Формування складової структури слова: логопедичні завдання
Курдвановская Н.В.,
Ванюкова Л.С.
Анотація
У посібнику висвітлюються особливості корекційної роботи з формування складової структури слова у дітей з важкими порушеннями мови. Систематизація та підбір мовного і дидактичного матеріалу, лексична насиченість занять допоможуть вчителям-логопедам вирішувати дані проблеми з урахуванням основних етапів розвитку мовних навичок у дітей дошкільного віку.
Посібник призначений логопедам, вихователям і батькам, працюючим з дітьми, що мають мовну патологію.
Введення
З кожним роком збільшується число дітей, що страждають важкими порушеннями мови. У більшості з них в тій чи іншій мірі присутнє порушення складової структури слова. Якщо це порушення вчасно не виправити, в подальшому воно призведе до негативних змін у розвитку особистості дитини, таким як формування замкнутості і закомплексованості, що буде заважати йому не тільки в навчанні, але і в спілкуванні з однолітками і дорослими.
Оскільки дана тема недостатньо вивчена і висвітлена в навчально-методичній літературі, вчителі-логопеди відчувають труднощі в організації роботи по формуванню складової структури слова: в систематизації та підборі мовного дидактичного матеріалу, забезпеченні занять лексичної насиченістю.
А.К. Маркова виділяє наступні типи порушень складової структури слова.
♦ Усічення складового контуру слова за рахунок випадання цілого слога або декількох складів, або складотворної гласною (наприклад, В«весіпедВ» або В«СипедВ» замість В«велосипедВ», В«прасонікВ» замість В«поросяВ»).
♦ інертність застрявання на якомусь складі (наприклад, В«вввво-дичкаВ» або В«ва-ва-водичкаВ»). Особливо небезпечна персеверация першого складу, оскільки може перерости в заїкання.
♦ Уподібнення одного складу іншого (наприклад, В«мімідорВ» замість В«ПомідорВ»).
♦ Додавання зайвої складотворної гласною на стику приголосних, за рахунок чого збільшується кількість складів (наприклад, В«дупелВ» замість В«дуплоВ»).
♦ Порушення послідовності складів у слові (наприклад, В«ЧімхісткаВ» замість В«хімчисткаВ»).
♦ Злиття частин слів або слів в одне (наприклад, В«ПерсінВ» - персик і апельсин, В«деволяетВ» - дівчинка гуляє).
У цьому посібнику пропонується ретельно підібраний мовний матеріал з урахуванням класифікації продуктивних класів, розроблений А.К. Маркової, з деякими змінами:
- звуконаслідування;
- двоскладовий слова з відкритих складів;
- трискладові слова з відкритих складів;
- односкладові слова із закритих складів;
- двоскладовий слова із закритих складів;
- двоскладовий слова зі збігом приголосних у середині слова та відкритим складом;
- двоскладовий слова зі збігом приголосних на початку слова і відкритим складом;
- двоскладовий слова зі збігом приголосних у середині слова та закритим складом;
- двоскладовий слова зі збігом приголосних на початку слова і закритим складом;
- трискладові слова з закритим стилем;
- трискладові слова зі збігом приголосних (в різних позиціях) і відкритим складом;
- трискладові слова зі збігом приголосних (в різних позиціях) і закритим складом;
- односкладові слова зі збігом приголосних на початку і кінці слова;
- двоскладовий слова з двома стечениями;
- трискладові слова з двома стечениями;
- чотирискладова слова з відкритих складів;
- пятісложние слова з відкритих складів;
- чотирискладова слова з закритим стилем і (або) стечениями;
- пятісложние слова з закритим стилем і (або) стечениями;
- слова зі складним збігом (більше трьох приголосних поруч).
Роботу з формування складової структури слова у неговорячими дитини слід починати з відпрацювання звуконаслідування.
Якщо у дитини порушені всі групи звуків і не велося формування фонетичної сторони мови, то рекомендуємо використовувати в роботі над складової структурою мови матеріал першого абзацу з кожного розділу. Розділи розташовані таким чином, що їх послідовне використання передбачає дотримання структури занять з формування складової структури у дітей з тяжкими порушеннями мови. Посібник доповнено додатком і ілюстративним матеріалом до розділу В«звуконаслідуванняВ».
У випадку, якщо паралельно з роботою над складової структурою слова ви автоматизуєте небудь звук, рекомендуємо використовувати відповідний мовний матеріал. Він підібраний таким чином, що виключає наявність в словах інших, важких для дітей звуків. Наприклад: матеріал на звук [ш] не містить таких звуків, як [ж], [з], [з '], [з], [з'], [ц], [л], [л '], [р], [р']. Матеріал на звук [л] не містить таких звуків, як [ш], [ж], [з], [з '], [з], [З '], [р], [р'], але починати роботу все ж слід з перших абзаців. Чистоговорки ж містять тільки прості прийменники, типу на і у.
Кожен словниковий блок також дотримується систематизацію: іменники однини і множини, загальні іменники, прикметники, прислівники, дієслова.
Матеріал, що містить чотирискладова і пятісложние слова, як і останні пропозиції, є заключним етапом роботи по формуванню складовий структури слова, але він буде не зайвим і в роботі з розвитку мовних навичок у дітей, що не мають важких порушень. Слід врахувати, що в кожному конкретному випадку завжди повинна залишатися можливість для варіювання послідовності роботи з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.
Робота логопеда не може і не повинна бути стандартизована. Активізація різних аналізаторів під час занять з використанням даного лексичного матеріалу (коли дитина повинна поспостерігати, прослухати назву предмета або дії, зобразити жестом позначення або призначення, назвати сам) сприяє більш міцному закріпленню матеріалу. Рекомендуємо використовувати переважно ігрову форму занять, лише таким чином можна викликати потреба в спілкуванні, інтерес до вправ, що, в свою чергу, буде забезпечувати емоційність впливу і сприяти розвитку мовного наслідування.
Зміст і технологія роботи з даного розділу пройшли успішну апробацію в ДНЗ № 32 Первомайського округу і ДОП № 92 Ленінського округу м. Мурманська.
Особливості несформованості складовий структури слова на різних рівнях загального недорозвинення мови
Несформованість складової структури слова у дітей із загальним недорозвиненням мови має різну характеристику на різних рівнях розвитку мови.
На першому рівні звукове оформлення мовлення дуже нечітко і нестабільно. Діти володіють артикуляцією найпростіших звуків, якими замінюють відсутні у них. Характерним для їх мови є відсутність слів. Діти не здатні відтворити їх складову структуру. Як правило, це неговорячі діти. Їх активна мова складається з окремих аморфних слів-коренів (ма замість мама, па замість тато, ав - собака, бі-бі - машина і т.д.). У неговорячими дітей, як правило, немає потреби наслідувати слову дорослого, а при наявності наслідувальної діяльності вона реалізується в складовихписемностей комплексах, складаються з двох-трьох погано артикульованих звуків: В«приголосний + голоснийВ» або, навпаки, В«гласний + приголоснийВ». В активному словнику неговорячими дітей налічується від 5-10 до 25-27 слів.
На другому рівні мовного розвитку виразно виявляються утруднення в відтворенні складових структур. Дітям доступно відтворення односкладових і лише в деяких випадках - двоскладових слів, що складаються з прямих складів. Найбільші труднощі викликає вимова одно-і двоскладових слів зі збігом приголосних у складі, а також трискладових. Багатоскладові структури часто редукуються. Всі названі спотворення складової структури найбільш виразно проявляються в самостійній фразової м...
