Зміст
Вступ
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-методичні основи здорового способу життя
1.1 Сучасні підході до визначення змісту и структури здорового способу життя
1.2 Визначення Поняття В«здоров'яВ» людини, Його компоненти та передумови
1.3 Визначення здорового способу життя та шляхи Його Формування
1.4 Досвід Вивчення здорового способу життя
1.5 Формування здорового способу життя Засоба фізічної культури
Розділ 2 Методи та організація Дослідження
2.1 Методи Дослідження
2.2 Організація Дослідження
Розділ 3 Рівень соматичного здоров'я учнів початково класів
Розділ 4. Рівень фізічної підготовленості учнів молодших класів
Загальні Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Здоров'я є інтегральною характеристикою особістості и візначає Якість життя. СЬОГОДНІ в Україні фіксують високий Рівень захворюваності населення, особливо Серед ДІТЕЙ и підлітків. Зокрема, За період навчання у школі кількість здорових ДІТЕЙ з Першого до одинадцяти класу зменшується у 3-4 рази [1, 2]. Того Збереження и Зміцнення здоров'я ДІТЕЙ, формування духовних потреб и навічок здорового способу життя (ЗСЖ) є пріорітетнімі напрямами розвітку суспільства.
За Останні роки проблема Збереження здоров'я ДІТЕЙ молодшого шкільного віку, їх оздоровлення та профілактика найбільш розповсюдженіх "шкільніх" хвороб є предметом фундаментальних наукових досліджень. Значення фізічного виховання у формуванні соціально актівної особістості Вивчай фахівці у Галузі педагогікі, фізічної Культура і спорту
Проведені у цьому напрямі Дослідження дають змогу констатуваті, Що основою ефективного фізічного виховання у школі винна буті індівідуалізація процесу навчання, орієнтована на пріорітеті особістості, інтересі и спожива у вільному и самостійному розвітку [3, 4, 5].
Інтерес ДІТЕЙ до фізічної культури належить до мотіваційної сфери особістості. Значний кількість досліджень прісвячені вивченості Формування здорового способу життя та мотівації до нього у школярів старших класів та студентів [19, 43, 48]. Проблема виховання інтересу до фізкультурно-оздоровчої роботи у закладах освіти та мотівація до ЗСЖ ДІТЕЙ молодшого шкільного віку залішається актуальною и потребує наукового обгрунтування.
За енціклопедічнім визначенням здоров'я - ції природний стан організму, Що характерізується Його врівноваженістю Із навколішнім середовища та відсутністю будь-яких хвороблівіх змін. Здоров'я людини візначається комплексом біологічних (Успадкованіх та Набутів) та соціальніх факторів. Останні мают настількі Важливе значення у підтріманні стану здоров'я або вінікненні и розвітку хвороби, Що у преамбулі до статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано: "Здоров'я - ції стан ПОВНЕ фізічного, духовного и соціального добробуту, а не Ліше відсутність хвороб та фізічніх дефектів ". Однак, ті, наскількі Широке соціологічне визначення здоров'я є Дещо суперечлівім, оскількі соціальна повноцінність людини НЕ Завжди збігається з її біологічнім таборували. Взагалі, Поняття здоров'я є Дещо умовно та об'єктивно встановлюється за сукупністю антропометрічніх, клінічніх, біохімічніх та фізіологічніх показніків, Що визначаються Із урахування статево, вікового факторів, а кож кліматічніх та географічних умов [24, 37].
Здоров'я необхідно Характеризувати НЕ Ліше ЯКІСНО, а й кількісно, ​​оскількі існує Поняття про ступінь здоров'я, Який візначається шириною адаптаційніх (пристосувальних) здатностей організму. Хоча здоров'я являє собою стан, протилежних хворобі, воно Може буті пов'язане з різнімі перехіднімі станами І не мати чіткіх меж. Стан здоров'я не віключає наявності в організмі хвороботворного початку його призначення та галі не проявити, або суб'єктивних Коливань у самопочутті людини. У зв'язку з цімі властівостямі вінікло поняття "практично здорова людина", за Якого патологічні Зміни, Що спостерігаються в організмі, не вплівають на працездатність людини и її самопочуття. Разом з тім, відсутність крічущіх порушеннях галі не свідчіть про відсутність стану хвороби, оскількі перенапруження захисно-пристосувальних механізмів, не порушуючі здоров'я, Може прізвесті до розвітку хвороби в умів впливим на організм надзвичайних подразніків. До факторів, Що визначаються здоров'я людей, відносяться реальні прибутки, трівалість робочого дня, ступінь інтенсівності та умів трудового навантаженості, Наявність професійніх шкідлівіх умів, Рівень та характер харчування, Житлові умів, стан охорони здоров'я у даного регіоні І, ЩО, Вкра Важливе - спосіб життя, Який обірає для себе Кожна людина самостійно. Однозначної крітерію, за Яким можна Було б судити про стан здоров'я населення, не існує, бо навіть середня трівалість жіття - ції недостатній крітерій, Якщо не враховуваті Цілий комплекс соціально-біологічних чінніків. У ХХ столітті ВООЗ булі візначені засади наукової організації охорони здоров'я окремого ОСІБ: підвіщення захисних властівостей людського організму, а кож Створення умов, які попереджують контакт людей з особливо патогенними подразника або послаблюють їхню дію на організм [40, 54].
Охорона здоров'я в усьому Світі, в тому чіслі и в Україні, прагнем розвіваті, охороняті та зміцнюваті Людський здоров'я. Цьому спріяє профілактічній характер сучасної медицини, розсповсюдженість кваліфікованого Безкоштовна Лікування, загальнодоступність медицини, широка мережа лікувально-профілактичних закладів (Санаторіїв, профілакторіїв ТОЩО). Особливе Місце у сістемі охорони здоров'я належиться фізічній культурі та спорту, а отже, и фізічному вихованя.
Фізична культура - Частина Загальної культури суспільства, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на Зміцнення здоров'я, Розвиток фізічніх здібностей людини. Основні Вінницький національний стану фізічної культури в суспільстві - Рівень здоров'я и фізічного розвітку людей, ступінь Використання фізічної культури у сфері виховання та освіти, у віробніцтві, побуті, спортивні Досягнення.
Фізічне виховання - Ції органічна частина загально процесу виховання, соціально-педагогічний процес, спрямований на Зміцнення здоров'я, гармонійній Розвиток форм и функцій людського організму. Основні засоби фізічного виховання - виконан фізічніх вправо, загартування організму, Гігієна праці та побуту [12, 27].
На відміну від охорони здоров'я, фізична культура не має чітко візначеної області дії, вон Призначено для всебічного роз В¬ витку людського тіла и духу. Кажучи спрощено, ЯКЩО охорона здоров'я бореться з наслідкамі негативних процесів, то фізична культура їй попереджає, допомагає їх унікнуті.
Здоровий спосіб жіття є не Ліше невід'ємною складовою Частина фізічного здоров'я людини, альо ї складового найпроблематічнішою: ті, чі Дотримуватись засідок здорового способу жіття, чі Ні - Завжди поклади від більш чі Менш свідомого Вибори людини. Головними В«ворогамиВ» здорового способу життя можна назваті культурні забобонів, деякі Соціальні чинників (недостатня матеріальна забезпеченість ТОЩО), а кож так звані В«шкідліві звічкіВ», які мают одночасно псіхологічну, культурну и соціальну природу. Фізічне виховання Покликання послабіті та нейтралізуваті дію ціх негативних факторів, які Щороку прізводять до зростання смертності та погіршення загально стану здоров'я населення України.
Ті, Що погіршення здоров'я молоді - основного и найпродуктівнішого носія генофонду нації - Може прізвесті до демографічної катастрофи, не Може буті піддане сумніву. Екологічна Ситуація в Україні склалася так, Що досліднікі з сумом и розпачем свідчать: навряд чи навіть 5% населення Може буті Визнання об'єктивно здоровим. Отже, Під переважну більшість об'єктивно нездорових підпадає и більша частина молоді.
Сітуацію в Україні неможна назваті винятково поганою. Ані на Сході, Ані на ідеалізо...
