РЕФЕРАТ З українознавства
НА ТЕМУ:
"традиційні методи викладання УКРАЇНСЬКОГО Народознавство в школі "
ПЛАН
1. Традіційні методи викладання народознавства в школі
2. Прійоми навчання
1. Традіційні методи викладання народознавства в школі
Неможливо перейти от Принципів до методів викладання, не встановівші Між ними логічного зв'язку. Принципи навчання є основоположними Щодо ефектівної організації педагогікі народознавства. Знання їх дають змогу вібрато необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визначаються Його мету. Альо ж треба знаті спосіб, з допомог Якого можна досягті цієї мети, тобто - метод. Коріння методу бере Свій початок у практічній діяльності людини з перетворення дійсності. Душею методу є людський внутрішня сила, природньо почуття, природний и гострий розум. Альо метод має й матеріалістічну основу, бо сплямованій на творче ставлені до об'єкта діяльності. Того ВІН покладів не Ліше від бажань и Дій вчителя, а й від того, хто отрімує знання и Яки природа предмета Що вівчається. Застосовуючі ті чі Інші методи навчання, учитель спріяє пізнанню учнямі об'єктивної реальності. Отже, методи навчальної діяльності є різновідамі методів пізнання. У педагогіці народознавства ВСІ компоненти навчально-виховного процесу закономірно пов'язані Між собою. Методи, в свою Черга, визначаються Вибір засобів и форм організації навчальної діяльності. Мета, Як закон, візначає Зміст и методи навчання. Ця взаємопов'язана Єдність усіх компонентів навчання забезпечує візначені результати навчання. Які ж Головні Завдання методів?
1. Стімулюваті навчання.
2. Організовуваті навчання.
3. Контролюваті навчання.
Ці Завдання НЕ зводяться Ліше до навчання. Смороду обов'язково включаються виховання й розвиток. Тому можна стверджуваті, Що існує галі три завдання: Навчально, виховний, розвівальне. Досвід роботи показує, Що вчителю слід спрямовуваті УВАГА на якусь одну групу методів навчання, тоді результат буде найоптімальнішім. Відтак на шкірному уроці та навіть на шкірному етапі уроку Завжди має буті Певний домінуючій метод, то відповідає основній меті даного етапу чі уроку. Наприклад, коли на даного уроці УВАГА пріділяється відпрацюванню практичних навічок, то провіднім буде метод практичної роботи, якому можут Допомогті словесності и репродуктивного. Таким чином: Провідний метод педагогічного комплексу не Дає Всім іншім методам особлівої спеціфікі та віконує функції всієї групи, Всього комплексу. Усі Інші методи теж не стояти Окрема один від одного, а взаємодіють. Однак Ліше домінуючій метод утворює систему, Що в ній ВСІ Інші теж виконують Свої функції. Спінімось Спочатку на методах, які пройшли багатовікову апробацію и можут буті вікорістані в процесі реалізації народознавства в школі. Без них навчально-виховний процес НЕ досягатіме належности результатів. Їх не можна замініті якоюсь Режісура того, Що смороду організовують и здійснюють навчально-пізнавальну діяльність. На досвіді перевірено, Що без них вчитель народознавства НЕ Може обійтіся. Смороду є старі, альо НЕ застарілімі, а навпаки, поруч з новімі методами створюють ефектівні возможности уроку.
Словесні методи
Це методи передавання ї слухового сприймання навчальної інформації.
Метод розповіді. Його застосовують Як розповідь, якій не треба запісуваті в Зошиті. Тема уроку народознавства в сьомий класі "Вітряк. Використання сили вітру в господарстві українців. Народні пісні, легенди про Вітряк ".
Мета уроку: ознайоміті учнів з використаних вітряка та працею людини в ньому, розвіваті пізнавальні інтересі учнів, віховуваті повагу до праці мірошніка, хлібороба.
Етап "Мотівація навчальної діяльності".
Учитель розповідає:
- коли 960-го року князь Володимир Святославич у Киеве створював пантеон Київських богів, то до найголовнішіх потрапів Стрибог - володар вітрів. Стрибог вважався дідом вітрів, бо МАВ на земли 67 Чисельність намісніків. Народ поділяв вітри на Різні види: горішній, долішній, Степова, грозові, буревій, смерч, лускавець, дмухач, шярпун, крутій ТОЩО.
У жітті людини вітри відігравалі особливая роль. Toмy Наші пращури відповідно й намагаліся умілосердіті їх. Старші люди застерігалі, Що нічний шарпун Може наклікаті тяжку хвороби/Мабуті, и Термін "вітрянка" лікарі взяли неспроста /. А галі остерігаліся вітрів Улітку, коли проходили жнива. Бурі, які називаєся буревіямі, буреломом, штормом, повітріцею, завдавалі Чисельність збитків - ніщілі хлібостої, ламали дерева, калічілі людей. небажаних явищем БУВ и вихор Що має Різні діалектні назви: смерч, труба, бігун ТОЩО. "Труба" захопіть людину та й Може завести її світ за очі. Бігун виробляти до головного болю. Чімалі незручності приносили людям и Зимові вітри/холодець, зимовий горішнець, Хайна, сіверній, москаль тощо /. Смороду, намітаючі Кучугура, паралізувалі шляхи, загрожувалі життю мандрівників. На морі ці Шквал називаєся штурмом, накотом. Одначе вітер НЕ Завжди завдавав лиха. Двадцять восьмого липня в народі відзначалі день святого Кирика, або день Кирика-Вітрогона. Влаштовувалі на Його честь різноманітні ритуал - сценічні дійства, пісні, заклинання та благання, "щоб Ні вітер, НІ хмара, НІ блискавка, НІ градобій НЕ ушкоджувалі збіжжя, житло, тварин та людей ". Цей день святкують на честь вітру: можна все робіті, Ліше коло сіна не можна працюваті, "бо вітер Розметов його". Ще донедавна сталі люди відводілі грозові хмари чисельності заклинань та молитвами. Перед тім, Як з'явитися грозі, селяни обходили обійстя, житло й посіві з іконою та страсно свічкою. Деінде кидали Коцюбу на поріг, або підпалювалі свяченою вербу, проказуючи молитву. Відзначалі свято вітру люди того, Що вітер нерідко є добрим и безвідмовнім помічніком у господарській діяльності. Скажімо, а Яким нетерпінням чекають хліборобі половію - легкого Весняного відерця, що В»провітрює грунт", "тужавіє землю "," песто збіжжя ", коли воно цвіте, а отже й самозапілюється/Звідки ї поетичній віслів жито половіє "/. На теплому Весняне вітерцеві селяни сушили й вібілювалі пряжу пряжу та полотно, провітрювалі одяг, збіжжя, я влітку віялі зерно. Особливо Бажанов БУВ ВІН, коли засікі ПОВНЕ зерном нового врожаю. Аджея, крім Млинів, які будувать на річках, збіжжя здебільшого мололи у вітряках, Що наводилися у дію за Допомога "стрібожніх онуків".
Метод Лекції. Сьомий клас. Тема уроку "Зовнішній Вигляд українських поселень. Основні зони ї тіпі поселень. Єдність и локальної розмаїття народного житла ".
Етап "Сприйняттів ї усвідомлення нових знань".
Учитель вікладає учням лекційній материал, Який смороду коротко занотовуються.
Метод Бесіди. Сьомий клас. Тема уроку "День поминання. Культ предків у слов'ян. Обряд пошанування померлих у нашому краї ".
Етап "Актуалізація опорних знань".
Бесіда проводитися за навіднімі Запитання вчителя. Колі помінають померлих? Як проходять Проведи? Як готуються до поминок у вашій сім'ї? Які квіти насаджують на могилах? Як винна людина поводітіся на цвинтарі? Чі Бачили Ві колі-небудь Як люди нехтувалися правилами поведінкі на цвинтарі? Чі засуджуєте Ві таку поведінку ї чому?
Наочні методи
Це методи наочної передачі та Зоров сприйняттів інформації.
Метод ілюстрації. Восьмий клас. Тема уроку "Міслівство. Об'єкти міслівства. Способи полювання. Прістосування для полювання. Міслівство в обрядових піснях та Переказ ".
Етап "Засвоєння нового матеріалу".
Учитель розповідає ї показує прістосування для полювання.
Метод демонстрації. Сьомий клас. Тема уроку "Лірнікі та кобзарі в Україні ".
Етап "Сприйняттів ї усвідомлення нових знань".
Учитель показує кобзу й розповідає про Будови цього музичного інструменту, демонстр...
