Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Диференційований підхід до учнів при навчанні руховим діям

Реферат Диференційований підхід до учнів при навчанні руховим діям

Категория: Педагогика

Зміст

1 Особливості диференційованого підходу до організації занять з навчання руховим діям

1.1 Формування знань рухових умінь

1.2 Диференціювання просторових, тимчасових і силових параметрів рухів

2 Оволодіння руховими діями при диференційованому підході

2.1 Вплив диференційованого підходу на розвиток рухових якостей

2.2 Методи оволодіння руховими вміннями та навичками при диференційованому підході

Висновок

Список літератури


Введення

В даний час сфера освіти переживає період якісних перетворень. У зв'язку з цим виникає гостра необхідність у проведенні досліджень з метою трансформації методики навчання в цілому і руховим діям зокрема.

До цих пір мало уваги приділялася розвитку самої особистості, вихованню ціннісних орієнтацій і рухової культури. Все це в сукупності є найважливішим засобом для забезпечення розвитку особистості в цілому, а також психіки дитини, її духовних почав. Однак подібні завдання у фізичному вихованні дітей в школі більше декларувалися, ніж виконувалися. Для їх вирішення, в тому числі і в навчанні руховим діям, не було необхідної методики.

Виходячи з викладеного найважливішим завданням дослідження стала розробка такої методики навчання руховим діям, що сприяла б творчому розвитку особистості в цілому, більш високому рівню навченості і самостійного оволодіння основними елементами рухів. Це можливо здійснити з урахуванням деяких сучасних психолого-педагогічних теорій.

У дослідженні була зроблена спроба вирішити означені проблеми на основі однієї з таких концепцій - теорії навчальної діяльності, розробленої в 1974 р. Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидовим, яка, на наш погляд, відповідає такій вимозі. Численні дослідження, проведені на основі цієї теорії при викладанні різних навчальних предметів, показують, що подібне навчання призводить до значних змін в освіті дітей, а також до суттєвих позитивних ефектам в їх психічному розвитку. Із цієї теорії випливає, що особливістю навчальної діяльності є те, що в ній школяр опановує узагальненими способами орієнтації в сфері фізичної культури і вирішення завдань з оволодіння рухами.

Мета даної курсової роботи - дослідити особливості диференційованого підходу до організації занять по навчанню руховим діям. У зв'язку з цим, необхідно вирішити наступні завдання:

1 розглянути особливості диференційованого підходу до організації занять з навчання руховим діям;

2 досліджувати оволодіння руховими діями при диференційованому підході.

Дана робота написана на основі навчально-методичної літератури, посібників і монографій, а так само видань періодичній пресі.


1 Особливості диференційованого підходу до організації занять з навчання руховим діям

З метою здійснення диференційованого підходу до організації уроків фізичної культури всі учні загальноосвітніх установ за рівнем здоров'я та фізичної підготовленості підрозділяються на три медичні групи - основну, підготовчу та спеціальну медичну.

Заняття в цих групах розрізняються навчальними програмами, обсягом і структурою фізичного навантаження, а також вимогами до рівня освоєння учбового матеріалу.

При розробці практичних завдань необхідно здійснювати диференційований підхід до учням, враховуючи стан їхнього здоров'я, рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

1.1 Формування знань рухових вмінь

В процесі навчання руховим діям, людина повинна оволодіти їх динамічними і ритмічними параметрами.

До 6-7-му класу, пропадає інтерес до уроків фізкультурою. Проаналізувавши ситуацію, можна зробити висновок: слабкі учні відчувають нестачу вмінь, тому не можуть впоратися із завданням, а звідси - Не хочуть потрапляти в ситуацію неуспіху на уроках. В результаті їх інтерес до занять фізичною культурою значно знижується. Для сильних учнів, навпаки, навчальна задача є занадто легкою, а тому не розвиває їх пізнавальний інтерес. Учні ж середнього рівня підготовленості виявляються недостатньо вмотивованими під впливом загального настрою. Виходячи з цього, стало необхідним:

1 створити методику, яка враховувала б усі три групи займаються, причому з можливістю переходу учнів з однієї групи в іншу;

2 знайти кошти і методи, що сприяють розвитку не тільки рухових функцій дітей, але й розвитку стійкого інтересу до занять фізичною культурою.

Велика роль відводиться плануванню підготовчій і заключній частині уроку, так як почався урок і як був закінчений, залежить успіх уроку. Одним із дієвих засобів, сприяють розвитку інтересу до занять фізичною культурою, є рухливі ігри, тому їх необхідно включати в підготовчу і заключну частини уроку. Позитивні емоції не тільки радують людину, але одночасно ефективно стимулюють його м'язову діяльність.

Ю.Г. Коджаспіров сказав: "Добре б займатися на тлі позитивних емоцій, а не примушувати себе і дітей працювати всупереч бажанню, через "Не хочу!", зціпивши зуби і мобілізувавши всю свою силу волі. Мати щасливу можливість вчити і вчитися із задоволенням, а не з примусу ".

Тому робота повинна грунтуватися на диференційованому підході до учнів. На початку проходження програмного матеріалу за розділами, учнів необхідно розділити по відділеннях, в кожному з яких були б діти різного рівня підготовленості та організувати роботу наступним чином:

а) комплектування відділень здійснювалося, виходячи з інтересів і можливостей дитини;

б) вибирався командир відділення, причому в кожній серії уроків він змінювався і в результаті кожен побував у ролі командира відділення;

в) завданням командира відділення була страховка, допомога, виправлення помилок товаришів по відділенню;

г) рівень завдань (Комбінацій) підбирався з урахуванням індивідуальних здібностей дітей;

д) якщо у що займається слабкою групи комбінації на снарядах виходили, то йому пропонувалося виконати вправи наступної - середньої групи, і т. д. щодо інших груп.

Розминка починається з бігу - самого монотонного заняття, яке необхідно урізноманітнити. Хорошим прийомом, стимулюючим учнів, є ігри, спрямовані на вирішення завдань у бігових вправах.

У заключній частині уроку проводяться ігри середньої і малої рухливості, їх завдання приведення організму у відносно спокійний стан, сприяючі активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині уроку. Вдавшись до ігровому методу ведення уроку, хід уроку не порушується, а діти активізуються на виконання поставленого завдання, підвищується інтерес до виконання завдання. Діти починають не просто виконувати, а й думати.

Також при проведенні уроків фізичної культурою, необхідно використовувати музику, як стимулятор працездатності в процесі навчальної діяльності. Виконуючи фізичні вправи під приємну, спеціально підібрану музику, що займаються мимоволі починають відчувати виражаються в ній почуття і настрої і пов'язувати його з виконуваною роботою, яка починає здаватися набагато приємніше, привабливою і менш стомлюючої, ніж зазвичай. Роль позитивних емоцій на уроці фізичної культури, за допомогою рухливих ігор і музичного супроводу, як засобу підвищує працездатність і в теж час прищеплює стійкий інтерес до занять велика.

У програму проходження навчального матеріалу конкретно взятого розділу включено чотири види гімнастичних вправ: у дівчаток - на різновисоких брусах, акробатики, вправи на колоді в рівновазі і опорний стрибок; у хлопчиків - на перекладині, акробатики, паралельних брусах, опорний стрибок. Складаються комбінації не тільки для дівчаток і хлопчиків, але і для слабких, середніх і сильних учнів.

На основі теорії навчальної діяльності, розробленої в 1974 р. Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидовим, головними особливостями експериментальної методики навчання рухових дій на основі теорії н...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок