Муніципальне дошкільна освітня установа
Дитячий садок компенсуючого виду № 90 В«АйболитьВ»
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
НА 1 Категорія
Формування навичок міжособистісної взаємодії
у дітей дошкільного віку
Виконала: вихователь
Коннова Ірина Леонідівна
р. Нижньовартовськ, 2006
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні проблеми формування навичок міжособистісної взаємодії у дітей дошкільного віку
1.1 Спілкування як чинник формування особистості
1.2 Особливості комунікативної діяльності дітей 3-5 років
1.3 Гра як провідний вид діяльності дошкільника
Глава 2. Формування навичок міжособистісної взаємодії у дітей дошкільного віку
2.1 Констатуючий експеримент
2.2 Формуючий експеримент
2.3 Контрольний експеримент
Висновок
Бібліографія
Додаток
Введення
В останній час педагоги і батьки все частіше з тривогою відзначають, що багато дошкільнята зазнають серйозних труднощів у спілкуванні з однолітками, це, як правило, виражається в невмінні знаходити підхід до партнера по спілкуванню, підтримувати і розвивати встановлений контакт, погоджувати свої дії в процесі будь діяльності, адекватно реагувати і виражати свою симпатію до конкретного дитині, відзначаються складності в умінні співпереживати в печалі і радіти успіху іншої людини.
Уміння спілкуватися, будувати і підтримувати дружні взаємини і взаємодіяти, співробітничати і співіснувати з людьми, в цілому, це необхідні складові повноцінно розвиненою і самореалізуватися особистості, це запорука успішного психічного здоров'я людини.
Я.Л. Коломінський зазначає, що дошкільний вік сензитивен для освіти добрих почуттів до інших людей. У суспільстві саме однолітків найбільш ефективно розвиваються механізми міжособистісного сприйняття і розуміння (емпатія, рефлексія, ідентифікація), що лежать в основі формування таких особистісних позитивних якостей як співчуття, прагнення до надання допомоги і дружня підтримка, вміння розділити радість, почуття справедливості, чесність, порядність, а також якість, що забезпечує здатність до самопізнання і самооріентірованію .
Потреба в спілкуванні один з одним у дитини виникає вже на 3 році його життя. Як показують дослідження Шіпіцин Л.М., ранні форми спілкування багато в чому визначають їх подальший розвиток і впливають на особистість людини, на його відношення до оточуючих людей, до себе, до світу. Якщо у дитини недостатньо сформована здатність до спілкування в дитинстві, то надалі у нього можуть виникнути міжособистісні і внутрішньоособистісні конфлікти, які у дорослої людини розв'язати дуже складно, а іноді й неможливо.
У період активних перетворень у дошкільній педагогіці, пошуку шляхів гуманізації виховно-освітньої роботи з дітьми та побудови нових моделей взаємодії дорослого і дитини, увагу вчених і практиків звернено до ігрової діяльності. Дослідження вітчизняних психологів (Леонтьєва АН, Ельконіна Д. Б. і т.д.) показали, що розвиток дитини відбувається у всіх видах діяльності, але, перш за все, у грі.
Кожен період життя і розвитку дитини характеризується певним провідним видом діяльності. У вітчизняній психології під провідною діяльністю розуміється та, в процесі якої відбуваються якісні зміни у психіці дітей, формуються і розвиваються основні психічні процеси і властивості особистості, з'являються психічні новоутворення, характерні саме для даного конкретного віку. Так, для дітей дошкільного віку провідним видом діяльності є гра.
Сутність гри як провідного виду діяльності полягає в тому, що діти відображають у ній різні сторони життя, особливості взаємин дорослих, уточнюють свої знання про навколишню дійсність. Гра - є, свого роду, засобом пізнання дитиною дійсності.
Ельконін Д. Б. підкреслював, що гра - це складне психологічне явище, яке дає ефект загального психічного розвитку. За твердженням Ушинського К. Д., в грі дитина В«живеВ» і сліди цього життя глибше залишаються в ньому, ніж сліди дійсного життя. У грі дитина вчитися підпорядковувати свою поведінку правилам гри, пізнає правила спілкування з людьми, розвиває свої розумові здібності і пізнавальні інтереси, які особливо важливі для успішного навчання в школі. Гра для дитини - це серйозне заняття .
Думаю, що дане дослідження актуально і значуще, особливо в даний час, коли в дошкільній освіті намічається відхід від традиційної форми організації життя дітей в дитячому садку по В«навчальногоВ» типу, і все більша увага приділяється вільним творчим формам дитячої активності.
У цієї кваліфікаційної роботі розглянуті теоретичні питання проблеми формування навичок міжособистісної взаємодії дітей молодшого і середнього дошкільного віку, позначені конкретні методи розвиваючого навчання комунікативної спрямованості (ігри, ігрові вправи) і можливе їх використання в якості одного з ефективних засобів соціально-етичного виховання дошкільнят, що на практиці роботи з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку доведено - це підтвердила висунута мною гіпотеза дослідження.
Мета дослідження цієї кваліфікаційної роботи - вивчення питання формування навичок міжособистісної взаємодії у дітей молодшого та середнього дошкільного віку засобами розвиваючих ігор, ігрових вправ комунікативної спрямованості.
Завдання дослідження:
1. Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми формування навичок міжособистісної взаємодії дітей молодшого і середнього дошкільного віку засобами розвиваючих ігор, ігрових вправ комунікативної спрямованості.
2. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей дітей молодшого та середнього дошкільного віку, характеру їх міжособистісної взаємодії; ступеня їх задоволеності сформованими міжособистісними відносинами в середовищі однолітків; рівня згуртованості дитячого колективу.
3. Визначити ефективність роботи (Системи роботи) по використанню розвиваючих ігор та ігрових вправ комунікативної спрямованості у формуванні навичок міжособистісного взаємодії дітей молодшого та середнього дошкільного віку.
Об'єкт дослідження - процес формування навичок міжособистісної взаємодії у дітей молодшого та середнього дошкільного віку за допомогою використання розвиваючих ігор та ігрових вправ комунікативної спрямованості.
Предмет дослідження - особливості процесу формування навичок міжособистісної взаємодії дітей молодшого та середнього дошкільного віку.
Суб'єкт дослідження - діти дошкільного віку:
2004-05 навчальний рік - 2 молодша група - 20 осіб
2005-06 навчальний рік - середня група - 24 особи
Гіпотеза дослідження - припускаю, що цілеспрямована та систематична робота з виділеною групою дошкільнят по використанню можливостей розвиваючих ігор та ігрових вправ комунікативної спрямованості (Розглядаються як різновид методів соціально-етичного виховання) дозволить змінити якісні характеристики показників сформованості навичок міжособистісної взаємодії, покращиться психологічний клімат в дитячому колективі і відбудуться суттєві позитивні зміни коефіцієнта згуртованості дитячого співтовариства.
Методи дослідження:
- теоретичний аналіз літератури, формулювання гіпотези;
- педагогічний експеримент - спостереження, власне діагностика, формуюча робота, аналіз результатів, висновки.
База експериментального дослідження: Муніципальне дошкільний навчальний заклад дитячий садок компенсуючого виду № 90 В«АйболитьВ».
Глава 1. Теоретичні проблеми формування навичок м...
