Пермський державний педагогічний університет
Виховання в сучасній школі: проблеми, досягнення, інновації
Виконавець:
Кулакова Татьяна,
студентка I курсу 511 групи
Керівник:
Зоріна
Наталія Анатоліївна
Перм, 2006
Зміст
Введення
Глава I. Сутність виховної системи школи
Глава II. Структура виховної системи школи
Глава III. Етапи становлення виховної системи школи
Глава IV. Загальні принципи побудови та умови формування виховної системи школи
Глава V. Значення виховної системи
Висновок
Список літератури
Введення
Виховна система школи - широко відоме в педагогічному середовищі явище. Однак про широту поширення цього явища в практиці, на жаль, говорити не доводиться. Як ні дивно, незважаючи на те, що теорія виховних систем на сьогоднішній день опрацьована досить глибоко і ретельно, практика їх створення до їх пір залишається проблемною територією сучасної освіти.
В даний час в Російської Федерації йде становлення нової системи освіти і виховання, порівнянної з світової педагогічної практикою, розрахованої на входження в світовий освітній простір. Зміни, що виникають у зв'язку з цим в навчально-виховному процесі, значні, принципові, нови та концептуально обгрунтовані. Відбувається зміна авторитарної освітньої парадигми, що, в свою чергу, передбачає новий зміст виховання, інші підходи й відносини, інший педагогічний менталітет.
Особливостями сучасного виховного процесу є постановка особистості школяра в центр всієї виховної системи, формування загальнолюдських цінностей, новий якісний рівень його організації, чітка структурованість, системність і технологічність його компонентів; аналіз виховних впливів через призму виховної системи.
Феномен виховної системи в педагогічній теорії і практиці повинен бути опрацьований в достатній ступеня, так як необхідність її створення в школі, як правило, не викликає сумнівів. Виховні технології також визнані у педагогіці ефективним засобом розвитку виховного процесу. Актуальним у цьому зв'язку стає визначення місця і ролі виховних технологій у виховній системі, особливостей особистісно-орієнтованих виховних технологій; створення умов і організація процесу моделювання особистісно-орієнтованих виховних технологій, вивчення взаємної детермінації особистісно-орієнтованих виховних технологій та виховної системи школи.
Глава I. Сутність виховної системи школи
Виховна система школи - це сукупність взаємопов'язаних компонентів (виховні цілі, люди, їх реалізують, їх діяльність і спілкування, відносини, життєве простір), складова цілісну соціально-педагогічну структуру школи і виступаюча потужним і постійно діючим фактором виховання.
Виховна система - це цілісний соціальний комплекс, що виникає в процесі взаємодії основних компонентів виховання, який включає в себе мету, ідеї, діяльність, відносини і середу.
Виховна система школи - це педагогічна концепція виховання, що охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочну життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування, вплив соціальної, предметно-естетичної середовища.
Виховна система школи - відкрита система, здатна до саморегуляції і керована, постійно розвивається, яка має складну структуру і складається з компонентів, скріплених системними зв'язками.
Під виховної системою освітньої установи розуміється організаційно-функціональна структура, що виникла в ході успішної діяльності єдиного виховного колективу, установи по реалізації загальних цілей на базі освоєної установою середовища, що характеризується такими інтегративними якостями, як відносини та культура школи.
Виховна система - система складна, не рівноважна, відкрита і не може плідно розвиватися ізольовано. Для того, щоб зробити школу середовищем, розвиваючої особистість, необхідно домогтися її власного розвитку. Це можливо тільки за умови взаємодії системи з навколишнім середовищем.
Поява в педагогіці поняття "виховна система" обумовлено впливом на теорію і практику виховання ідей системного підходу, що одержали широке поширення в сучасній науці, менеджменті і техніці. Це поняття в даний час стає все більш поширеним, і є всі підстави вважати, що в найближчі роки воно стане ключовим у вітчизняній педагогіці. Причин цьому кілька.
Одна з них - незадоволеність педагогів результатами своєї праці, усвідомлення того, що ставка значної частини практиків на "чудодійний засіб", на "Чарівну паличку", в якості яких виступають окремі нові технології, не може докорінно змінити навчально-виховний процес.
А.С.Макаренко на зорі нової школи критикував логіку відокремленого засоби в організації навчально-виховного процесу. Не прийом, не метод, не спосіб, якими б принадними вони не здавалися, а система є ключовим поняттям у педагогіці майбутнього.
Друга причина пов'язана з наявністю в педагогічних колективах хороших ідей, досвіду роботи, що дозволяють створювати авторські виховні системи.
Третя причина пов'язана з тим, що ідея створення виховної системи плідна. Про це можна судити за результатами I обласного конкурсу шкільних виховних систем: в роботу по створенню виховних систем включилося велике число загальноосвітніх установ.
Міністерство освіти РФ затвердив "Програму розвитку виховання в системі освіти Росії на 2002-2004 роки ". Першочерговим завданням щодо її реалізації було формування виховної системи, що включає в себе цілісний навчально-виховний процес, підвищення виховного потенціалу навчання, ефективності виховання. Це означає, що державі небайдужа доля освіти, а значить, розуміється необхідність вдосконалення способів здійснення і умов освітнього процесу.
Серед понять "Педагогічна система", "дидактична система", "Система виховної роботи", "виховна система" Останнім займає особливе місце. Це найбільш широке поняття, яке включає три попередні в якості своїх компонентів. Враховуючи це, потрібно розглядати саме поняття "виховна система" як особливу педагогічну категорію, пов'язану з іншими, а також визначати функції реально існуючої виховної системи школи у вирішенні педагогічних завдань, виявляти закономірності її становлення і розвитку, шляхи та умови вдосконалення.
Перш за все, необхідно дати визначення такої категорії, як виховання.
У педагогіці є кілька визначень. В основу концепції виховання Міністерства освіти РФ, концепції В.А. Караковський, Л.І. Новікової, Н.Л. Селіванової прийнято визначення, дане Х.Й. Лійметс, який розглядав виховання як цілеспрямоване управління процесом розвитку особистості. Це визначення істотно відрізняється від поширеного до цього дня в педагогіці визначення виховання як цілеспрямованої передачі соціального досвіду підростаючому поколінню, з якого випливає, що стрижнем проектованого і реалізованого педагогами виховного процесу є навчання - озброєння підростаючого покоління певними знаннями, вміннями та навичками.
Якщо виховання розглядати як управління процесом розвитку особистості через створення умов, сприятливих для цього, то виховна система виглядає інакше і не зводиться тільки до системи педагогічної. З одного боку, ця система психолого-педагогічна, з іншого - соціально-педагогічна, і впливає вона на школярів не тільки як педагогічний фактор (через учителів, уроки, підручники, домашні завдання, класний годинник), але і як фактор соціальний (через включеність у навколишнє середовище, через ті відносини, які складаються між дітьми, педагогами, батьками, шефами; через психологічний клімат, дозволяє об'єднувати дітей і дорослих в рамках даного закладу). Педагогічна система, таким чином, - більш вузьке поняття, ніж виховна система, але вона є її основою.
Під системою виховної роботи, як правило, розуміють систему взаємопов'яза...
