Установа освіти В«Гродненський державний обласний інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників і спеціалістів освіти В»
Факультет перепідготовки педагогічних кадрів
Випускна робота
Корекційно-розвивальна робота при ранньому дитячому аутизмі
Виконала:
слухач факультету перепідготовки
педагогічних кадрів
по спеціальності В«ЛогопедіяВ»
Рунге Людмила Іванівна
Науковий керівник:
Г.В. Бирич
Гродно, 2007
ВСТУП
Конвенція ООН з прав дитини в якості вихідної точки розглядає права кожного окремого дитини. У Конвенції зазначається, що всі діти володіють фундаментальними правами, проте багато з них з різних причин потребують додаткової підтримці та допомозі на різних стадіях розвитку для реалізації своїх прав. Така додаткова допомога необхідна, наприклад, дітям з аутизмом. [16, с.122]
Аутизм у дітей проявляється в порушенні контактів, у відході від реальності у світ власних переживань. В даний час аутизм розглядається як первазивним (Беспронікающее, загальне) порушення, спотворення психічного розвитку, обумовлене біологічної дефицитарности центральної нервової системи дитини. У дітей з аутистическими проявами спостерігається порушення соціальної взаємодії і здатності до спілкування. Для них характерні явне прагнення до самотності, ритуальні, стереотипно повторювані форми поведінки, специфічний розвиток або повна відсутність мовлення, манірність, незграбність рухів, неадекватні реакції на сенсорні стимули, страхи.
За даними Інституту корекційної педагогіки Російської Академії освіти (1999) при своєчасній і правильно організованої корекційної роботи 60% дітей з аутизмом отримують можливість навчатися за програмою масової школи, 30% - за програмою спеціальної школи того чи іншого типу і 10% адаптуються в умовах сім'ї. У тих випадках, коли корекція не проводиться, 75% взагалі соціально не адаптуються, 20-30% адаптуються відносно - вони потребують постійної опіки, і лише 2-3% досягають задовільного рівня соціальної адаптації. [7, с.183]
З вищевикладеного стає зрозуміло, наскільки важливим є проведення корекційно-розвиваючої роботи з аутичними дітьми, і наскільки актуальна дана проблема.
Метою дослідження є виявлення оптимальних шляхів, і середовищних ресурсів корекційно-розвиваючої роботи, сприяючою соціалізації та адаптації аутичних дітей.
Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені наступні завдання :
в—Џ вивчити сучасні медико-педагогічні уявлення про проблему раннього дитячого аутизму, його природу і сутність; здійсненні ранньої діагностики
в—Џ проаналізувати своєрідність мовного розвитку аутичної дитини;
в—Џ розкрити особливості змісту корекційно-розвиваючої роботи і виявити умови для успішної реабілітації дітей;
в—Џ досліджувати умови реабілітації дітей на базі ЦКРОіР г Гродно.
Об'єктом дослідження виступає корекційно-розвивальна робота, а предметом - організація процесу корекційно-абілітаційні допомоги дітям з синдромом РДА (педагогічний підхід).
В ході підготовки та написання даної роботи було використано досвід учених (аналіз публікацій), знання фахівців (учителів-дефектологів, педагогів-психологів), вивчення документації, аналіз динаміки розвитку дітей з аутичними проявами, а також спостереження за аутичними дітьми в групі ГГЦКРОіР.
Гіпотеза дослідження - проведення адекватно організованої корекційно-розвиваючої роботи (зокрема програми і середовища), сприяє поліпшенню динаміки розвитку дітей з аутистическими проявами, формуванню функціональних навиків і подальшої соціалізації.
Відповідно до зазначеною метою та завданнями визначилася і структури роботи. Вона складається з запровадження, двох глав, висновку, списку літератури і додатків.
У вступі дається обгрунтування вибору теми дослідження, її актуальність, поставлені мета і витікаючі з неї завдання, характеризується структура роботи.
У першій главі вивчаються сучасні концепції дитячого аутизму. зокрема, тут розкриваються головні медичні та педагогічні прояви синдрому раннього дитячого аутизму. Надано клініко-психологічна класифікація РДА, диференціальна і педагогічна діагностики, а також особливості мовних розладів у дітей з РДА.
Друга глава присвячена корекції та розвитку дітей з синдромом РДА, вказана роль організації інтегрованого навчання та виховання дітей з РДА.
Висновок представлене у вигляді коротких висновків і аналізів даної роботи, підведені підсумки і доведена можливість і необхідність вивчення і подальшого дослідження цієї теми.
Є список використаної літератури та додатки.
Використаний досвід вчителів-дефектологів, а також досвід вчених і фахівців.
Результати дослідження можуть служити базою для подальших дослідження, а також використовуватися при написанні узагальнюючих праць та спеціальних робіт по окремим аспектам теми дитячого аутизму.
ГЛАВА 1. МЕДИКО-ПЕДОГОГІЧЕСКІЙ АСПЕКТ СИНДРОМУ В«ранній дитячий аутизмВ»
1.1 Поняття, етіологія, можливі причинні фактори виникнення В«Раннього дитячого аутизмуВ»
Ранній дитячий аутизм (Класичний аутизм або синдром Каннера) - відхилення в психічному розвитку дитини, яке включає не одну дисфункцію. Поняття аутизму являє собою комплексне порушення, у більшій мірі, ніж епілепсія і розумова відсталість. Головним проявом аутизму є порушення спілкування дитини з оточуючим світом. Причини виникнення аутизму різноманітні .. Найчастіше це патологія так званого В«шизофренія спектруВ» рідше - особлива органічна недостатність центральної нервової системи (хромосомна, спадково-обмінна, можливо і внутрішньоутробна). Не виключено, що РДА може виникнути і кА самостійна аномалія психічної конструкції, обумовлена спадковістю. [5, с.3]
У країнах Західної Європи статистика показує, що частота РДА оцінюється від 5 до 15-20 на 10 тисяч дитячого населення. [5, с.3]
У питанні про етіологію раннього дитячого аутизму єдності думок немає.
Л.Каннер (1943) розцінював РДА як особливе хворобливий стан; Г.Аспергер (1944-1948) - як патологічну конституціональну структуру, ближче до психопатичної. Більшістю вітчизняних дослідників (Г.Е.Сухарева, 1935, 1974; Т.П.Сімпсон, 1948; О.П.Юрьева, 1967), а також рядом зарубіжних дослідників (Л.Бендер, 1958; М.Кларком, 1963 і ін) ранній дитячий аутизм розглядається в основному в рамках патології шизофренії кола: як початковий період дитячої шизофренії, рідше - важкої форми шизоидной психопатії. У цих випадках мова йде про спадкової патології із нез'ясованими механізмами, як це має місце при шизофренії. [5, с.3]
Ряд дослідників припускають можливість і органічного походження синдрому РДА (Д.Н.Ісаев, 1970, 1978; К.С. Лебединський і С.В.Неміровская, 1981) його зв'язок з внутрішньоутробним ураженням нервової системи і локалізацією в стовбурових відділах мозку.
У зарубіжних дослідженнях, значна роль відводиться хронічної психотравмуючої ситуації (Б.Беттельхейм, 1967 і ін), викликаної холодністю матері по відношенню до дитини, деспотичним тиском матері.
З часу визнання існування раннього дитячого аутизму проведені численні дослідження, в ході яких робилися спроби розкрити суть захворювання. Виявлені різні механізми розвитку аутизму: психологічні, неврологічні (Резидуально-органічний дефект), нейрофізіологічні (недостатня активація ретикулярної формації), біохімічні (збільшення вмісту серотоніну), імунні (наявність аутоімунних процесів) і генетичні (Родичі першого ступеня споріднення захворюють в 50 разів частіше, ніж у здорової популяції) [4, с.4]
Близько половини з усіх людей з синдромом Аспергера мають бл...
