Введення
"Майбутнє людства сидить зараз за партою, воно ще дуже наївно, довірливо, щиросердно. Воно цілком у наших дорослих руках .. Якими ми сформуємо їх, наших дітей, - такими вони і будуть. І не тільки вони. Таким буде і суспільство через 30 - 40 років, суспільство, побудоване ними по тим уявленням, які ми у них створимо "[15, 14].
Ці слова Б.М. Неменський говорять про те, що школа вирішує, що будуть любити і ненавидіти, чим захоплюватися і пишатися, чому будуть радіти, а що зневажати люди через 30 - 40 років. Це найтіснішим чином пов'язане з світоглядом майбутнього суспільства. Формування ж будь-якого світогляду не може вважатися закінченим, якщо не сформовані естетичні погляди. Без естетичного ставлення світогляд не може бути справді цільним, здатним об'єктивно і у всій повноті охопити дійсність. "Як неможливо собі уявити людське суспільство без історії його культурного і художнього розвитку, точно так само неможливо уявити собі культурної людини без розвинених естетичних поглядів "[10, 29].
В останні роки зросла увага до проблем теорії і практики естетичного виховання як найважливішому засобу формування ставлення до дійсності, засобу морального і розумового виховання, тобто як засобу формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.
А формувати особистість і естетичну культуру, - відзначають багато письменників, педагоги, діячі культури, - особливо важливо в найбільш сприятливому для цього молодшому шкільному віці. Відчуття краси природи, оточуючих людей, речей створює в дитині особливі емоційно психічні стани, збуджує безпосередній інтерес до життя, загострює допитливість, розвиває мислення, пам'ять, волю і інші психічні процеси.
Навчити бачити прекрасне навколо себе, в навколишньому дійсності покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на дитину найефективніше і досягала поставленої мети, Б.М. Неменський виділив наступну її особливість: "Система естетичного виховання повинна бути, перш за все, єдиної, об'єднуючої всі предмети, всі позакласні заняття, все суспільне життя школяра, де кожний предмет, кожний вид заняття має свою чітку задачу в справі формування естетичної культури і особистості школяра "[15, 17].
Але у всякої системи є стрижень, основа, на яку вона спирається. Такою основою в системі естетичного виховання ми можемо вважати мистецтво: музика, архітектура, скульптура, живопис, танець. Музика, живопис і танець, на відміну від інших предметів, знімають перевантаження, покращують фізичний і душевний стан дітей і навіть підвищують загальну успішність.
Специфіка кожного виду мистецтва в тому, що воно особливо впливає на людини своїми специфічними художніми засобами й матеріалами: словом, звуком, рухом, фарбами, різними природними матеріалами.
Музика як інтегративний предмет органічно вбирає в себе вивчення власне музичних творів, історію, теорію музики, а також найпростіші навички виконавства в області співу та гри на музичних інструментах.
Образотворче мистецтво як комплексний предмет об'єднує пізнання самих художніх творів, елементи мистецтвознавства, теорії образотворчої діяльності, освоєння навичок практичного зображення, образотворчої грамоти та творчого самовираження.
Танцювальне мистецтво сприяє фізичному розвитку дітей, розвитку їх танцювальних здібностей, допомагає естетичному вихованню.
Кожен вид мистецтва і мистецтво взагалі звернене до будь-якої людської особистості. А це припускає, що будь-яка людина може розуміти всі види мистецтва. Педагогічний зміст цього ми розуміємо в тому, що не можна обмежувати виховання і розвиток дитини лише одним видом мистецтва. Тільки сукупність їх може забезпечити нормальне естетичне виховання. Це, звичайно, зовсім не означає, що людина має неодмінно відчувати однакову любов до всіх видам мистецтва.
Зустріч з явищем мистецтва не робить людину відразу духовно багатим чи естетично розвиненим, але досвід естетичного переживання пам'ятається довго, і людині завжди хочеться знову відчути знайомі емоції, випробувані від зустрічі з прекрасним.
З усього вищесказаного, можна припустити, що, залучаючи молодшого школяра до багатющого досвіду людства, накопиченому в мистецтвах, можна виховати високоморальну, освічену, різнобічно розвиненої сучасної людини.
Це припущення і визначило тему нашого дослідження: В«Естетичне виховання молодших школярів засобами мистецтва В».
Мета дослідження: виявлення і практичне обгрунтування можливостей ефективного використання мистецтва в естетичному вихованні молодших школярів.
Об'єкт дослідження: процес естетичного виховання молодших школярів.
Предмет дослідження: педагогічні умови, що забезпечують ефективність естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку засобами мистецтва.
Гіпотеза: процес естетичного виховання молодших школярів буде ефективним, якщо:
- виявляється актуальний рівень естетичного виховання молодших школярів;
- робота по естетичному вихованню буде систематичної і цілеспрямованої;
- використовується комплексний підхід у застосуванні засобів мистецтва у виховно-освітньому процесі.
Завдання:
1. Проаналізувати сутність та особливості естетичного виховання у молодшому шкільному віці.
2. Охарактеризувати шляхи і засоби естетичного виховання молодших школярів.
3. Провести дослідно-експериментальну роботу по дослідженню рівня інтересу молодших школярів до мистецтва.
4. Експериментально підтвердити вплив засобів мистецтва на рівень естетичного виховання молодших школярів.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури, узагальнення і систематизація матеріалу, анкетування, бесіда, дослідно-експериментальна робота, статистична обробка даних дослідження.
База дослідження: Муніципальне оздоровче освітня установа В«Санаторна школа-інтернат № 64 В»міста Прокоп'євська, 4В« Б В»клас.
Глава I. Теоретичні підходи до естетичному вихованню молодших школярів
1.1 Психолого-педагогічна сутність естетичного виховання
Дорослі і діти постійно зіштовхуються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденної праці, спілкування з мистецтвом і природою, в побуті, в міжособистісному спілкуванні - скрізь прекрасне і потворне, трагічне і комічне відіграють істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить приємними зустрічі з людьми. Бридке відштовхує. Трагічне вчить співчуття. Комічне допомагає боротися з недоліками.
Ідеї естетичного виховання зародилися в глибокій старовині. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завданнях, цілі змінювалися, починаючи з часів Платона і Аристотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням сутності її предмета. Термін "естетика" походить від грецького "Aisteticos" (сприйманий почуттям) [25, 132]. Філософи-матеріалісти (Д. Дідро і Н.Г. Чернишевський) вважали, що об'єктом естетики як науки є прекрасне [13, 7]. Ця категорія і лягла в основу системи естетичного виховання.
У наш час проблема естетичного виховання, розвитку особистості, формування її естетичної культури одна з найважливіших завдань, що стоять перед школою. Зазначена проблема розроблена досить повно в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. У використаної літературі є безліч різних підходів до визначень понять, вибору шляхів і засобів естетичного виховання. Розглянемо деякі з них.
У книзі "Загальні питання естетичного виховання в школі "під редакцією відомого фахівця з ...
