Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Дидактична гра як засіб розвитку мислення дошкільників

Реферат Дидактична гра як засіб розвитку мислення дошкільників

Категория: Педагогика

Зміст

Введення

Глава 1. Проблема розумової діяльності в психолого-педагогічній літературі

1.1. Сучасні уявлення про розумову діяльність

1.2. Розвиток мислення в онтогенезі

1.3. Особливості мислення дітей з інтелектуальною недостатністю дошкільного віку

Глава 2. Проблема ігрової діяльності в психолого-педагогічній літературі

2.1. Сучасні уявлення про гру

2.2. Сутність дидактичної гри її місце в навчанні

дошкільнят

2.3. Особливості використання дидактичної гри в процесі навчання дошкільнят з інтелектуальною недостатністю

Глава 3. Розвиток наочно-образного мислення дошкільників з інтелектуальною недостатністю

3.1. Методика експериментального дослідження

3.2. Аналіз отриманих результатів

3.3. Методичні рекомендації щодо використання дидактичних ігор як засобу розвитку наочно-образного мислення дошкільників з інтелектуальною недостатністю

Висновок

Література

Додатка


Введення

Предмети і явища дійсності володіють такими властивостями і відносинами, які можна пізнати безпосередньо, за допомогою відчуттів і сприйнять (кольори, звуки, форми, розміщення і переміщення тіл у видимому просторі), і такими властивостями і відносинами, які можна пізнати лише опосередковано і завдяки узагальненню, тобто за допомогою мислення.

Завдяки цьому процесу людина може виділити найбільш істотні ознаки предмета, пізнати цей предмет. Здійснюючи розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію), ми набуваємо нові знання. Завдяки мисленню людина може по-новому осмислити свій чуттєвий досвід, встановити причинно-наслідкові закономірності між явищами дійсності, а також робити висновки, передбачати хід подій, змінювати і удосконалювати практику.

Численними дослідниками встановлено, що фізіологічною основою мислення людини є складна діяльність, виконувана обома сигнальними системами. Найбільш велике значення має друга сигнальна система, оскільки мислення нерозривно пов'язане з мовною діяльністю людини (Векнер Л. М., Виготський Л. С., Леонтьєв А. Н., Павлов І. П.).

Численні дослідження дозволили виявити загальні закономірності розвитку психічних процесів нормальних і аномальних дітей. Мислення людини формується і розвивається за загальними законами. Спочатку формується наочно-дієве мислення, а на його основі розвивається наочно-образне і абстрактно-логічне. Таким же чином здійснюється перехід від аналізу до синтезу.

У сучасній психолого-педагогічній літературі зазначається, що відмінною рисою діяльності дітей з інтелектуальною недостатністю є порушення його пізнавальної діяльності пов'язане з неповноцінністю чуттєвого пізнання, мовного недорозвинення, обмеженої практичної діяльності. Недоліки мовного розвитку ускладнюють їм виявити істотні ознаки предмета і встановити зв'язки між ними. Особливо порушення яскраво виражені в операціях узагальнення і опосередкованого пізнання.

Багато дослідників (Векнер Л. М., Люблінська А. А., Матасов Ю. Т., Петрова В. Г., Рубінштейн С. Я., Шиф Ж. І., та ін) відзначають, що необхідно займатися вивченням особливостей розумових операцій і їх корекції у дітей з інтелектуальною недостатністю в процесі їх розвитку. Цілеспрямовані заняття з формуванню мислення привчають дитину орієнтуватися в навколишньому світі. Він вчиться виділяти суттєві зв'язки і відносини між об'єктами, що призводить до зростанню його інтелектуальних можливостей. Тому вивчення даної проблеми має теоретичне значення.

Метою нашого дослідження є вивчення особливостей формування розумової діяльності дошкільників з інтелектуальною недостатністю в процесі використання дидактичних ігор.

Для досягнення даної мети вимагалося рішення наступних завдань:

- вивчити ступінь розробленості проблеми мислення в літературних джерелах;

- на підставі існуючих досліджень з проблеми розробити методику констатуючого та формуючого експерименту;

- в ході експериментального дослідження вивчити особливості наочно-образного мислення дітей з інтелектуальною недостатністю та можливість його розвитку за допомогою спеціально підібраних дидактичних ігор;

- запропонувати деякі практичні рекомендації з використання дидактичних ігор для розвитку наочно-образного мислення.

Об'єктом нашого дослідження є мислення дітей дошкільного віку.

Предметом нашого дослідження були шляхи розвитку наочно-образного мислення дітей старшого дошкільного віку з інтелектуальною недостатністю.

Передбачалося використовувати такі методи дослідження: методи вивчення наукових джерел: вивчення загальних і спеціальних психологічних, педагогічних, медичних робіт; організаційні методи: вивчення ступеня розвитку наочно-образного мислення дітей; емпіричні методи: спостереження, експеримент.

В основу дослідження покладена наступна гіпотеза: у структурі затримки психічного розвитку одним з важливих складових є недорозвинення розумової діяльності. Наочно-образне мислення дошкільників із ЗПР характеризується рядом специфічних особливостей, які можна скорегувати за допомогою спеціально підібраних дидактичних ігор, включених в освітньо-виховну роботу корекційного дошкільного освітньої установи.


Глава 1. Проблема розумової діяльності в сучасній психолого-педагогічній літературі.

1.1. Сучасні уявлення щодо процесу розумової діяльності.

В сучасній літературі існує досить велика кількість визначень мислення. Мислення - психічний процес відображення дійсності, вища форма творчої активності людини. (35). Ємне і короткий визначення мислення як процесу сприйняття було дано Юнгом В«мислення є раціональна здатність структурувати і синтезувати дискретні дані шляхом концептуального узагальнення. У своїй найпростішій формі мислення говорить суб'єкту, що є присутня річ. Воно дає ім'я речі і вводить поняття В». (46, 282с.). Мислення дає поняття про речі і повідомляє, що є таке дана річ. Предмети і явища дійсності володіють такими властивостями і відносинами, які можна пізнати безпосередньо, за допомогою відчуттів і сприйняття (кольори, звуки, форми, розміщення і переміщення тіл у видимому просторі), і такими властивостями і відносинами, які можна пізнати лише опосередкованим способом або за допомогою мислення. Мислення - це вид розумової діяльності, що полягає в пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв'язків і відносин між ними. (22).

Таким чином, виходить, що мислення представляє собою соціально обумовлений процес пошуків і відкриттів нових понять, знань, явищ дійсності, а також їх опосередкованого відображення в результаті аналізу і синтезу. При його допомозі людина проникає в сутність предмета або явища і визначає взаємозв'язку і відносини їх між собою.

Перша особливість мислення - його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, він пізнає побічно: одні властивості через інші. Мислення завжди спирається на дані плотського досвіду - відчуття, сприйняття, уявлення - і на раніше придбані теоретичні знання. Непряме пізнання і є пізнання опосередковане.

Друга особливість мислення - його узагальненість. Узагальнення як пізнання загального і істотного в об'єктах дійсності можливо тому, що всі властивості цих об'єктів пов'язані один з одним. Загальне існує і виявляється окремо, конкретно.

Мислення неможливе без В«МовиВ» і в міру розвитку мовлення розвивається мислення людини (Павлов І. П.). В«І. П. Павлов писав про те, що мовні сигнали В«являють собою відволікання від дійсності і допускають узагальнення, що й становить які зайві, спеціально людське вище мислення »» (25, 239с.).

Таким чином, узагальнення люди виражають за допомогою мови, мови. Словесне позначення відноситься не тільки до окремого об'єкт...


Страница 1 из 18Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок