Міністерства освіти Республіки Таджикистан
Науково - дослідний інститут педагогічних наук
Академія освіти
На правах рукопису
Парпішоев Карам Замоншоевіч
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ таджицького НАРОДУ
13.00.01 - загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти
(педагогічні науки)
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівники: - доктор педагогічних наук,
професор, академік АПН РТ
Шаріфзода Файзулла
-кандидат педагогічних наук,
провідний науковий співробітник
Зіезода Таваралі Нозімпур
Душанбе - 2010
Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні особливості пізнавальних здібностей як педагогічна проблема
1.1 Розвиток ідеї формування пізнавальних здібностей у педагогічній науці
1.2 Взаємозв'язок пізнавальних здібностей та особистісних особливостей у старшокласників
1.3 Педагогічне керівництво розвитком пізнавальних здібностей старшокласників
Висновки по першому розділі
Глава II. Психолого - педагогічний процес як головний фактор формування пізнавальних здібностей
2.1 Шкільний курс історії таджицького народу - один із чинників формування пізнавальних здібностей старшокласників
2.2 Роль об'єктивних і суб'єктивних факторів у формуванні пізнавальних здібностей старшокласників у викладанні історії таджицького народу
2.3 Шляхи та засоби формування пізнавальних здібностей старшокласників у процесі вивчення історії таджицького народу
Висновки по другій главі
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
Актуальність теми . В умовах сучасного суспільства, для якого характерна спрямованість на гуманізацію всіх сторін суспільного життя, особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набуває проблема формування особистості, її творчого потенціалу, уміння орієнтуватися у величезному різноманітті інформації та оперативно переробляти її, виходячи з власних можливостей і потреб. Становлення нового типу людини, здатної творити духовні багатства, що бере активну участь у всіх сферах життя суспільства, багато в чому залежить від розвитку здатності в пізнанні явищ навколишнього світу, в сформованості вміння самостійно знаходити різні варіанти рішення виникаючих у процесі життєдіяльності завдань, готовності застосовувати отримані знання на практиці. У зв'язку з цим вже на завершальному етапі навчання в загальноосвітній школі важливе значення має приділятися формуванню пізнавальних здібностей старшокласників, оскільки саме старший шкільний вік - це той період віку, коли інтенсивно формуються властивості особистості, закладаються основи для розкриття унікальності і самобутності молодої людини, розвитку його пізнавальних здібностей.
Придбання суверенної держави пов'язаний із зростанням національної самосвідомості, інтересу до своєї історії, національної мови, релігії, побуту, культурно - освітніх традицій, обрядів, своєрідністю освітніх систем і т.д. Для багатонаціональної Республіки Таджикистан з метою консолідації, що проживають в ній представників усіх націй і народностей, важливе значення сьогодні набуває формування пізнавальної здібності учнів загальноосвітніх шкіл на уроках історії таджицького народу, так як саме на уроках історії таджицького народу пізнавальні здібності розвивають самосвідомість і національну гордість школярів, тому воно повинно стати державним завданням.
Розвиток демократичної держави в республіці спирається на національно - культурні традиції, на усвідомлення кожною людиною своєї національної приналежності, досягнень культури, які породжені історією свого народу і всього світу.
Викладання історії таджицького народу в школі в даний час, коли ростуть, зміцнюються і розширюються міжнародні зв'язки нашої держави з іншими державами, набуває особливого значення. Історія таджицького народу як навчальний предмет сприяє загальній освіті учнів, формує їх здатність до пізнання навколишнього середовища. Вивчаючи історію свого народу та його державність, старшокласники пізнають коріння своїх предків і їх подвиги, знайомляться з історією, культурою, традиціями. Тому педагогічна наука в Таджикистані повинна інтегрувати ідею всебічного розвитку особистості, ідею формування та розвитку пізнавальних здібностей та самоактуалізацію особистості.
Сьогодні шкільний курс історії таджицького народу не може зводитися тільки до озброєння учнів певною сумою знань, фактів. Важливо сформувати у них уміння оперувати певними знаннями, застосовувати їх у нових ситуаціях, робити самостійні висновки і узагальнення, знаходити рішення в нестандартних умовах, самостійно поповнювати свої знання, організувати свою розумову діяльність таким чином, щоб вона виводила школяра до нового знання, на більш високу ступінь розвитку. Але, не формуючи пізнавальну здатність учнів, неможливо вирішити ці та інші освітні завдання.
Для багатьох людей у ​​пострадянських республіках (у тому числі Республіки Таджикистан) процеси децентралізації викликали деяку дезорієнтацію стосовно того, що їм слід очікувати від держави, що їх очікує, що вони можуть робити і вирішать незалежно від державних органів. Відсутність альтернативних підходів у системі освіти тодішнього часу, поява елементи сепаратизму в розстановці політичних сил в республіці, призвело передумови для появи тенденції про порушення цілісності території республіки.
Неготовність таджицького суспільства до сприйняття демократичних цінностей без політичних важелів впливу на маси після розпад СРСР вилилася в цивільне протистояння. Це показало, що ще не належним чином розвинене історичне розуміння і національну свідомість випускників загальноосвітніх шкіл. У них недостатньо формувалися пізнавальні здібності і пізнання історичної дійсності, так як у них відсутній пізнавальний інтерес до досліджуваного предмета.
В роки прибудови в школах республіки почався вивчення курсу історії таджицького народу як окремий навчальний предмет. Основою історії таджицького народу служить історія краю, що входили до складу республіки. Але до зажеленію по вивченню історії краю не існує програма і підручники і досі вона не вивчається як навчальний предмет. На уроках історії таджицького народу вчителя стосуються тільки загальну інформацію з історії таджицького народу. Такий підхід вивчення історії не задовольняє пізнавальні потреби учнів і у них не розвивається пізнавальний інтерес до такого важливого предмету як історія.
Формування і розвиток пізнавальних здібностей учнів старших класів сьогодні можна вважати і проблемою підвищення якості шкільної освіти. В даний час в забезпеченні якості загальної освіти існують певні труднощі, які заважають застосовувати отримані в школі знання та вміння в життєвих ситуаціях, а також якості професійної підготовки вчителів школи. Про це свідчать як результати шкільних перевідних і випускних іспитів, вступних іспитів у професійних навчальних закладах, так і результати повсюдної атестації Міністерством освіти Республіки Таджикистан знань учнів загальноосвітніх і професійних шкіл країни.
У зв'язку з цим стає актуальним пошук шляхів і засобів, що можуть забезпечувати підвищення якості підготовки випускників школи. Тільки тоді вони можуть бути здатним до повноцінному функціонуванню в демократичній державі і цивільному суспільстві, гнучко адаптуються до мінливих соціально - економічних умов, активно взаємодіють із соціумом в різних сферах життєдіяльності, самостійно вирішують різні проблеми особистого і соціального характеру.
В умовах, коли в Республіці Таджикистан розробляються державні стандарти освіти, в зміст шкільної освіти,...
