Кінешемскій педагогічний коледж
Контрольна робота
Тема: В«Навчання дітей дошкільного віку рішенням арифметичних завданьВ»
П.І.Б. Ганна Володимирівна
Курс 4 Група В«АВ»
Предмет Методика математичної освіти
Робота 1 Варіант 8
Адреса Іванівська область, Шуйський район,
с.м.т. Колобова, вул. 1 Фабрична 39 - 8
План
1 Значення арифметичних задач для розумового розвитку дітей
2 Особливості засвоєння дітьми сутності арифметичних завдань
3 Види арифметичних завдань
4 Методика навчання дітей рішенню завдань
5 Проаналізувати арифметичні задачі, складені дітьми
Висновок
Список використаної літератури
1. До моменту вступу до школи діти повинні засвоїти щодо широке коло взаємопов'язаних знань про безліч і числі, формою і величиною, навчитися орієнтуватися в просторі і в часі.
В процесі математичного і загального розумового розвитку дітей дошкільного віку істотне місце займає навчання їх вирішенню та складання простих математичних задач. У дитячому садку проводиться підготовча робота по формуванню у дітей впевнених навичок обчислень при додаванні і відніманні однозначних чисел і швидких усних обчислень з двозначними числами з метою підготовки їх до навчання в початковій школі. Якщо в школі навчання обчисленням ведеться при вирішенні прикладів і арифметичних завдань, то в практиці роботи дошкільних установ прийнято знайомити дітей з арифметичними діями і найпростішими прийомами обчислення на основі простих завдань, в умові яких відбиваються реальні, в основному ігрові та побутові ситуації. В умові задачі вказуються зв'язку між даними числами, а також між даними і шуканими. Ці зв'язку і визначають вибір арифметичної дії.
Встановивши ці зв'язки, дитина досить легко приходить до розуміння сенсу арифметичних дій і значення понять В«додатиВ», В«віднятиВ», В«вийдеВ», В«залишитьсяВ». Вирішуючи завдання, діти опановують умінням знаходити залежність величин.
Разом з тим завдання є одним із засобів розвитку у дітей логічного мислення, кмітливості, кмітливості. У роботі з завданнями вдосконалюються вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати і конкретизувати, розкривати основне, виділяти головне в тексті задачі і відкидати несуттєве, другорядне.
Звичайно, повністю відповідати своїй ролі текстові задачі можуть лише при правильній організації методики навчання дітей рішенню завдань. Її основні вимоги будуть більш зрозумілими, якщо розглянути особливості розуміння дошкільниками арифметичної задачі.
2. Діти, які навчаються за традиційною методикою рішенням арифметичних завдань, сприймають зміст завдання як звичайний розповідь або загадку, не усвідомлюють структуру, а тому не надають значення тим числовим даними, про яких йдеться в умові задачі, не розуміючи і сенсу питання.
Для того щоб діти навчилися виділяти числові дані задачі, практичні дії та розуміти сенс кількісних змін, до яких вони призводять, необхідна повна предметна наочність. Вихователь дає дітям загальне уявлення про задачі, вчить практично складати умова і ставити питання до неї. Основне увагу приділяють розумінню дітьми сенсу кількісних змін, до яких призводять ті чи інші дії з предметами.
Дошкільнята, навчалися за загальноприйнятою методикою рішенням простих арифметичних завдань, не володіють необхідним обсягом знань про арифметичні дії додавання і віднімання, так як вони розуміють зв'язок між практичними діями з сукупностями і відповідними арифметичними діями в основному на основі асоціації арифметичної дії з життєвим дією (додали - прибігли, відняли - відлетіли та ін.) Діти ще не усвідомлюють математичних зв'язків між компонентом і результатом тієї або іншої дії, так як не навчилися аналізувати задачу, виділяючи в ній відомі і невідоме.
Навіть у тих випадках, коли діти формулювали арифметичну дію, стає ясно, що вони механічно засвоїли схему формулювання дії, не усвідомлювали відносин між компонентами арифметичної дії як єдності відносин цілого і його частин. Тому й вирішували завдання звичним способом рахунки, не вдаючись до міркуванню про зв'язки та відносини між компонентами. По іншому ставляться до вирішенню завдань ті діти, які попередньо вправлялися у виконанні різних операцій над множинами. Вони розуміють відносини між частиною і цілим, а тому осмислено підходять до вибору арифметичної дії при вирішенні завдань.
Для усвідомлення дітьми змісту кожної дії, а також залежності між діями необхідно постійно зіставляти задачі на додавання і віднімання. Це допоможе краще зрозуміти їх відмінність і свідомо вибирати відповідну дію.
3. Прості завдання, тобто завдання, які вирішуються одним дією, прийнято ділити на наступні групи.
До першої групи відносяться прості завдання, при вирішенні яких діти засвоюють конкретний зміст кожного з арифметичних дій, тобто яке арифметичну дію відповідає тій чи іншій операції над множинами (додавання або віднімання). Ці задачі на знаходження суми двох чисел і на знаходження залишку.
До другої групи відносяться прості завдання, при вирішенні яких треба осмислювати зв'язок між компонентами і результатами арифметичних дій. Це завдання на знаходження невідомих компонентів:
а) знаходження першого доданка за відомою сумою і другим доданком.
б) знаходження другого доданка за відомою сумою і першому доданку.
в) знаходження зменшуваного за відомим віднімається і різниці.
г) знаходження від'ємника за відомим зменшується і різниці.
До третьої групи відносяться прості задачі, пов'язані з поняттям різниці відносин:
а) збільшення числа на кілька одиниць.
б) зменшення числа на кілька одиниць.
Є й інші різновиди простих задач, в яких розкривається новий сенс арифметичних дій, але з ними, як правило, дошкільнят не знайомлять.
В Залежно від використовуваного для складання задач наочного матеріалу вони підрозділяються на завдання - драматизації та завдання - ілюстрації. Кожна різновид цих завдань має своїми особливостями і розкриває перед дітьми ті чи інші сторони, а також сприяє розвитку вміння відбирати для сюжету задачі необхідний життєвий, побутовий, ігровий матеріал, вчить логічно мислити.
Особливість завдань - драматизації полягає в тому, що зміст їх безпосередньо відображає життя самих дітей, тобто те, що вони тільки що робили чи зазвичай роблять.
У завданнях - драматизація найбільш наочно розкривається їх зміст. Діти починають розуміти, що в задачі завжди відбивається конкретна життя людей.
Уміння вдумуватися в відповідність змісту задачі реального життя сприяють більш глибшого пізнання життя, вчить дітей розглядати явища в різноманітних зв'язках, включаючи кількісні відносини.
Завдання цього виду особливо цінні на першому етапі навчання: діти вчаться складати задачі про самих себе, розповідати про дії один одного, ставити питання для вирішення, тому структура завдання на прикладі задач - драматизації найбільш доступна дітям.
Особливе місце в системі наочних посібників займають завдання - ілюстрації. У цих завданнях за допомогою іграшок створюється простір для різноманітності сюжетів. Ці завдання розвивають уяву, стимулюють пам'ять і вміння самостійно придумувати завдання, а отже, підводять до вирішення і складанню усних завдань.
Для ілюстрації завдань широко застосовуються картинки. Основні вимоги до нім6 простота сюжету, динамізм змісту і яскраво виражені кількісні відносини між об'єктами.
Зробити задачу - картинку може сам вихователь. Зазначені наочні посібники сприяють засвоєнню сенсу арифметичної задачі і її структури.
4. Навчання дошкільнят вирішенню завдань проходить через ряд взаємопов'язаних між собою етапів.
Перший ет...
