ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти проблеми порушення письма у молодших школярів
1.1 Психофізіологічна структура процесу письма
1.2 Класифікація дисграфія та їх характеристика
1.3 Причини стійких порушень письма і умови їх компенсації
Глава 2. Методичні аспекти логопедичної корекції дисграфії
2.1 Загальні підходи до корекції порушень письма у молодших школярів
2.2 Аналіз та оцінка авторських методик і систем вправ з корекції дисграфії
Глава 3. Експериментальне дослідження з виявлення і корекції дисграфії у молодших школярів
3.1 Методика обстеження листа в молодших школярів і результати констатуючий експеримент
3.2 Організація і зміст корекційно-педагогічної роботи з молодшими школярами в ході формуючого експерименту
3.3 Оцінка результатів експериментальної роботи (контрольне дослідження)
Висновок
Список використаної літературою
ВСТУП
Стан дослідження проблеми формування писемного мовлення у молодших школярів не відповідає її значущості для розвитку їх психічних функцій. У більшості робіт з цієї темі розроблявся питання про засвоєння учнями моторних навичок письма, правопису та пунктуації, в той час як процес розвитку писемного мовлення як діяльності побудови семантично цілісних текстів залишався недослідженим. Не вивчені, зокрема, умови, які мотивують процес засвоєння письмової мови школярами, а також не виділено склад дій, забезпечують її функціонування як специфічної форми мови.
Труднощі оволодіння навичкою письма учням початкових класів виявляються досить часто. Мається ряд робіт, присвячених корекції порушень письма учнів загальноосвітніх шкіл (І.М. Садовникова, А.Ф.Спірова, А.В. Ястребова). В окремих дослідженнях представлений аналіз деяких механізмів порушення письма (О.Б.Іншакова, А.Н.Корнев, Р.Е.Левина). [3, 30] В той же час багато теоретичні питання труднощів навчання письма залишаються маловивченими. У цілому формування навички листи вивчено мало
Актуальність даної проблеми обумовлена ​​ще й тим, що в реальній практиці навчання писемного мови в школі виявляються серйозні недоліки. Відомо, що не лише молодші школярі, але й багато випускників шкіл не можуть самостійно побудувати текст, що виражає їх думки і почуття. Основна причина полягає в тому, що практика навчання учнів початкових класів не враховує специфіку функціонування та розвитку письмової мови і не задає її як вміння будувати семантичні самостійні висловлювання. Навчання писемного мовлення в сучасній початковій школі будується, таким чином, ніби в ній найголовніше - Це вміння виводити букви і не робити помилок в словах і пропозиціях.
У зв'язку з усіма вищеназваними причинами виникла необхідність експериментального дослідження.
Мета дослідження полягала у вивченні системи виправлення дисграфії у дітей молодшого шкільного віку.
Об'єктом дослідження була дисграфія у дітей молодшого шкільного віку.
Предметом дослідження були обрані система логопедичної роботи з усунення дисграфії у дітей молодшого шкільного віку.
В основу дослідження була покладена гіпотеза про те, що позитивної динаміки при усуненні дісгафіческіх помилок у молодших школярів можна досягти за умови використання системи специфічних прийомів логопедичної роботи, при реалізації принципів послідовності та обліку форми дисграфії. У цих випадках порушення писемного мовлення можуть бути усунені повністю або скорочені дісграфіческіе помилки.
У відповідності з метою і гіпотезою ми виділили наступні завдання:
1. Вивчити теорію дисграфії і методики обстеження та корекції листа в молодших школярів.
2. Обстежувати специфічні помилки листа в молодших школярів, розробити і здійснити систему корекційно - формуючого впливу з урахуванням форми дисграфії.
3. Проаналізувати результати і зробити висновки по дослідженню.
Логопедическое вплив здійснюється різними методами, серед яких виділяються основні: аналіз психолого - педагогічної, медичної та спеціальної літератури, що відбиває стан досліджуваної проблеми; модифікована діагностика, заснована на методиці О.Е. Грибовій, Т.П. Безсонової, педагогічний експеримент; додаткові - наочні, словесні і практичні.
Теоретичну цінність в дослідженні мають проаналізовані та узагальнені матеріали по характеристиці і класифікації дисграфії, методик обстеження та корекції.
Практичну цінність в роботі представляють матеріали третин глави, в якій описана методика обстеження та апробована система подолання недоліків листа в молодших школярів, що дала позитивну динаміку. В роботі є розроблені рекомендацій для батьків з ефективного застосування логопедичних занять в процесі їх навчання.
Базою експерименту з'явилася школа-інтернат № 22 V виду міста Кемерово. Експериментальна робота проводилася в період з вересня по березень 2008/09 навчального року. У дослідженні брало участь 12 школярів Друга класів у віці 8-9 років мають проблеми в оволодінні навичками письма. В Як експериментальної групи були обрані 6 чоловік, а в якості контрольної групи - 6 чоловік.
Випускна кваліфікаційна робота представлена ​​наступною структурою: введенням, трьома головами, висновком.
У віданні сформульований науково-понятійний апарат, доведена актуальність дослідження.
У першій главі дано теоретичний аналіз літератури з проблеми порушень письма, розглянуто нейропсихологічний підхід до дослідження і корекції дисграфії. Так само дано уявлення про нейропсихології дитячого віку, про її завдання, методи і вивченні вищих психологічних функцій. Визначено значення нейропсихології дитячого віку в шкільному навчанні.
У другому розділі описані методики роботи з усунення дисграфії у молодших школярів.
У третьому розділі, описується експериментальна робота, проведена з дітьми другого класу по подоланню дисграфії з використанням методів нейропсихологічне дослідження і корекції.
Наприкінці даються висновки про виконану роботу і підведений загальний підсумок дослідницької роботи.
Положення, що виносяться на захист:
1. Дісграфіческіе помилки дітей усуваються повністю або значно скорочуються в ході логопедичної роботи при обліку форми мовленнєвої патології.
2. Для кожної дитини повинна бути придумана система логопедичного впливу, включає навчання і специфічні прийоми і засоби.
Глава 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЛИСТИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1 Психофізіологічна структура процесу письма
Лист являє собою складну форму мовної діяльності, багаторівневий процес. У ньому беруть участь різні аналізатори: речеслуховой, речедвігательний, зоровий, общедвігательний. Між ними в процесі письма встановлюється тісний зв'язок і взаємозумовленість. Структура цього процесу визначається етапом оволодіння навичкою, завданнями і характером листа. Лист тісно пов'язане з процесом усного мовлення і здійснюється тільки на основі досить високого рівня її розвитку.
Як зазначає О. В. Правдіна, одним з відмінностей письмової мови від усного є додаткові засоби вираження значень мови. Розуміння усного мовлення полегшується виразністю мови, мімікою і жестикуляцією мовця, а також загальної ситуацією, в якій реалізується мова. У процесі письмової мови все це замінюється розподілом мови на слова, вживанням розділових знаків, червоної рядки, великої літери, різним написанням однаково звучних, але різних за змістом слів, підкресленням, виділенням особливим шрифтом, а також супроводжуючими текст малюнками, таблицями і, звичайно, зв'язком з усім текстом.
Усне мовлення формується першої, а письмова - надбудова над вже дозрілої усним мовленням - використовує всі її готові механізми, удосконалюючи і значно ускладнюючи їх, приєднуючи до них нові механізми, специфічні для нової форми вираж...
