Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи проблеми формування культури поведінки у старших дошкільнят
1.1 Формування культури поведінки у старших дошкільнят в психолого-педагогічній літературі
1.2 Специфіка формування культури поведінки у старших дошкільнят
Глава 2. Характеристика практичного досвіду формування культури поведінки у старших дошкільників
2.1 Засоби формування культури поведінки у старших дошкільнят
2.2 Діагностика рівня сформованості культури поведінки у старших дошкільнят
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність дослідження. Кардинальні соціально-економічні перетворення сучасного суспільства з особливою гостротою ставлять проблему культури поведінки дошкільнят. В Нині розмиті моральні орієнтири, що виражається в бездуховності, безвір'ї, агресивності підростаючого покоління. Тому актуальність проблеми морального виховання дошкільників викликана тим, що система громадського виховання відіграє велику роль у моральному становленні особистості.
перше, наше суспільство потребує людей, що володіють не тільки знаннями, але і моральними рисами особистості. По-друге, в сучасному світі людина живе і розвивається під впливом безлічі впливів як позитивного, так і негативного характеру. По-третє, освіченість і вихованість - це якості особистості, що визначають її ставлення до інших людей на основі поваги і доброзичливості до кожної людини. По-четверте, моральне виховання не тільки інформує дошкільника про норми поведінки в суспільстві, але й дає уявлення про наслідки порушення норм чи наслідки даного вчинку для оточуючих людей.
У зв'язку з цим, перед системою дошкільної освіти стоїть завдання підготовки відповідальних громадян, здатних будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих людей. Вирішення цього завдання пов'язане з формуванням культури поведінки особистості дошкільника.
Досліджувана проблема знайшла відображення у фундаментальних роботах А.М. Архангельського, Н.М. Болдирєва, Н.К. Крупської, А.С. Макаренко, С.Г. Якобсон, Л.І. Божович, А.М. Виноградової, С.Н. Карпової та ін У їхніх роботах розкривається сутність основних понять морального виховання, визначаються методи і прийоми морального виховання дошкільнят. Незважаючи на різнобічність і обширність досліджень по проблемі морального виховання, недостатньо розроблені психолого-педагогічні основи морального виховання дошкільників в групі дитячого садка, в суспільстві однолітків. В даний час можна виявити протиріччя між об'єктивною потребою суспільства у вихованні моральної особистості, з одного боку, і недостатньою розробленістю процесу культурного виховання дошкільнят, з іншого боку.
З виявленого суперечності випливає проблема дослідження: які психологічні механізми і педагогічні умови культурного виховання дошкільнят?
У зв'язку з цим, мета дослідження: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити можливості виховання культурної поведінки дошкільнят у дошкільній освітній установі.
Об'єкт дослідження - формування культурної поведінки у дошкільнят.
Предмет дослідження: засоби формування культурної поведінки у дошкільнят.
Гіпотеза дослідження: результативність процесу формування культури поведінки у дошкільників досягається комплексним використанням засобів мистецтва.
Відповідно до проблемою, метою, об'єктом і предметом дослідження поставлені такі завдання:
1. Виявити сутність і мети виховання культурної поведінки дошкільнят.
2. Розкрити методику виховання культурної поведінки дошкільнят у дитячому садку
3. Виявити ефективність морального виховання дошкільників на основі використання Програми В«Ми - хороші хлопці В».
Методологічну основу дослідження склали положення про моральність і моральному вихованні особистості, розкриті в роботах Н.В. Архангельського, Л.І. Божович, А.С. Макаренко, В.А. Сухомлинського, С.Г. Якобсон, А.М. Виноградової та ін
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, включене спостереження, експеримент, методи обробки даних.
Базою дослідження є ДОУ № 405 м. Казані.
Структура дослідження: робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку літератури.
Глава 1. Теоретичні основи проблеми формування культури поведінки у старших дошкільнят
1.1 Формування культури поведінки у старших дошкільників в психолого-педагогічній літературі
Виховання культури поведінки - одна з найважливіших сторін багатогранного процесу становлення особистості, освоєння зростаючим людиною моральних цінностей. Воно включає в себе формування моральних якостей і здатність жити згідно з принципами, нормами та правилами моралі, коли моральні переконання втілюються в реальних справах і вчинках. Виховання культури поведінки дитини розглядається як процес засвоєння заданих суспільством зразків поведінки, в результаті якого ці зразки стають регуляторами поведінки дитини.
У педагогіці і психології в моральному розвитку особистості виділяють кілька складових. Основними з них є моральна поведінка, моральні знання та уявлення. Моральна поведінка визначається як дотримання норм та вимог моралі всупереч власним безпосереднім бажанням і інтересам при повній відсутності якого-небудь зовнішнього контролю і примусу. Це означає, що людина по своїй волі відмовляється від задоволення своїх бажань та інтересів, щоб слідувати нормам моралі. Моральний вчинок завжди припускає можливість самостійно зробити вибір в ситуації, коли хочеться зробити одне, а мораль вимагає поступити протилежним чином. Тому моральна поведінка, моральний вчинок часто визначають як здатність до вільного морального вибору, а іноді як здатність протистояти спокусі порушити норму.
Моральні знання та уявлення - це особливі знання. Вони являють собою оцінні знання того, В«що добре, а що погано В», і цим відрізняються від природничонаукових. Функція моральних знань у тому й полягає, щоб служити критерієм оцінки дій, вчинків і навіть думок, причому не тільки інших людей, але і своїх. Моральні оцінки не випливають автоматично із знання норм. Людина обурюється одними порушеннями, поблажливо ставиться до інших, схвалює треті. Він може вітати слідування одним нормам, а дотримання інших вважати дурістю або забобоном [2,16].
Моральні оцінки носять сполучений характер. Це означає, що позитивна оцінка дотримання даної норми повинна неодмінно поєднуватися з негативною оцінкою її порушення. Предметом моральної оцінки стає дотримання деякої норми безвідносно до конкретної ситуації (красти погано) або вчинок окремої людини (він погано вчинив, вкравши гроші). При моральній оцінці можна орієнтуватися переважно на об'єктивні наслідки вчинку, а можна - на суб'єктивні спонукання людини. У роботах Ж. Піаже та А. Колбега показано, що маленькі діти спочатку орієнтуються на зовнішні наслідки дій і лише з віком починають надавати значення намірам вступника. Так, на питання про ступінь вини того, хто ненароком розбив 20 чашок, і того, хто навмисне розбив одну, діти п'яти-шести років незмінно відповідали: більше винен і гірше надійшов перший [33,15].
Серед усіх форм взаємодії дітей особливу увагу дослідників привертає так зване просоциальное поведінку, яка проявляється в діях дитини на користь іншого. Це поведінка є найбільш соціально значущим, цінним, по-людськи привабливим, і тому зусилля багатьох психологів були спрямовані на його вивчення. У дошкільному віці просоциальное поведінка виражається в здібності дитини допомогти товаришеві, поступитися йому, поділитися з ним важливими для самої дитини предметами (іграшками, речами, солодощами). Однак при вивченні просоціальної поведінки дітей необхідно з'ясувати, що стоїть за тим чи іншим актом поведінки дитин...
