Міністерство освіти і науки російської федерації
Федеральне агентство з освіти
Комі державний педагогічний інститут
Факультет педагогіки та методики початкової освіти
Спеціальність В«Дошкільна педагогіка і психологія В»
Кафедра педагогіки
Заочне відділення
Контрольна робота
по методиці розвитку мови
Формування передумов зв'язного мовлення у дітей раннього віку
Викладач: Ткачук Т. А.
Виконавець: Студентка 5 курсу 4 групи
Івашкова О. В.
Сиктивкар, 2010
Зміст роботи
Введення
I. Формування передумов розвитку зв'язного мовлення у дітей раннього віку
1.1 Виникнення і розвиток мови
1.2 Розвиток зв'язного мовлення
1.3 Формування передумов зв'язковий мовлення у дітей раннього віку
II. Методичні рекомендації для педагогів і батьків по формуванню передумов зв'язного мовлення у дітей раннього віку
2.1 Методичні рекомендації для педагогів і батьків
Висновок
Список використаних матеріалів
Введення
Розвиток мови на даний момент одна з актуальних проблем дошкільного виховання, адже по тому, як дитина будує своє висловлювання, наскільки цікаво, жваво, образно вміє розповідати і складати, можна судити про рівень його мовного розвитку, про володінні багатством рідної мови і одночасно про рівень його розумового, естетичного та емоційного розвитку.
Результати досліджень психологів, педагогів, лінгвістів створили передумови для комплексного підходу до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дітей (Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, А. В. Запорожець, А. А. Леонтьєв, А. Н. Гвоздєв, Л. В. Щерба, А. А. Пєшковський, В. В. Виноградов, К. Д. Ушинський, Є. І. Тихеева, Е. А. Флерина, Ф. А. Сохін). Роботи представників різних напрямів науки виразно доводять, наскільки велика в мовному розвитку роль правильно організованої комунікації.
Теоретичний підхід до даній проблемі грунтується на уявленні про закономірності мовного розвитку дошкільників, сформульованих у працях Л. С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, А. А. Леонтьєва, Ф. А. Шахнаровича. [25]
Основні завдання розвитку мови - виховання звукової культури мовлення, словникова робота, формування граматичного ладу промови, її зв'язності при побудові - вирішуються на протязі всього дошкільного дитинства.
Однак на кожному віковому етапі завдання поступово ускладнюються, змінюються методи навчання. У кожної з перерахованих завдань є цілий круг проблем, які треба вирішувати правильно і своєчасно. Завдання розвитку зв'язного мовлення акумулювала в собі всі сторони мови - фонетичну, лексичну, граматичну.
Проблема розвитку мовлення дошкільнят є комплексною, оскільки грунтується на даних не тільки психології і педагогіки, а й загального мовознавства, соціолінгвістики, а також психолінгвістики.
У дослідженнях, проведених в лабораторії розвитку мови Інституту дошкільного виховання АПН, виділено три основні напрями розробки психолого-педагогічних проблем розвитку мови дошкільників і вдосконалення змісту і методів навчання рідної мови: структурний, функціональний і когнітивний. У дослідженнях другого напрямку (Л. В. Ворошіна, Г. Я. Кудріна, О. А. Ушакова, А. А. Зрожевская, Н. Г. Смольникова, Е. А. Смирнова, Л. Г. Шадріна, Є. В. Савушкина, Н. В. Гавриш, Г. А. Куршева, М. В. Ільяшенко та ін) автори прагнули знайти більш чіткі критерії зв'язності мовлення, ніж просто логічність, послідовність і т. п. В якості основного критерію зв'язності було прийнято сформоване у дітей вміння структурно правильно будувати текст, використовуючи необхідні засоби зв'язку між пропозиціями і частинами висловлювання. Шлях, по якому має йти розвиток мовлення з метою формування у дітей здатності будувати зв'язне і розгорнутий висловлювання, - це шлях веде від діалогу між дорослим і дитиною до довільної і усвідомленої монологічного мовлення самої дитини. [25]
У нашій контрольній роботі ми розглянемо формування передумов зв'язного мовлення, а саме - в ранньому віці.
I. Формування передумов розвитку зв'язного мовлення у дітей раннього віку
1.1 Виникнення і розвиток мови
У літературі не раз описувалися історії про В«людей-тваринВ», що виросли серед людиноподібних мавп в джунглях і вступили в контакт з іншими людьми вже в дорослому стані. При дослідженні таких В«людей-тваринВ» з'ясувалося, що органи чуття у них функціонують нормально. Тим не менше, їм з великими труднощами вдавалося вивчити мову. Те, чим дитина опановує граючи за кілька місяців, виявлялося для дорослої людини, раніше не знайомого з мовою, надзвичайно складною справою. Отже, у житті людини є періоди, надзвичайно сприятливі для вивчення мови (чутливий мовної вік). Передумовою оволодівання мовою виявляється не тільки дитячий вік (до речі, тут можна ставити знак рівності з вивченням іноземної мови).
Вже у віці 8 тижнів дитина починає видавати звуки, серед яких переважають голосні В«аВ» і В«іВ». Лише після півроку дитина може утворювати прості склади, з'єднуючи голосні і приголосні звуки В«мВ» або В«бВ». Перший захват молодих батьків викликає більш або менш виразно вимовлене слово В«ма-маВ», сказане, однак, дитиною швидше випадково, ніж свідомо. Лише поступово виникає В«розумінняВ», тобто встановлення зв'язку між вимовним звуковим комплексом В«ма-маВ» або В«па-паВ» і відповідною особою. Особливе значення при вивченні мови набуває наслідування. У дітей, наданих самим собі, з якими мало спілкуються, спостерігається уповільнений розвиток мови. При цьому мова йде не тільки про аудіюванні слів і пропозицій, яке можна було б здійснити за допомогою магнітофона або інших технічних засобів. На цьому етапі дозрівання функціональних здібностей головного мозку особливе значення для дитини та її розвитку набувають всі можливості спілкування. Він вчиться розуміти синтаксис інформації, структуру пропозиції і В«схоплюватиВ» семантичну інформацію, зміст речення. Для цього потрібно як слово, так і почуття (В«схоплюванняВ» в вузькому сенсі даного слова), поєднання слова з сприйняттями таких органів почуттів як дотик, смак, зір та ін Тільки сукупність цього досвіду дозволяє поняттю або символу (в розумінні другої сигнальної системи Павлова), чинити відповідний вплив, а слову В«квіткаВ», наприклад, замінювати вплив цілого комплексу органів чуття. [14]
На другому році життя дитини поряд з безпосередньо емоційним спілкуванням і спілкуванням на основі розуміння виникає спілкування на основі мови. Перехід до нової сходинки здійснюється поступово на тлі триваючого лепетання, який зберігається у деяких дітей до 1,5 років і навіть більше. Правда, лепет в цей період набуває якісно новий характер - у ньому немов відпрацьовуються звукові контури майбутніх слів.
Перехід до словесної мови малюк здійснює як би з нуля - з вкрай обмеженого набору звуків. Чому він не вимовляє звуків, які були в його лепет? Справа в тому, що лепетние звуки недовільні, вони ніяк не контролюються свідомістю. Досить складна завдання для малюка - артикулювати певний звук, звіряючи за допомогою слухового аналізатора отриманий результат з вже виробленим, засвоєним з мови дорослих. Для чистоти вимови потрібний певний рівень розвитку фонематичного слуху. [2]
1.2 Розвиток зв'язного мовлення
Оволодіння зв'язною монологічною промовою - одне з головних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників. Її успішне вирішення залежить від багатьох умов (мовної середовища, соціального оточення, сімейного благополуччя, індивідуальних особливостей особистості, пізнавальної активності дитини і т. д.), які необхідно враховувати в процесі цілеспрямованого мовного виховання.
У дошкільному дитинстві дитина опановує насамперед діалогічної промовою, яка має свої особливості, що виявляється у використанні мовних з...
