннями слуху в шкільному віці. З 1950-х рр.. виділилися проблеми розвитку психіки дітей в переддошкільному і дошкільному віці (Б.Д. Корсунська, Н.Г. Морозова, А.А. Венгер, Г.Л. Вигодський, Е.І. Леонгард та ін.) У 1970-і рр.. була
поставлена, а в подальшому отримала всебічний розгляд проблема психічного розвитку дітей зі складним дефектом, що мають не тільки порушення слуху, але поряд з ним і інші первинні порушення (С.А. Зиков, М.Ф. Титова, Г.П. Бертинь, М.С. Певзнер, Т.В. Розанова та ін.) Необхідно відзначити, що один з варіантів складного дефекту - глибоке порушення слуху та зору - вивчався психологами та педагогами настільки ж давно, як і глухота, - починаючи з 1930-х рр.. в спеціально створених умовах виховання і навчання (І.А. Соколянський, А.І. Мещеряков і ін.)
Розробка сурдопсіхологіческіх проблем здійснювалася багатьма дослідниками країн Європи та США (Р. Конрад, X. Фурт, Е. Левін, Р. Ліндер, X. Майклбаст, П. Олерон, Дж. Снайдерс, Н. Снайдерс Оомен, М. Темплін, В. Терворт і ін.) При цьому дослідники різних країн мали можливість вивчати не тільки завершення і опубліковані праці, але і дослідницькі роботи в процесі їх здійснення завдяки зустрічам на міжнародних з'їздах, симпозіумах та конференціях, а також при безпосередньому спілкуванні в дослідницьких лабораторіях.
В останні десятиліття сурдопсіхологія стала інтенсивно розвиватися в країнах Сходу (в Японії, Китаї).
Мета даної роботи розглянути стан пам'яті дітей з порушенням слуху.
Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
• розглянути особливості психічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху;
• проаналізувати завдання і зміст розумового розвитку;
• охарактеризувати розвиток пізнавальних процесів і способів розумової діяльності.
1. Розвиток дітей у процесі виховання та навчання
1.1 Особливості психічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху
Порушення слуху в ранньому та дошкільному віці роблять особливо сильний вплив на подальший розвиток дитини. В складній структурі розвитку дитини зі зниженим слухом поряд з первинним недоліком слухового аналізатора відзначається своєрідність у формуванні його мови і інших психічних процесів. Різні сторони психічного розвитку дітей з порушеннями слуху в ранньому та дошкільному віці були предметом наукових досліджень Р.М. Боскис, Г.Л. Вигодський, А.А. Катаєвої, Б.Д. Корсунської, Е.І. Леонгард, Л.П. Носкової, Т.І. Обухової, Т.В. Розанової, Ж.І. Шиф та ін [14]
Значні зрушення в психічному розвитку відбуваються в дошкільному віці, що обумовлено розвитком різних сторін пізнання - сприйняття, мислення, уваги, уяви, пам'яті, формуванням довільності психічних процесів. У дошкільному віці великий вплив на розвиток дитини надає формування різних видів дитячої діяльності: ігровий, образотворчої, конструктивної, елементарної трудової. На психічний розвиток той, хто слухає дитини впливає інтенсивний розвиток мови.
Пізнавальний розвиток. У дітей дошкільного віку формується інтерес до навколишнього світу, пізнання предметів і явищ, різних зв'язків між ними. Однак основою пізнання в першу чергу є чуттєве - процеси сприйняття, наочні форми мислення.
Процеси чуттєвого пізнання інтенсивно розвиваються в дошкільний період дитинства і у дітей з порушеннями слуху. Розвиток пізнавальних інтересів, становлення предметної діяльності, формування ігор сприяють сенсорному розвитку глухих і слабочуючих дітей. Однак порушення мови та засобів спілкування, відставання в предметної та ігрової діяльності призводять до своєрідності і затримці сенсорного розвитку ненавчених глухих і слабочуючих дітей. На думку А.А. Катаєвої (1977), у глухих ненавчених дітей в віком від трьох до п'яти років в основному формується той рівень сприйняття властивостей і відносин предметів, з яким чують діти вступають у дошкільний період. Діти чотирьох-п'ятирічного віку можуть виокремлювати такі властивості предмета, як величину, колір, форму, причому не тільки наслідуючи діям дорослого, але і за зразком. Успішність виконання завдання в значній мірі залежить від числа елементів, що підлягають зіставленню. У міру сенсорного розвитку дитини удосконалюються способи сприйняття: на зміну більш простим способам (В«пробамВ», примірювання) приходить розгорнуте зорове співвіднесення, що свідчить про інтеріоризації перцептивної орієнтування. З п'яти років відбувається подальше засвоєння сенсорних еталонів та їх систем, розвиток предметності сприйняття і становлення цілісного образу предмета. Важливу роль в сенсорному розвитку грають оволодіння предметною й ігровий діяльністю, поява предметного малюнка, оволодіння елементами трудової діяльності. Поряд з оволодінням сприйняттям властивостей предметів і відносин формуються просторові і часові уявлення, значно збагачують орієнтування дитини в навколишньому світі.
Разом з тим у дошкільників з порушеннями слуху відзначаються великі в порівнянні зі чують однолітками труднощі в формуванні образів уявлень, зокрема нечіткість, розпливчастість еталонних уявлень, не закріплених у слові (А.А. Катаєва, 1977). [5] Уповільнено відбувається становлення цілісного образу предмета, що знаходить своє відображення при складанні розрізних картинок, лото-вкладок. Уповільнене формування цілісного образу обумовлює більш пізній в порівнянні з нормально чують дітьми становлення предметного малюнка у глухих дітей. Особливості сенсорного розвитку виявляються у вигляді труднощів виділення властивостей і відносин предметів і в інших видах діяльності. Рівень сенсорного розвитку нечуючих та слабочуючих дошкільників зазнає істотні зміни в процесі навчання. Можливості засвоєння сенсорного досвіду збільшуються у міру оволодіння мовою. Розвиток сприйняття опосередковується засвоєнням слів, що фіксують сенсорні еталони, що сприяє закріпленню більш чітких, диференційованих уявлень про предмети. Разом з тим, як було переконливо показано А.А. Венгер (1968), вживання глухими...