Комі державний педагогічний інститут
Факультет педагогіки і методики початкового навчання
Кафедра педагогіки і методики дошкільної освіти
Курсова робота
Виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5-6 років на основі проблемних ситуацій
Виконала:
Студентка 4 курсу 4 гр
Подорова А.В.
Викладач:
Єгорова Е.Л.
Сиктивкар, 2009
Зміст
Введення. 3
Глава 1. Теоретичні основи виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5-6 років. 6
1.1 Психолого-педагогічні підходи до виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років. 6
1.2 Місце проблемних ситуацій у моральному вихованні дошкільнят 15
1.3 Висновки по першому розділі. 20
Глава 2. Практична частина. 23
2.1 Констатуючий експеримент. 23
2.2 Формуючий експеримент. 30
2.3 Контрольний експеримент. 93
Висновок. 98
Література. 100
Введення
Проблема морального виховання особистості та виховання культури поведінки завжди була однією з актуальних проблем, а в сучасних умовах вона набуває особливого значення. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що даній проблемі було приділено чимало уваги. Багато з цих досліджень були виконані давно, в останні роки не повторювалися, тому судити про те, наскільки повно вони відображають швидкоплинні соціальну дійсність важко, оскільки в нашій країні за останні роки, практично у всіх сферах життя, відбулися істотні зміни свій відбиток на свідомість людей і систему освіти і виховання.
Вихованість людини полягає в її духовності, в гармонії моральних якостей, у відповідальності і відчуття обов'язку. Всі ці якості проявляються в праці, спілкуванні з людьми, розумних потребах, культурі поведінки. Виховання культури поведінки у громадських місцях - один з показників загальної культури поведінки.
Дошкільний вік характеризується високою сприйнятливістю і сугестивністю, достатньо високим рівнем словесно - логічного (теоретичного) мислення, що дозволяє засвоювати норми поведінки і застосовувати проблемні ситуації в процесі виховання.
Проблемне навчання стало відповіддю на той виклик, який зробили педагогічній науці власне процес навчання, що змінилися умови життя і діяльності людини і сама людина з його прагненням до самовдосконалення. Однак теорія проблемного навчання не змогла б виникнути без кількох умов, що підготували її:
Перша умова - успіхи, відкриття в психології, особливо в психології мислення. Вони пов'язані з дослідженнями вітчизняних учених: Б. Г. Ананьєва, А. Я. Пономарьова, А. Н. Леонтьєва, Д. Н. Узнадзе і, в особливості, С. Л. Рубінштейна, який відкрив феномен проблемної ситуації як джерела розумової діяльності.
Друга умова - педагогічна практика, досвід кращих вчителів, які в своїй справді творчої діяльності застосовували окремі компоненти проблемного навчання задовго до виникнення його теорії [2].
Проте в даний час залишається відкритим питання про конкретному змістовному і методичному наповненні занять з різних розділах програми ДОП, яка була б орієнтована на те, щоб передача дитині конкретних навичок не перетворювалася на самоціль з переважанням прямого навчання, а була б В«орієнтована на засвоєння дітьми уявлень, засобів і способів діяльності, необхідних для формування базису особистісної культури В» [10].
Все вищесказане говорить про актуальність обраної теми курсової роботи В«Виховання культури поведінки у громадських місцях у дітей 5 - 6 років на основі проблемних ситуацій В».
Метою нашого курсового дослідження є пошук ефективних педагогічних умов, спрямованих на виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років на основі проблемних ситуацій.
Об'єктом дослідження виступає педагогічний процес, спрямований на виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років.
Предмет дослідження - педагогічні умови, сприяють вихованню культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років. Гіпотеза нашого дослідження полягає в твердженні, що виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років буде ефективним, якщо:
Зміст занять з включенням проблемних ситуацій буде доступно засвоєнню дітьми 5 - 6 років.
Буде розроблена система занять, спрямованих на виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років.
Активну участь дітей на заняттях і в розвагах.
Для досягнення мети дослідження нами були поставлені наступні завдання:
Вивчити теоретичні аспекти проблеми виховання культури поведінки у дітей 5 - 6 років.
Виявити рівень умінь культури поведінки в громадських місцях дітей 5-6 років.
Виявити рівень уявлень про культуру поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років.
Провести анкетування батьків і педагогів.
Розробити систему занять, спрямованих на виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років.
Визначити педагогічні умови виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років.
Нами використовувалися наступні методи дослідження:
- теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури;
- педагогічне спостереження;
- педагогічна діагностика;
- педагогічний експеримент;
- якісний і кількісний аналіз отриманих даних.
За структурою дипломна робота складається з вступу, двох глав (теоретичної і практичної) і висновку. Список використаної літератури містить 35 джерел.
Глава 1. Теоретичні основи виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5-6 років
1.1 Психолого-педагогічні підходи до виховання культури поведінки в громадських місцях у дітей 5 - 6 років
Людина, як істота соціальна постійно взаємодіє з іншими людьми. Йому необхідні контакти найрізноманітніші: внутрісімейні, громадські, виробничі і т.д. будь-яке спілкування вимагає від людини уміння дотримувати загальноприйняті правила поведінки, обумовлені нормами моралі. Спілкування дітей дошкільного віку, насамперед, відбувається в сім'ї. У дитини, що надійшов в дитячий садок, коло спілкування розширюється - додається спілкування з однолітками, з вихователем та іншими працівниками дошкільного установи.
На думку Петеріной С. В., виховання культури поведінки дошкільника розглядається як В«складова частина морального вихованняВ» і передбачає виконання наступних вимог:
- Прищеплювання дітям необхідних гігієнічних навичок, культури вчинків в різних ситуаціях і позитивних взаємовідносин у різних видах діяльності;
- Виховання певних елементів морального свідомості і моральних почуттів, які повинні сформуватись у дітей при їх поступовому ознайомленні з навколишнім світом;
- Формування початкових елементів трудового виховання [24, с. 5 - 6].
А. В. Запорожець підкреслював, що діти дошкільного віку нерідко не дотримуються правил моралі не тому, що не знають їх, а тому, що не вникають в емоційний стан однолітка, що знаходиться в ситуації дискомфорту, або не відчувають відповідних емоцій (сорому, каяття, невдоволення собою і пр.) при здійсненні поганого вчинку В»[4, с. 16].
Усвідомлення критеріїв моралі, як зазначав І.Ф. Мулько, відбувається набагато пізніше, ніж формуються моральні почуття і алгоритм соціальної поведінки. Ми, педагоги, повинні звернутися до душі дитини. Виховання його душі - створення основи моральних цінностей майбутнього дорослого людини В»[18, с. 3].
С. Г. Якобсон виділяв основні завдання по вихованню моралі дітей 5-7 років, такі як:
1. Внесення в образ - Я дитини уявлень про себе як про носія певних моральних якостей (чесність, справедливість, чуйність) і схвалення в собі цих якостей.
...
