Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи формування образотворчих умінь і навичок у малюванні у дітей молодшого дошкільного віку
1.1 Процес формування вмінь і навичок у дітей молодшого дошкільного віку
1.2 Завдання навчання та принципи побудови програми з малювання у дітей молодшого дошкільного віку
1.3 Методи і прийоми навчання дітей малюванню молодшого дошкільного віку
1.4 Навчання малюванню дітей молодшого дошкільного віку
Висновок по першому розділі
Глава II. Планування занять з малювання в молодшій групі
2.1 Цілі і завдання планування занять з малювання в молодшій групі
2.2 Плани занять
Висновок по другому розділі
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Малювання є найважливішому засобом у формуванні особистості дитини, ця образотворча діяльність дарує дітей радість пізнання творчості. Зазнавши це почуття одного разу, малюк буде прагнути в своїх малюнків розповісти про те, що дізнався, побачив, пережив.
Образотворча діяльність дитини, який він тільки починає опановувати, потребує кваліфікованому керівництві. Але щоб розвинути у кожного вихованця творчі здібності, закладені природою, педагог повинен сам розбиратися в образотворчої мистецтві, в дитячому творчості, володіти необхідними способами художньої діяльності. Педагог повинен сам володіти зображальними навичками й уміннями.
Образотворча діяльність дошкільнят повинна носити емоційний творчий характер. І педагог створює для цього всі умови: він, перш за все, забезпечує емоційно-образне сприйняття дійсності, формує естетичні почуття і уявлення, розвиває образне мислення і уяву.
Шлях становлення методики образотворчої діяльності в перші десятиліття радянської влади був важкий і проходимо в гострій боротьбі з ідеалістичними теоріями. Велике поширення в цей період мала система Фрідріха Фребеля, яка грунтувалася на ідеалістичному розумінні розвитку дитини. Фребель вважав, що розвиток - це безперервний процес розкриття божественної суті закладеної від народження в кожній людині. Їм було запропоновано велику кількість різних образотворчих матеріалів, але дії дітей з цими матеріалами були суворо регламентовані.
З кінця XIX в дитячий малюнок привернув до себе увагу вчених різних напрямків - психологів, педагогів, етнографів, мистецтвознавців, істориків як у нас в Росії, так і за кордоном. Дитячий малюнок розглядався як об'єктивний матеріал для вивчення психології дітей, для з'ясування їх загальних та індивідуальних особливостей.
За кордоном один за одним з'являються праці з психології дитинства, в яких велике місце приділяється аналізу дитячого малюнка (Д. Селлі, Н. Браушвінг, Р. Лашпрехт та ін.)
Першим автором, присвятили свою працю В«Діти - митціВ» (1887 р.) психологічному аналізу дитячих малюнків, був італійський мистецтвознавець Коррадо Річі. Вивчивши велике кількість дитячих малюнків, він дав характеристику своєрідності образотворчого творчості дітей. Але в його роботі і роботах його послідовників основним пороком була ідеалістичне розуміння шляхів розвитку дитячого малюнка. Дитячі малюнки часто оцінювалися як витвір мистецтва, що мають велику естетичну цінність, ніж роботи дорослих.
Робота російських авторів було те, що результати образотворчої діяльності дітей розглядалися з педагогічних позицій - з точки зору розвитку у дітей спостережливості, пам'яті, уваги, естетичних почуттів.
Російські вчені Л.Г. Оршінскій, А.А. Рибніков, К.М. Ленілов, Ф.І. Шміт та ін
У 1910 р. була представлена ​​робота В.М. Бахтерева В«Первісна еволюція дитячого малюнка в об'єктивне вивчення В»не втратила значення до теперішнього часу. В.М. Бахтерев розглядав дитяче малювання в самий ранніх період у дітей 3-4 років. Він правильно вказав, що дитина в початкових штрихах і карлючках ще нічого не зображує.
Вивчаючи характер штрихів і форм в малюнках малят, В. М. Бехтерєв робить висновок, що дитина дуже рано виявляє прагнення до зображення. Малює він те, що бачить в навколишньому, тому для правильної оцінки творчості дитини необхідно з'ясувати умови, в яких він знаходиться.
В.М. Бехтерєв визнавав необхідними навчання дітей техніки малювання; розумна наслідування дорослим, по його думку, не може заважати ні своєрідно, ні прояву індивідуальності дитини.
Великий інтерес до вивчення дитячого малюнка проявив Ф.І. Шміт, він організував музей дитячого творчості в Харкові, а потім кабінет творчеств при всеукраїнської Академії наук у Києві. Мета його досліджень - виявлення закономірностей дитячого творчості.
Національний внесок в розвиток теорії і практики художнього виховання дітей був внесений Надією Костянтинівною Крупської. Сформовані Н.К. Крупської положення про необхідності естетичного розвитку кожної дитини і сьогодні служать основою для подальшого розвитку теорії і практики художнього виховання дітей.
Підсумки перших кроків вивчення дитячої творчості, які були проведені на початку 20-х р. вже показали залежність творчого розвитку від вихователя. Однак завдання вихователя все ще полягала лише в тому, щоб сприяти накопиченню особистого досвіду, дитини, якій надавалася першорядне значення. Як і раніше провідна роль педагога в естетичному вихованні зокрема в керівництві малюванням, недооцінювалася.
Програмний матеріал для першої та другої груп раннього віку розташований за видами діяльності та дається компактно на весь рік; для першої молодшої групи розташований по півріччях; для всіх інших груп - по кварталах. Така побудова матеріалу пов'язане з необхідністю проведення в молодших групах тривалої роботи по закріпленню навичок на протязі всього року, а розташування матеріалу по кварталах для інших груп забезпечує більшу систематичність у побудові всього навчального процесу.
У зв'язку з вищевикладеним, розглянута проблема формування в образотворчій діяльності умінь і навичок у дітей молодшого дошкільного віку дуже актуальна як в теоретичному, так і в практичному плані. Це визначило вибір теми: В«Формування образотворчих умінь і навичок у дітей молодшого дошкільного віку на заняттях малювання В».
Актуальність теми дозволяє вирішувати велике коло доступних дітям і привабливих для них навчально-пізнавальних завдань.
Мета дослідження: виявити особливості формування образотворчих умінь і навичок у малюванні у дітей молодшого дошкільного віку.
Об'єктом дослідження: є процес формування використання образотворчих умінь і навичок для всебічно розвиненої особистості дітей молодшого дошкільного віку на заняттях малювання.
Предмет дослідження: визначити найбільш ефективні методи і прийоми формування образотворчих умінь і навичок у малюванні у дітей молодшого дошкільного віку.
Гіпотеза: Якщо на заняттях малювання використовувати різноманітні методи та прийоми навчання, то формування образотворчої діяльності умінь і навичок у дітей молодшого дошкільного віку буде проходити більш успішно.
Завдання дослідження:
1) Вивчити теоретичні основи та аспекти:
а) методика по образотворчої діяльності;
б) методична література для дітей молодшого дошкільного віку.
2) Виявити особливості формування вмінь і навичок дітей молодшого дошкільного віку на заняттях малювання.
3) Розробити рекомендації щодо вдосконалення умінь і навичок з образотворчої діяльності для вихователя молодшого дошкільного віку.
У роботі використовувалися наступні методи:
1) вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури;
2) спостереження;
3) аналіз, порівняння;
4) бесіда.
База дослідження: муніципальне бюджетне дошкільний освітня установа комбінованог...