Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Значення педагогічних ідей С.Т. Шацького для розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Реферат Значення педагогічних ідей С.Т. Шацького для розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Категория: Педагогика

Федеральне агентство з освіти

Державне освітня установа вищої професійної освіти

Ярославський Державний Педагогічний Університет імені К.Д.Ушинського

Курсова робота з дисципліни:

В«Історія соціальної педагогіки В»

За темі:

В«Значення педагогічних ідей С.Т.Шацкий для розвитку вітчизняної соціальної педагогіки В»

Виконала:

Студентка

заочного відділення

ФСУ ІПП ЯГПУ

Група СП4-94А

Шифр ​​СП-0256

Єрохіна Катерина Михайлівна

Ярославль, 2009


ЗМІСТ

Введення

Педагогічний шлях Шацького

Трудова колонія В«бадьора життя В»

Педагогічні принципи та нововведення Шацького

Вивчення впливу середовища на дітей в роботах Шацького

Значення творчості Шацького для радянської педагогіки

Висновок

Література


ВСТУП

Станіслав Теофілович Шацький (1 (13) .06.1878 - 30.10.2023) - видатний російський радянський педагог. Всю силу свого таланту, весь величезний педагогічний досвід він цілком віддав справі створення нової школи і педагогіки.

Суспільно-педагогічна діяльність С. Т. Шацького, що почалася в 1905 р., проходила протягом дванадцяти дореволюційних років в основному в області позашкільної і дошкільної роботи з дітьми.

Тільки після Великої Жовтневої соціалістичної революції представилася С. Т. Шацькому можливість широко розгорнути з великим колективом співробітників роботу з будівництва нової трудової політехнічної школи, по організації педагогічних досліджень і підготовці педагогів.

Суспільний інтерес до педагогічної діяльності С. Т. Шацького був завжди великий. Ще за життя Шацького були опубліковані його праці, в яких оформилися підсумки педагогічних шукань: В«Діти - працівники майбутньогоВ» (1908), В«Бадьора життяВ». З досвіду дитячої трудової колонії (1915) і В«Роки шуканьВ» (1924).

Після смерті С. Т. Шацького було видано збірник його вибраних педагогічних творів (1958), а в 1962-1965 рр.. найближчі співробітники Шацького - В. Н. Шацька, Л. М. Скаткін, М. Н. Скаткін за сприяння І. А. Каирова підготували до видання Педагогічні твори С. Т. Шацького в чотирьох томах, куди увійшли не тільки опубліковані праці, але й збереглися стенограми його доповідей і виступів, рукописи неопублікованих статей.

У славній когорті класиків радянської педагогіки, перших будівельників нової школи ми бачимо яскраву постать С. Т. Шацького, 130-річчя з дня народження якого педагогічна громадськість відзначила в 2008 р.


ПЕДАГОГІЧНИЙ ШЛЯХ Шацьких

Радянська педагогіка у своєму розвитку критично переробила спадщина передової російської та зарубіжної педагогічної думки і раціональне в ній включила в свій арсенал педагогічних засобів.

Особливу цінність для нас, природно, представляє педагогічне спадщину видатних діячів радянської школи і марксистсько-ленінської педагогіки, до яких належить С. Т. Шацький.

Потрібно дбайливо зберігати прогресивні історичні традиції. Але дбайливо зберігати спадщину В«зовсім не означає ще обмежуватися спадщиноюВ» (Ленін В. І. Полн. зібр. соч., т. 2, с. 542). Його потрібно розвивати. В. І. Ленін підкреслював важливість передачі досвіду старших поколінь молоді. Сьогодні, працюючи над втіленням в життя рішень XXV з'їзду партії про школу, нам слід звертатися: і до попереднього досвіду. У книзі В«ВідродженняВ» Л. І. Брежнєв справедливо зазначає: В«Озираючись назад, згадуючи зроблене, ми зазвичай черпаємо з цього досвіду те, що годиться сьогодні і корисно на майбутнє В»(Актуальні питання ідеологічної роботи КПРС, ч. II, с. 509).

Це повною мірою може бути віднесено і до школи, і до педагогічній науці. У кожній стороні діяльності високо динамічною радянської школи ми бачимо акумульований досвід пройденого шляху соціалістичного і комуністичного будівництва в галузі народної освіти. Стосовно до аналізу шкільного життя і педагогіки, у тому числі і діяльність видатних педагогів, важливо послідовно здійснювати принцип історизму, тобто розглядати всяке явище з точки зору того, чим воно було, як розвивалося й чим стало тепер.

Без малого тридцятирічний педагогічний шлях Шацького почався на крутий хвилі революційного піднесення 1905 р. з організації перших в Росії клубів для дітей та підлітків в робочій околиці Москви - Мар'їній Гаю. Весь свій талант, свої знання він цілком присвятив благородній справі виховання молодого покоління. Якщо звернутися до такого чудового твору С. Т. Шацького, як В«Роки шуканьВ», книзі глибоко щирою та правдивою, то вибір такого життєвого шляху не представляється випадковим. Нищівна критика старої школи з її схоластикою, безглуздою зубрінням, витонченої, системою покарань, постійно ворогуючими таборами - вчителів та їх вихованців - червоною ниткою проходить через всю книгу. Класична гімназія 80-х рр.., В якій навчався Шацький, була для її вихованців холодним, мертвим будинком. В«... Коли я вчився, - згадував С. Т. Шацький,-то постійно відчував, що так, як мене вчили, не треба ні навчатися, ні навчати. І моя педагогічна віра виросла з негативною оцінки педагогіки, застосованої до себе В»(наст, вид., т. 1, с. 41-42).

В системі педагогічних поглядів С. Т. Шацького, як вони склалися до Жовтневої революції, ясно простежується їх зв'язок з демократичними ідеями суспільної думки Росії середини XIX ст., матеріалістичними поглядами таких видатних натуралістів, як І. М. Сєченов, І. П. Павлов. Величезний вплив на становлення Шацького як педагога мали роботи П. Ф. Лесгафта, якого він вважав В«істинним творцем російської наукової педагогікиВ». Безпосередні контакти з К. А. Тімірязевим в Московському університеті, з В. Р. Вільямсом, А. Ф. Фортунатова в сільськогосподарському інституті (нині Московська сільськогосподарська академія ім. К, А. Тімірязєва) також зіграли чималу роль у становленні світогляду Шацького. Станіслав Теофілович був людиною різнобічно ерудованою, і по мірі того як він все глибше входив у педагогічне справу, ріс і його інтерес до педагогічної літературі. Він критично переосмислював спадщина класиків західноєвропейської педагогіки, його жваво цікавили погляди і діяльність сучасних йому видних педагогів, досвід передових навчально-виховних закладів. Але він був далекий від преклоніння перед зарубіжними авторитетами і прийшов до висновку, що передова педагогічна думка Росії значно вище того, що він бачив в Європі.

Шлях С. Т. Шацького до марксизму-ленінізму був нелегким. До Жовтневої революції він зараховував себе до радикального дрібнобуржуазному колі російської інтелігенції, старанно підкреслюючи свою непричетність до якої політичної партії. За переконаннями Шацький був демократом, принциповим противником самодержавства, його симпатії були на боці революційних сил. Відомо, що спроба Шацького зайняти позицію В«над сутичкоюВ» в політичній боротьбі, впливати на розвиток суспільства шляхом культурно-освітньої роботи в середовищі дітей та населення, як і слід було очікувати, не увінчалася успіхом. Незабаром життя піднесло йому предметний урок, показав, що культурно-педагогічна діяльність поза життям, поза політикою неможлива. Створене С. Т. Шацьким і А. У. Зеленко товариство В«СетлементВ» по підступам чорносотенців в 1908 р. було закрито поліцією. Виник пізніше товариство В«Дитяча праця та відпочинокВ» працювало під постійною загрозою поліцейського втручання. Мрія Шацького В«повернути дітям дитинствоВ» не могла бути здійснена в умовах поміщицьке-капіталістичної Росії. Вона стала реальністю тільки після перемоги Великого Жовтня.

ТРУДОВА колонії В«Бадьора життяВ»

Глибокого вивчення гідна діяльність С. Т. Шацького в створеній їм в 1911 р. річної трудової колонії В«Бадьора життяВ». Там була продовжена розробка теорії дитячого колективу та самоврядування: виявлення В«деяких закономірносте...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок