Введення
Естетичне освіта починає грати все більшу роль в процесі переходу від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку і виховання на основі знань, умінь і навичок. В умовах ідеологічного вакууму саме через мистецтво відбувається в основному передача духовного досвіду людства, сприяюча відновленню зв'язків між поколіннями. Зростає інтуїтивне розуміння того, що мистецтво найбільш ефективно допомагає дитині побудувати цілісну картину світу, що дозволяє приймати рішення в будь-яких життєвих ситуаціях. Тому курс світової художньої культури включений в число базових загальноосвітніх предметів в практиці вітчизняної освіти.
Потреба в методичних нововведеннях та залученні студентів до сучасним теоретичним знань в галузі художньої культури вельми насущна в силу ряду причин. В першу чергу це актуально в світлі змін, які сталися останнім десятиріччя в нашій країні. По-друге, змінилися і самі реалії сучасної культури. Останнім часом жізненнаясреда в не меншій мірі, ніж художнє твір стає формою існування мистецтва. У результаті поняття В«Художня культураВ» розширюється, в нього включаються не тільки феномени високої культури, але й факти культури повсякденності, з якою тісно переплетені проблеми мас-культури.
В цих умовах завдання школи і викладача світової художньої культури значно ускладнюються. Пріоритетною стають завдання: дати необхідні теоретичні знання та практичні навички В«входженняВ» в культуру, які сприятимуть трансформації освітнього процесу в процес засвоєння історико-культурної спадщини, виховання В«людини культуриВ»; навчити учнів орієнтуватися у воістину безмежному океані світової художньої культури для подальшої адаптації в реаліях сучасного життя і вироблення власного вектора розвитку.
В Внаслідок адекватної реалізації програми курсу створюються ефективні умови для досягнення наступних результатів:
- Формується загальнокультурна компетентність учня;
- Формується комунікативна компетентність учня;
- Формується
інформаційна компетентність учня;
- Формується соціальна компетентність учня.
Рішення цих завдань вимагає від вчителя МХК багатогранної підготовки в різних областях знань, володіння теоретичними і методичними аспектами художньо-естетичної освіти. Вчитель МХК повинен вміти:
- самостійно і кваліфіковано будувати урок на основі принципів-
проблематизації змісту світової художньої культури, художньо-педагогічної драматургії
- виявляти широкі крос-культурні зв'язки єдності високої культури і культури повсякденному
- використовувати діяльнісні методи у викладанні предмета з метою зміни життєвих установок сучасних підлітків, їх переорієнтації на самостійне і критичне осягнення навколишнього життя.
- розробляти контрольні заходи за курсом Світова художня культура, є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання.
Незайве згадати і точку зору Б. Г. Ананьєва, який вважав, що відсутність контролю, оцінки знань учнів у навчальному процесі є В«найгірший вид оцінки, оскільки цей вплив не орієнтують, а дезорієнтує, не позитивно стимулюючий, а депресує об'єкт, що змушує людину будувати власну самооцінку не на основі об'єктивної оцінки, у якій відображені дійсні його знання, а на дуже суб'єктивних тлумаченнях натяків, полупонятних ситуацій, поведінки педагога та учнів В»[3, с.145]
Метою даної роботи є: дослідження системи контролю знань, умінь, навичок учнів на уроці МХК.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання : 1) з'ясувати, які цілі проведення контролю знань і вмінь учнів на уроках МХК;
2) систематизування накопичених відомостей по проблемі контролю знань учнів;
3) розробка методики застосування різних форм контролю на уроці МХК.
Об'єкт дослідження: процес навчання в загальноосвітній школі.
Предмет дослідження: Різні форми контролю знань учнів по МХК.
Без добре налагодженої перевірки і своєчасної оцінки результатів не можна говорити про ефективність навчання і ступеня формування загальнокультурної, комунікативної і соціальної компетентності учня.
В ході дослідження висунута гіпотеза:
В«Cістематіческое і всебічне використання різних форм контролю знань і умінь призводить до підвищенню зацікавленості учнів у вивченні предмета, в слідстві якого буде підвищуватися ступінь засвоєння необхідних теоретичних знань і практичних навичок В«входженняВ» в культуру, які сприятимуть трансформації освітнього процесу в процес засвоєння історико-культурного спадщини, виховання В«людини культуриВ».
Новизна роботи полягає в тому, що пропонуються конкретні види діяльності учнів, наводяться приклади контролю знань, умінь і навичок учнів при вивченні розділу. Також наводиться аналіз методичної літератури та досвіду практикуючих вчителів.
Практичне застосування . Дана тема може бути розглянута в курсі шкільної програми на уроках світової художньої культури, а також при викладанні дисциплін культурологічного циклу в середніх професійних установах (культурологія, історія культур і цивілізацій, теорія культури).
Теоретична частина В«Систематизація накопичених відомостей по питанню контролю знань, умінь і навичок на уроках Світовий художньої культури В».
1.Значеніе контролю знань, умінь і навичок на уроках Світовий художньої культури
Проблема контролю за навчальною діяльністю учнів не нова, і педагогічний досвід, накопичений у цій області багатий і різнобічний.
Контроль знань учнів є складовою частиною процесу навчання. За визначенням контроль - це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі вчителі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань учнів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильність кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає Чи форма дій даному етапу засвоєння. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, вміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання, є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Все це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів і активізації їх самостійної роботи на уроках СХК. Так само добре поставлений контроль дозволяє вчителю побачити свої власні удачі і промахи.
Згідно вище сказаного, основна мета контролю знань і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів учнів; у вказівці шляхів вдосконалення, поглиблення знань, умінь, з тим, щоб створювалися умови для подальшого включення школярів в активну творчу діяльність. Виділяють такі цілі контролю знань і вмінь учнів:
-діагностування та коригування знань, умінь і навичок учнів, передбачених програмою по МХК;
-облік результативності окремого етапу процесу навчання;
-визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні.
- виховання в учнів таких якостей особистості, як відповідальність за виконану роботу, прояв ініціативи. Конкретизація основної мети контролю пов'язана з навчанням школярів прийомам взаємоконтролю та самоконтролю, формуванням потреби в самоконтролю і взаємоконтролю.
Однак головною дійовою особою в процесі навчання якомусь предмета є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, включаючи і контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, ма...
