ВСТУП.
Розвиток людини являє собою процес фізичного, психічного і соціального дозрівання і охоплює всі кількісні і якісні зміни вроджених і придбаних засобів, що відбуваються під впливом навколишнього дійсності.
Фізичний розвиток пов'язано зі зміною росту, ваги, збільшенням м'язової сили, вдосконаленням органів чуття, координації рухів і т.д. У процесі психічного розвитку відбуваються суттєві зміни в пізнавальних, вольових, емоційних процесах, у формуванні психічних якостей і рис особистості. Соціальне розвиток дитини, здійснюється в процесі його включення в життя суспільства, проявляється в зміні його поведінки, ставлення до оточуючих, в особливостях участі в справах колективу і т.д.
У перші роки життя фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини. В дитинстві закладається фундамент здоров'я та формуються деякі важливі риси особистості. Успіх у будь-якій діяльності багато в чому визначається фізичним станом дитини. Дитячий організм гостро реагує на незначні відхилення від норми в оточуючому середовищі, що пов'язано з його розвитком та недостатньою функціональної зрілістю окремих органів та систем. Зв'язки між соматичними і психічними процесами більш тісні, ніж у дорослих. Тому рішення багатьох педагогічних завдань має здійснюватися з обов'язковим урахуванням фізичних можливостей та стану дитини.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Здоровий спосіб життя - сукупність типових видів життєдіяльності людини, яка в єдності з умовами життя, спрямована на організацію правильної, нормальної діяльності організму, його повне фізичне і психічне благополуччя.
Фізичне виховання - це процес цілеспрямованого і систематичного формування здорового, повноцінного людини, його фізичних сил і фізичних якостей, забезпечують його залучення до фізичної культури і прагнення до фізичного досконалості.
Фізична культура - сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, які накопичені, створюються і використовуються для фізичного вдосконалення людей.
Зміст фізичної культури складають: 1) особиста гігієна, яка включає в себе навички у праці та побуті (Акуратність, охайність одягу, чистоту приміщень), і звички до гігієнічному режиму (раціональний розпорядок діяльності і відпочинку, гігієна сну, харчування і т.д.); 2) загартовування організму в природних умовах природи (Повітря, сонце і вода); 3) фізичні вправи.
Фізична досконалість - історично обумовлений рівень гармонійного фізичного розвитку, здоров'я, фізичної підготовленості людини, оптимально відповідний вимогам суспільства.
Система фізичного виховання включає створення санітарно-гігієнічних умов, загартовування, формування культурно-гігієнічних навичок, організацію раціонального харчування, проведення ранкової гімнастики, фізкультурних занять, прогулянок, спортивних ігор і розваг.
Фізичне виховання тісно пов'язане з віковими особливостями дітей. У зв'язку з цим і визначаються конкретні завдання, зміст, методи і форми організації фізичного виховання в ранньому дошкільному та шкільному віці, а також спадкоємний зв'язок між ними. Особливо важливо фізичне виховання в ранньому та дошкільному дитинстві, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток організму дитини, коли формуються основні його руху, але разом з тим організм ще дуже слабкий і ранимий.
Фізичне виховання дітей дошкільного віку спрямоване насамперед на охорону життя і зміцнення здоров'я, повноцінний фізичний розвиток, формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей, на освоєння культурно-гігієнічних навичок, виховання навичок до впорядкованого ритму життя.
Місце фізичного виховання дітей дошкільного віку в загальній системі виховання з урахуванням сучасних вимог.
Робота з фізичного розвитку пронизує всю організацію життя дітей у сім'ї та дошкільному установі, організацію предметної та соціального середовища, всі види дитячої діяльності з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дошкільників. В дошкільному закладі режим дня дитини передбачає заняття з фізичного вихованню, ігри та розваги на повітрі, окремі гартують процедури, при проведенні яких враховуються регіональні та кліматичні умови.
Основною формою навчання дітей рухам визнані заняття, проведені інструктором з фізичної культурі (або вихователем). У теж час значне місце в системі фізичного виховання займають рухливі ігри, які широко застосовуються на заняттях вчителя-дефектолога, на інших заняттях (музика, ритміка, театралізована діяльність), а також в ході прогулянок, що проводяться вихователем.
Заняття з фізичного вихованню вирішують як загальні, так і корекційні завдання. У заняття включаються фізичні вправи, спрямовані на розвиток всіх основних рухів (Метання, ходьба, біг, лазіння, повзання, стрибки). Велика розмаїтість виховних справ фізкультурного спрямування дозволяє вирішувати в комплексі завдання морального, розумового, естетичного і трудового виховання.
Єдність фізичного і психічного розвитку дитини.
Психічні процеси: сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова - виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності.
Діяльність дитини раннього та дошкільного віку виражається насамперед у рухах. Перші уявлення про світ, його речах і явищах до дитини приходять через рухи його очей, мови, рук, переміщення в просторі. Чим різноманітніше руху, тим більше інформації надходить у мозок, тим інтенсивніше інтелектуальний розвиток. Розвиненість рухів - один з показників правильного психічного розвитку. Це розвиток координації рухів (сприйняття напряму і швидкості руху, часу і простору); здатності запам'ятовувати послідовність рухів і рухових операцій (пам'ять: запам'ятовування і відтворення); уваги до своїх рухів і дій інших; вміння виконувати рухи по словесної інструкції (уява); ініціативності в рухах; аналізу руху за якістю його виконання (мислення); розвиток мовленнєвих умінь та навичок. Рухи виконуються з мовним супроводом і опорою на зорові і тактильні образи-уявлення. Розвиток усіх видів ручної моторики і зорово-рухової координації служить основою для становлення типових видів дитячої діяльності, є передумовою становлення усній і писемного мовлення, а також сприяє підвищенню пізнавальної активності дітей.
Завдання фізичного виховання: оздоровчі, виховні, освітні. Методи фізичного виховання.
Оздоровчі завдання мають життєзабезпечуючих сенс. Засобами реалізації завдань цієї групи є гігієнічні та соціально-побутові фактори, повноцінне харчування, оздоровчі сили природи, раціональний режим життя, фізичні вправи. Педагогічна робота, спрямована на вирішення даної задачі, включає в себе організацію режиму життя дітей, гартують, спеціальних вправ з розвитку рухів. Ця сфера фізичного виховання дітей вимагає від вихователя постійних контактів з медичними працівниками, врахування їх рекомендацій, індивідуального підходу до дітей, бесід з батьками.
Виховні завдання спрямовані на розвиток якостей особистості і потреби у фізичному досконало. Засобами реалізації цих завдань є діяльність дітей, ігри, а також художні засоби (художня література, фольклор, кінофільми, твори музичного та образотворчого мистецтва).
Робота проходить в різних формах: фізкультурно-оздоровча робота в режимі дня (ранкова гімнастика, рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянці), самостійна рухова діяльність дітей, активний відпочинок (фізкультурні дозвілля, свята, дні здоров'я). Методи: вправи, бесіда, гра, створення проблемних ситуацій, аналіз фізичних і моральних якостей.
Дана група завдань передбачає виховання таких якостей, як спритність, сміливість, сила волі, прагнення до подолання труднощів, почуття товариства, взаємодопомоги.
Освітні завдання пов'язані з формуванням у дитини усвідомленого ставлення до свого здоров'я. Тут провідними стають такі засоби, як зразок до...
