РЕФЕРАТ
ВИМОГИ ДО методів і організаційних форм ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Поняття В«метод навчанняВ» - одне з корінних в педагогіці. В підручниках і посібниках з педагогіки, дидактики, методики викладання окремих предметів можна знайти різні визначення даного поняття. Часто ці визначення, що даються в різних книгах, майже збігаються. Зустрічаються випадки, коли окремі автори дають істотно відрізняються визначення поняття В«метод навчання В», що природно, оскільки йде безперервний процес вдосконалення відомих і пошук нових, більш ефективних методів навчання і виховання учнів.
Викладачеві і майстру потрібно володіти насамперед мінімумом основних знань про методи навчання та умовах найбільш ефективного їх застосування в навчально-виховному процесі. На цьому фундаменті будується робота з самоосвіти і творчого пошуку нових способів передачі учням знань, формування у них навичок і вмінь, виховання необхідних якостей особистості. Тому викладачі і майстри повинні не тільки уявляти собі, що розуміється під методами навчання і знати їх класифікації, але і стежити за передовим досвідом та науковими пошуками в області удосконалення методів навчання і виховання.
Процес навчання складається з двох взаємопов'язаних процесів: вчення (діяльності учнів) і викладання (діяльність викладача, майстра). Відповідно під методами навчання розуміються способи діяльності учнів і вчителя (викладача, майстра). Ці способи діяльності тісно взаємопов'язані між собою, так як процеси навчання і викладання нероздільні. Способи діяльності викладача, майстра є визначальними, так як від них залежить вся організація навчально-виховного процесу та управління цим процесом.
На жаль, не всі викладачі і майстри ще правильно розуміють необхідність взаємозв'язку процесів навчання і викладання. Тут нерідко спостерігаються крайнощі: захоплення такими методами, як розповідь, лекція, що знижує можливість включення учнів в активну пізнавальну діяльність-організація самостійної роботи учнів без надання їм необхідної та своєчасної допомоги, наприклад слабке керівництво з боку майстри тренувальними вправами учнів.
Способи роботи викладачів, майстрів і керованих ними учнів спрямовані на те, щоб учні засвоїли необхідні знання, набули навичок і уміння. Отже, застосовуючи різні методи навчання, викладачі та майстри, керуючись загальними завданнями трудового навчання (див. В§ 1 даної глави), повинні чітко уявляти собі, яким конкретним цілям необхідно підпорядкувати даний урок і систему уроків з окремих тем програми, наприклад: домогтися засвоєння певного технічного поняття; навчити застосовувати раніше отримані знання при виконанні розрахунків режимів різання; познайомити з останніми науково-технічними досягненнями в області механічної обробки матеріалів і т. п. Залежно від поставлених цілей викладач і майстер вибирають відповідні методи проведення заняття, забезпечують вимагаються умови (наочні посібники, інструменти і т. д.), продумують способи управління самостійною роботою учнів.
Трудове навчання має здійснюватися в тісному і органічному єдності з вихованням і розвитком учнів. Тому методи навчання потрібно застосовувати таким чином, щоб вони служили формуванню в учнів наукового світогляду, розвитку пізнавальних здібностей і творчої активності. В рішеннях XXV з'їзду КПРС зазначено, що в учнів необхідно розвивати самостійність, навчати їх поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової і політичної інформації, виробляти активну життєву позицію, комплекс знань, переконань і діяльності.
Таким чином, під методами навчання розуміються способи роботи викладача, майстра і керованих ними учнів, у процесі якої досягається засвоєння учнями знань, навичок і вмінь, формування діалектико-матеріалістичного світогляду, розвиток пізнавальних здібностей і творчої активності.
Існує декілька класифікацій методів навчання. Про них треба знати, щоб правильно вибрати і застосувати на практиці самі методи.
Методи навчання розрізняють, наприклад, в залежності від джерел, з яких учні набувають знання, навички та вміння:
словесні методи-розповідь, бесіда, лекція, робота над підручником, довідником, книгою; джерело знань-усне слово викладача, майстра або друковане слово книги;
наочні методи - спостереження натуральних об'єктів, явищ, процесів або їх зображень (таблиць, моделей, кінофільмів, діафільмів); джерело знання-наочні засоби;
практичні методи-вправи, вирішення задач, виконання трудових завдань; джерело знання-практичні роботи та продуктивну працю учнів.
Ця класифікація допомагає вибрати методи навчання в тих випадках, коли викладачі і майстри, готуючись до уроку, визначають основні джерела, з яких учні будуть отримувати знання, навички та вміння.
Методи навчання можна розрізняти залежно від видів діяльності учнів і викладачів та майстрів:
методи самостійної роботи учнів - спостереження, лабораторні та виробничі досліди, вправи, вирішення технічних та технологічних завдань, робота з навчальної, довідкової та іншою літературою;
методи викладу навчального матеріалу викладачем, майстром і керівництва роботою учнів, а також перевірки їх знань, навичок і вмінь - розповідь, бесіда, пояснення; контрольні усні, письмові і практичні завдання; повідомлення інформації за допомогою технічних засобів навчання.
Ця класифікація допомагає вибрати методи навчання в тих випадках, коли викладачі і майстри продумують види роботи учнів на уроці та способи керівництва цією роботою.
Існують і інші класифікації методів навчання, наприклад: по рівню пізнавальної активності
учнів - пояснювально-ілюстративні, проблемний, дослідний методи; по дидактичним цілям-методи повідомлення нових знань, формування вмінь і навичок, закріплення їх, контроль.
В умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів найбільш прийнятною є класифікація методів, що дається за способами діяльності учнів та викладачів і майстрів. Це обумовлено тим, що в процесі трудового навчання відводиться переважне місце практичній, самостійній роботі учнів.
Застосування і вдосконалення методів трудового навчання йде, перш за все, в наступних основних на В«правліннях:
а) посилення виховує функції методів навчання;
б) модернізація методів з метою здійснення разів 'Віва навчання;
в) використання різних методів і їх сукупності для підвищення ефективності формування в учнів навичок самостійної діяльності.
Форми організації навчальної роботи визначаються складом учнів, місцем і часом проведення занять, послідовністю видів діяльності учнів і способами керівництва ними з боку викладачів і майстрів.
До основних форм організації трудового навчання ставляться уроки, лабораторно-практичні та навчально-виробничі роботи, практикуми, екскурсії. Для перевірки і обліку знань, навичок і вмінь використовуються контрольні роботи, заліки і кваліфікаційні іспити. Деякі форми розраховані на поєднання навчальної та позакласної роботи з учнями, яка включає в себе додаткові і гурткові заняття, технічні олімпіади та конкурси з професіями, учнівські конференції, вечори науки і техніки та ін
Окремі форми трудового навчання пов'язані між собою. Вибираючи їх, керуються змістом навчальної роботи з учнями та намічуваним поєднанням різних методів навчання. Наприклад, якщо потрібно, щоб учні засвоїли знання про сутність і структуру технологічного процесу, то навчальну роботу з ними організують у формі уроків, екскурсій, свавілля "ственной практики.
Залежно від складу навчаються розрізняють фронтальну, ланкову та індивідуальну форми роботи з учнями. При фронтальній формі навчання всі учні одночасно виконують однакову за характером і змістом роботу. Прикладом фронтальної форми організації навчальної роботи є урок, присвяче...
