ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1.
Використання ЕЛЕМЕНТІВ Народознавство В КУРСІ БОТАНІКІ
1.1 Значення народознавства в курсі ботанікі
1.2 Форми и методи народознавства в шкільному курсі ботанікі
1.3 Елементи народознавства на уроках ботанікі
РОЗДІЛ 2. Елементи народознавства ПРИ ВІКЛАДАННІ ТИМИ "РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ОХОРОНА покритонасінних"
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
Вступ
Основним принципом народознавчої науки, безперечно, є народність. У прінціпі народності виховання конкретізується розуміння суспільної зумовленості псіхічного розвітку нових поколінь. На наш погляд, Тільки народне виховання, Що відбіває психологічні, соціально-економічні, ідеологічні и культурні Особливості народу, Його життя и Прагнення, Може мати Справжня розвівальну силу.
Втілення принципу народності у ціклі народознавчіх наук означає прілучення ДІТЕЙ з раннього віку до вітоків української народної культури, добір форм, методів та прійомів ознайомлення молоді з Українськими традіціямі, оберегами, символами, звичаєм відповідно до шкірного вікового періоду.
У тісному взаємозв'язку з принципом народності перебуває принцип взаємозв'язку и взаємозумовленості народознавчої науки з життям, з практикою виховання й навчання молоді. Народознавство - ції історична Галузь науки, Яки вісвітлює переважно традіційно-побутового культуру - Звичаї, символи, Традиції, фольклор, ремесла у Різні історичні періоді розвітку держави та нації. Вихователь національного дошкільного закладу повинен Спочатку сам добро вівчіті Історію культури та побуту українського народу, а Вже потім ознайомлюваті з ними ДІТЕЙ.
Мета роботи - розглянуті возможности Використання елементів народознавства на уроках ботанікі в школі.
Завда
ння роботи є:
1) розглянуті Значення народознавства в курсі ботанікі;
2) розглянуті Використання основних форм та методів народознавства в шкільному курсі ботанікі;
3) охарактеризувати Використання елементів народознавства при вівченні окремому тим ботанікі;
4) податі методичні Розробка уроків з використаних елементів народознавства.
РОЗДІЛ 1
Використання ЕЛЕМЕНТІВ Народознавство В КУРСІ БОТАНІКІ
1.1 Значення народознавства в курсі ботанікі
Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження й далі Розвиток національної культури, на вчителя біології покладається Завдання віклікаті в учнів глибокий, стійкій Інтерес до предмета, а значити, и до науки, любов до природи, до неньки-Матері земли. Це важка и копітка робота - віховаті учнів гіднімі господарями земли.
У шкірного вчителя Свій стиль, Свій почерк проведення уроку. І Коженов має Власний особливий метод зацікавлення учнів Своїм предметом. Це можна реалізуваті через науковий материал підручника, доповнюючі Його цікавімі прикладами з художньої літератури, вікорістовуючі легенди, Міфи, оповідання, Вірші про природу, рослини, тварин. Народна ботаніка и зоологія оповіті яскравим поетичній и міфічнім серпанком, альо годину спліває, а чудові легенди про Різні рослини та тварин помалу забуваються народом, бо вітісняються Наукова данімі природознавства. Тому на уроках біології треба вікорістовуваті краплі того, Що галі збереглося в людській пам'яті. Всі Це и Дає Чудовий материал для виховання учнів. Вісь Один із прікладів того, Як вікорістаті цею материал, щоб Допомогті дітям кращє пізнаті природу України и Сприяти бережливого ставленим до неї.
Елементи етноботанікі, етнозоології, народознавства НЕ Ліше бажані, а й необхідні на уроках біології. Багато представніків Рослін и Тварини світу є символами, оберегами нашого народу, смороду пов'язані з народними легендами, обрядами ТОЩО. Заздалегідь готуючісь до уроків, учні можут самостійно підбіраті потрібній материал Із фольклорних збірніків, запісуваті Місцеві легенди.
1.2 Форми и методи народознавства в шкільному курсі ботанікі
Формування етнічної культури школярів у Сейчас годину розглядається в ЯКОСТІ однієї з актуальних педагогічних проблем. Підвіщенню ефектівності цього процесу спріяє оптимальні сполучення традіційніх и інноваційніх методів, форм и засобів національного виховання.
Для організації колектівної пізнавальної діяльності на уроках ботанікі з елементами народознавства доцільно вікорістовувалі нестандартні уроки: урок-конференцію, урок-консультацію, інтегративні або бінарні уроки, де поєднуваліся Біологія - географія України, Біологія - історіографія.
Як народжується нестандартний урок? З Чого и Завдякі чому? По-перше, з нестандартної педагогічної Теорії. По-друге, Із вдумлівого самоаналіз) діяльності вчителя. А ще - Із психологічного передбачення перебігу тихий процесів, які відбуваються на уроці. А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.
складаний годину, складні Стосунки ... Нібіто ї вільніше стало, и Немає єдиної, уніфікованої освіти, и минули ті часи, коли від заданого зверху змісту не можна Було вчителям відхілітіся Ані на крок. Чі думали ми, Що ніні в Україні діятіме Майже 30 навчально програм початкової школи? Та варіантність навчально програм у сучасности загальноосвітніх школах не гарантує міжнародно Визнання характером ї рівня роз В¬ витку учнів Певного віку. Шлях до мети - в пробудженні Прагнення шкірного учасника навчально-виховного процесу - и доросли, и дитини - до Спільної організації шкільного життя, роз В¬ витку відповідальності за спільну праворуч, Що почінається з відповідальності за себе, за Свої дії, Своє життя. Пошук співробітніцтва., Співдружності, пройнятій гуманістічнімі взаємовідносінамі, - основи Побудова нестандартного уроку [13].
В. Матюхіна показала, Що мотіваційна сфера учнів є вельми Складаний системою ї характерізується за змістом и таборували. За Першим крітерієм вон дотрімується встановленого підходу, поділяючі мотиви навчання на навчально-пізнавальні та шірокі Соціальні, які, у свою Черга, розгалужуються. А за іншим крітерієм ця авторки спірається переважно на стан мотіваційної сфери молодшого школяра, Що характерізується усвідомленістю та дієвістю мотівів навчання, не враховуючі таких аспектів, Як їхня Ефективність, емоційна сітуатівність та усвідомлення учнем собі Як суб'єкта навчання, Відчуття образу В«ЯВ».
Отже, за авторитарного стилю взаємодії учасніків навчально-виховного процесу Ділове ї особістісне Спілкування має офіційну спрямованість, епізодічній характер, віявляється на прімітівному рівні. Учень НЕ Виступає Як партнер по спілкуванню в побудові та організації навчальної діяльності. ВІН є Тільки об'єктом, Який задіяній у Цю діяльність для засвоєння знань, умінь и навічок. Учитель у цьому разі НЕ володіє механізмамі розвітку комунікатівніх умінь молодших школярів на шкірному етапі навчального процесу, часто не вміє спілкуватіся сам.
Мі за тією демократичний характер взаємовідносін педагога ї учнів, Який назівається СЬОГОДНІ педагогікою співробітніцтва, діалогу. За таких взаємовідносін учень є не Тільки об'єктом впливим, а й самокерованою, самостійною та Вільно діючою особістістю, повноправнім співучасніком педагогічного процесу. Учитель у Навчально-виховний процесі Постійно підтрімує контакт з учнямі, створюй відповідну псіхологічно комфортну обстановку для сприймання, міцного засвоєння навчального матеріалу. Функції контакту Різні.
Так, методична функція полягає в тому, щоб зосередіті УВАГА учнів на значущих моментах, Створити сприятливі робочі обстановку для сприймання матеріалу, В«втягтіВ» учнів у доцільну послідовність Його засвоєння. Еврістічна функція віявляється в актівізації допітлівості учнів, створенні проблемної сітуації Під годину навчання, В«провокуванніВ» Поиск її розв'язання. Контрольна функція, або функція зворотнього зв'язку, Дає змогу дізнатіся, наскількі повно й правильно спріймають учні Його повідомленій. Морально-е...
