Державне освітня установа
Губернський коледж м. Похвистнево
Сергієвський філія
Курсова робота
На тему: В«Учитель іноземної мови. Майстерність і особистість В».
Суходіл 2009
Зміст
Введення
1. Педагогічна майстерність і особистість учителя
2. Учитель іноземної мови. Майстерність і особистість
2.1 Особливості уроку іноземної мови
2.2 Вчитель іноземної мови як організатор міжкультурного спілкування
3. Професійно-педагогічне розвиток вчителя іноземної мови
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В даний час проблема викладання іноземної мови в школі є актуальною. Традиційно вважається, що успіх педагогічної діяльності залежить від знання педагогіки, свого предмета, від володіння його методикою. Психологи ж в останні десятиліття довели, що частина успіху залежить від уміння вчителя створювати в класі атмосферу взаєморозуміння, довіри, що сприяє контактам, розвитку, творчому спілкуванню.
Вчителі працюють, покладаючись в основному на інтуїцію, довіряючи своєму педагогічному дару. Але навіть найталановитіші іноді відчувають безпорадність і засуджують себе. Не завжди взаємини зі школярами приносять радість. Багато психологи бачать причину того в авторитарності, що має місце в нашому суспільстві і, як наслідок, в школі. Спроби ж відмовитися від В«КомандногоВ» виховання і навчання обертаються анархією, хаосом. Таке протиріччя підсилює роз'єднаність, тривогу. У результаті дорослі і діти не можуть знайти спільної мови.
Професійна діяльність учителя визначається специфікою його професійно-предметних, особистісних (Індивідуально-психологічних) і комунікативних (інтерактивних) якостей.
Професійної діяльності вчителя будь-якого предмета властиві такі функції:
розвиваюча;
виховує;
комунікативна;
гностична;
конструктивно-плануюча;
організаторська.
Разом з тим вчитель-предметник має особливу специфікою своєї професійної діяльності. Так, вчитель іноземної мови повинен мати високий рівень знань з іноземної мови, володіти лингвострановедческой і соціокультурною інформацією, методикою навчання іноземної мови та новими розробками в даній сфері. Що стосується знань з методики навчання іноземної мови, студента як майбутнього викладача необхідно не тільки навчити, як навчати фонетиці, лексиці, граматиці, видам мовленнєвої діяльності на іноземній мові, але також формувати у нього систему методичних понять, категорій, показати їх взаємозв'язок і взаємозумовленість.
У наш же час все більш актуальною стає орієнтація на розвиток індивідуальних здібностей кожного учня, на виховання інтелігентних, мислячих особистостей, схильних до самоосвіти. Стартовою майданчиком для цього може послужити адекватна організація процесу навчання, а саме - взаємодія вчителя з учнями як з рівними партнерами, особистостями, колективом особистостей. Коли вчитель діє на учня не як на об'єкт - не вирішує замість учня завдання, який потім лише повторює рішення, а вони разом вирішують її, причому вчитель тільки допомагає, - досягається продуктивне взаємодія.
Але успішність навчання (і особливо, навчання іноземної мові) залежить не тільки від спільної узгодженої діяльності вчителя та учнів. Важливу роль відіграє також взаємодія учнів один з одним. Однак спільна навчальна робота дітей на уроці, передбачає звернення учнів один до одного, обмін думками, дійсно співпраця зустрічаються рідко. Діти працюють поруч, але не разом. Але саме взаємодія їх особистостей, а також особистості вчителя, що складається між ними взаєморозуміння є психологічною основою співпраці на уроці.
Лише в умовах спільної творчої діяльності вчителя та учнів, що має для кожного з них особистісний зміст, тобто в умовах особистісного взаємодії, між ними складаються відносини партнерства, які проявляються у взаємозв'язку і взаємовпливі вчителя і учнів.
1. Педагогічна майстерність і особистість учителя
Сенс педагогічної професії виявляється в діяльності, яку здійснюють її представники і яка називається педагогічною. Вона представляє особливий вид соціальної діяльності, направленої на передачу від старших поколінь молодшим накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.
Педагогічна діяльність як професійна має місце в спеціально організованих суспільством освітніх установах: дошкільних закладах, школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, установах додаткової освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки.
Основними характеристиками педагогічної діяльності вчителя і показниками його професійного зростання можна назвати: педагогічну умілість і педагогічну майстерність. Під педагогічною Уміло слід розуміти такий рівень професіоналізму вчителя, який включає в себе докладне знання ним свого навчального предмета, гарне володіння психолого-педагогічною теорією й системою навчально-виховних умінь і навичок, а також досить розвинені професійно-особистісні властивості і якості, що у своїй сукупності дозволяє досить кваліфіковано здійснювати навчання та виховання учнів. [15]
Педагогічна умілість - це основа професіоналізму вчителя, без якої неможливо працювати в школі. Наступною сходинкою професійного зростання є педагогічна майстерність.
Педагогічна майстерність як якісна характеристика навчально-виховної діяльності вчителя є не що інше, як доведена їм до високого ступеня досконалості навчальна і виховна вмілість, яка проявляється в особливій отшліфованності методів і прийомів застосування психолого-педагогічної теорії на практиці, завдяки чому забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу. [15]
Хотілося б сказати ще про педагогічній творчості. Адже учитель - це не тільки педагог, це ще і актор, художник, скульптор і т.д. Кожен урок для нього це спектакль, де він і головний герой, і постановник, і режисер. Від його вміння, знань, навичок і звичайно ж творчості залежить як пройде урок, як учні засвоять матеріал, з яким настрій прийдуть на наступний урок.
Педагогічна творчість характеризується внесенням у навчально-виховну діяльність тих чи інших методичних модифікацій, раціоналізацією прийомів і методів навчання і виховання без небудь ломки педагогічного процесу.
Вищим рівнем професійної діяльності вчителя є педагогічне новаторство. Воно органічно включає в себе внесення та реалізацію нових, прогресивних ідей, принципів і прийомів в процесі навчання і виховання і значно змінює і підвищує їх якість.
Учитель - не тільки професія, суть якої транслювати знання, а висока місія створення особистості, ствердження людини в людині. У цьому зв'язку мету педагогічної освіти може бути представлена ​​як безперервне загальне та професійний розвиток вчителя нового типу, якого характеризують:
висока громадянська відповідальність і соціальна активність;
любов до дітей, потреба і здатність віддати їм своє серце;
справжня інтелігентність, духовна культура, бажання і уміння працювати разом з іншими;
високий професіоналізм, інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень;
потреба в постійній самоосвіті і готовність до нього; фізичне і психічне здоров'я, професійна працездатність.
У діяльності вчителя ідейна переконаність визначає всі інші властивості і характеристики особи, що виражають його соціально-моральну спрямованість. Зокрема, соціальні потреби, моральні та ціннісні орієнтації, почуття громадського обов'язку та громадянської відповідальності. Ідейна переконаність лежить в основі соціальної активності вчителя. Саме тому вона по праву вважає...
