Курсова робота
Значення народних рухливих ігор у процесі розвитку дитини
Зміст
Введення
Глава 1. Народні рухливі ігри
1.1 Оцінка народних рухливих ігор педагогічною наукою
1.2 Сюжетні народні рухливі ігри
1.3 безсюжетні народні рухливі ігри
Глава 2. Методика проведення народних рухливих ігор
2.1. Підбір ігор
2.2. Час проведення народних рухливих ігор
2.3. Підготовка до проведення ігор
Висновок
Практична частина
Література
Введення
Сьогодні ми все частіше звертаємося до досвіду наших предків, до витоків народної освіти і виховання, оскільки саме там ми знаходимо відповіді на багато важких питань сьогоднішнього дня.
Перевагу в процесі пошуку нових засобів, факторів і методів організації виховання віддається тим з них, які інтегрально, багатофункціональні за своїм характером, сприяють самореалізації, самовираження особистості, цікаві дітям, органічно вписуються в сучасні навчально-виховні системи.
Норми і правила виховання, вироблені народною педагогікою, перевірені часом. В них зосереджена століттями формувалася народна мудрість, що увібрала в себе загальнолюдські цінності.
Одним з таких засобів виховання є народна гра. Вона - унікальний феномен загальнолюдської культури, оскільки у кожного століття, у кожної епохи, у кожного конкретного етносу, у будь-якого покоління є свої улюблені ігри.
У практиці широко використовуються ігри рольові, дидактичні, будівельні, рухливі, ігри із співом та ін Але серед усього різноманіття ігор слід виділити особливо рухливі ігри, в яких всі гравці обов'язково залучаються в активні рухові дії. Ці дії обумовлені сюжетом і правилами гри і спрямовані на досягнення певної умовної мети, поставленої перед дітьми дорослими або самими граючими.
Народні рухливі ігри є традиційним засобом педагогіки. Споконвіку в них яскраво відбивався образ життя людей, їх побут, праця, національні підвалини, уявлення про честі, сміливості, мужності, бажання володіти силою, спритністю, витривалістю, швидкістю і красою рухів, проявляти кмітливість, витримку, творчу вигадку, винахідливість, волю і прагнення до перемоги.
Народна рухлива гра, виконуючи різні функції (розвиваючу, пізнавальну, розважальну, діагностичну, коригуючу) служить засобом прилучення дітей до народної культури. Рухлива гра - природний супутник життя дитини, джерело радісних емоцій, що володіє великою виховною силою.
Метою даної курсової роботи є виявлення ролі народних рухливих ігор у процесі психофізичного розвитку дитини.
Завдання даної роботи:
а) Розкрити сутність рухливих ігор як необхідних елементів психофізичного розвитку дітей
б) Визначити методику проведення народних рухливих ігор.
Гіпотеза: сучасна педагогічна наука за допомогою народних рухливих ігор дозволяє створити умови, завдяки яким успішно розвиваються показники психофізичного розвитку дитини.
Предметом дослідження є народні рухливі ігри в процесі психофізичного розвитку дитини.
Об'єктом дослідження є група дітей дошкільного віку.
Структура курсової роботи обумовлюється цілями і завданнями дослідження. Складається з запровадження, двох глав, укладання, практичної частини, списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 27 сторінок.
Глава 1. Народні рухливі ігри
1.1 Оцінка народних рухливих ігор педагогічною наукою
У російських селах і містах серед молоді були широко поширені народні ігри рухомого характеру. Без них не обходився жоден навіть самий скромний народний свято. У гру залучалися цілі групи підлітків, які змагались у силі, спритності, швидкості, влучності. У зв'язку тим, що ігри, як правило, проводилися на вулиці, на свіжому повітрі, це сприяло зміцненню здоров'я.
побутували в народі рухливі ігри виникали вільно, тривалість їх не була регламентована; елементарні правила між граючими, вимоги до виконання рухових завдань складалися за загальним домовленістю учасників гри, які всякий раз самі встановлювали, де і як будуть грати, куди можна тікати, скільки чоловік треба зловити водящему, як можна виручати спійманих і т. п. Встановлювалися і правила вибору водящих (призначення за бажанням граючих, з допомогою лічилок і т. п.), а також придумувалися покарання проигравшему (часто досить важкі і з сучасної точки зору неприпустимі).
З розвитком педагогічної думки відбувається поступовий відбір з числа народних найбільш доцільних у виховному відношенні ігор. У процесі тривалої практики визначилося їх зміст, були сформульовані правила. Створювалися й нові гри, що переслідують спеціальні педагогічні цілі. [1]
Поряд з творчими іграми, виникаючими в самостійної рухової діяльності дітей (В«СалкиВ», В«ХованкиВ», В«Козаки-розбійникиВ» та ін), виділялися так звані організовані, педагогічно найбільш доцільні рухливі ігри з готовим зафіксованим змістом і певними правилами. Такі ігри зручні для проведення їх з групами дітей на заняттях або у вільний час під керівництвом вихователя.
Передові російські вчені П. Ф. Лесгафт, Е. А. Покровський, В. В. Гориневский, враховуючи важливу роль рухливих ігор у розвитку фізичних сил дитини, в придбанні ним певних навичок, приділяли багато уваги збиранню та вивченню таких ігор. Вони роз'яснювали їх значення для фізичного розвитку дітей і пропагували практичне впровадження їх в систему виховання підростаючого покоління. В Надалі ці прогресивні ідеї знайшли своє відображення в працях учених, розробляли питання теорії та методики рухливих ігор в різних ланках системи фізичного виховання.
Рухливі гри різноманітні за своїм змістом і організації. Одні ігри мають сюжет, ролі і правила, тісно пов'язані з сюжетом; ігрові дії в них виробляються відповідно до вимог, заданої роллю і правилами. В інших іграх сюжет і ролі відсутні, запропоновані лише рухові завдання, регульовані правилами, які визначають послідовність, швидкість і спритність їх виконання. У третіх, сюжет, дії граючих обумовлені текстом, визначальним характер рухів і їх послідовність. [2]
При відборі ігор, сприяють фізичному вихованню дітей дошкільного віку, доцільно орієнтуватися на особливості їх змісту, під якими розуміється, перш за все, сюжет, тема гри, її правила і рухові дії. Саме зміст гри визначає її освітню й виховну значимість, ігрові дії дітей; від змісту залежить своєрідність організації і характер виконання рухових завдань.
Всі ігри для дітей дошкільного віку, побудовані на русі, можна розділити на дві великі групи: сюжетні і безсюжетні ігри, ігри-забави. Першу групу складають ігри, різні за змістом, по організації дітей, складності правил і своєрідності рухових завдань. У молодших групах дитячого саду найбільшу застосування мають сюжетні рухливі ігри, а також найпростіші ігри без сюжету типу ловішек і ігри-забави. Безсюжетні ігри з елементами змагання ще не доступні малюкам. Разом з тим в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку широко застосовуються ігрові вправи, що займають як би проміжне місце між гімнастичними вправами і рухливими іграми. [3]
1.2 Сюжетні народні рухливі ігри
Ігри цього виду будуються на основі досвіду дітей, наявних у них уявлень і знань про навколишнього життя, явища природи, способі життя і звички тварин і птахів.
Деякі особливості поведінки тварин (хитрість лисиці, повадки хижаків - вовка, щуки, швидкість рухів зайців, птахів, дбайливість квочки і т. п.), служать основою для розгортання сюжету та встановлення правил гри.
Сюжет гри і правила обумовлюють характер рухів грають. В одному випадку малюки, наслідуючи конячкам, бігають, високо піднімаючи коліна, в іншому - стрибають, як зайчики, і т. д. У сюжетних іграх, таким ...