вимоги до організації ручної праці в дитячому садку
В· Зміст поробок обов'язково повинно передбачати застосування тих конструктивних (аналіз зразка, В«ПрочитанняВ» креслення і т. п.) і технічних (згинання паперу, соломки, перев'язування, плетіння, склеювання) навичок, які діти отримують на занятті і поза заняття. Якщо діти вигадують нові способи з'єднання деталей, знаходять нове композиційне рішення, вихователь підтримує їх і допомагають досягти результату;
В· Кожна саморобка повинна бути цікава дітям за змістом і знаходити конкретне практичне застосування;
В· У трудовому процесі необхідно передбачити ускладнення пропонованої дітям роботи;
В· У виготовленні виробів повинен брати участь кожна дитина;
В· Використовувані вихователем педагогічні прийоми допомагають дітям усвідомити необхідність і значущість роботи і виконувати її з бажанням;
В· При виконанні дітьми роботи слід передбачити місце і роль вихователя в залежності від ступеня оволодіння дітьми різних навичок, а також їх самостійності в організації, плануванні та здійсненні трудового процесу.
Істинно художнє народне твір задовольняє не тільки естетичні інтереси. Воно найтіснішими узами пов'язане з дійсністю, на грунті якої виникло.
Збереження та відродження декоративно-прикладного мистецтва свідчить про істинному розумінні глибокої ролі традиційної народної культури, його великому соціально естетичному значенні в житті суспільства, у вирішенні проблеми оптимального використання ручного творчого праці в сучасну епоху.
Декоративно-прикладне мистецтво охоплює ряд галузей творчості, що присвячені створенню художніх виробів, призначених головним чином для побуту. Декор - від латинського слова decoro: прикрашаю. Творами декоративно - прикладного мистецтва можуть бути різне начиння, меблі, тканини, знаряддя праці, зброя, одяг, прикраси, а також інші вироби, що не є за первісним призначенням творами мистецтва, але набувають художню якість завдяки додатку до них праці художника.
Декоративно-прикладне мистецтво йде своїм корінням в далеке минуле, в ньому витоки художньої культури народу.
Цей вид мистецтва є не тільки свідченням рівня матеріальної культури суспільства, а й результатом його духовної еволюції. Створене працею людини для задоволення його насущних потреб, існуюче як одна з граней середовища проживання. Воно в свою чергуробить повсякденне вплив на людей, формуючи їх свідомість, естетичні запити, погляди, смаки. Тому вироблення у дітей уміння розуміти і відчувати утилітарні і естетичні властивості зразків декоративно - прикладного мистецтва відіграє величезну роль у розвитку їх художнього смаку, світосприйняття, внутрішньої культури, а в кінцевому рахунку - культури побуту, взаємин між людьми.
Творцями народного мистецтва були селянські умільці і посадські ремісники. Але цілі їхньої творчості були неісходний, тому і характер виробів різний. Селянські майстра створювали потрібні в господарстві і побуті речі,
І їх особливості багато в чому визначав розмірений хід життя, близькість до природи. Творчості нехудожньої народ не знав! Всьому надавалася краса ліній, форми, візерунка, кольору - і сохи, і прядки, а рушникові, і посуді.
Життя народу завжди була злита з природою, яка давала доступний матеріал (глину, кістку, дерево, льон, метал) і підказувала способи його обробки, а також слугувала джерелом змісту мистецтва, впливала на його мотиви, емоційний лад.
Селянські вироби - дерев'яна начиння, меблі, знаряддя праці, одяг, вишивка, тканини, іграшки - вражають красою і досконалістю форм, гармонією візерунків. Але особливо красиві речі святкового вжитку та призначені для дітей. Перші, поряд з піснею, танцями музикою відігравали важливу роль в дні свят, гулянь, під час виконання обрядів і різних ритуалів. Жінки надягали ошатний одяг й барвисті головні убори, прикрашали хату вишитими або тканими рушниками, килимами ручної роботи, святкової начинням; їжа гостям подавалася на розписних блюдах, напої в Довбання розписних ковшах у вигляді човна або качки, в керамічних посудинах. І зараз всі ці квасники, прядки, лукошки, дуги, підзори, килими, кокошники, пряникові дошки розповідають нам про мудру простаті поглядів і смаків багатьох поколінь селян і зберігаються в музеях як зразки високого народного мистецтва.
Вироби декоративно - прикладного мистецтва містять у собі, як правило, багатство життєвих узагальнень, гостроту вражень, відзначені оригінальністю, майстерністю і смаком художника.
Знайомство з народно-прикладним мистецтвом на заняттях з ручної праці допомагає дітям відчути свою причетність до того, що робиться в його рідному домі.
Спільна діяльність завжди доставляє дітям радість і задоволення.
Навички ручної праці формуються у дітей як на заняттях з ручної праці, так і поза занять.
Удосконалення трудового виховання дошкільнят у дитячому садку формує у дітей позитивне ставлення до праці: навчаються трудовим навичкам, формуються знання про працю, організації трудової діяльності. Оволодіння трудовими навичками піднімає трудову діяльність на більш високий щабель розвитку, що дозволяє дитині ставити і досягати ціль. Трудове навчання і трудове виховання в дитячому садку необхідно вирішувати в тісному взаємозв'язку. Від однієї вікової групи до іншої ускладнюється зміст різних видів навичок: формуються продуктивні дії, навички планування, організації В«робочого місцяВ» самоконтролю в процесі діяльності, пошуку найбільш раціональних прийомів роботи, дбайливого ставлення до матеріалів.
Трудове виховання формує у дошкільників моральні почуття: доброзичливість, співчуття, совість, гординю, сором і т. д., а також моральні риси особистості: ощадливість, працьовитість, правдивість, свідомість.
Велике місце в трудовому вихованні має моральна сторона праці дошкільника: значимість його праці, дбайливе ставлення до результатів праці, знаряддям, матеріалами, дбайливе ставлення до природі. У художній літературі діти знайомляться з працею дорослих, з красою рідної природи, з сезонними змінами в природі. Ознайомлення дітей з працею дорослих здійснюється в різних формах: не тільки потрібні спостереження за працею або читання розповідей про працю, а й організація спільної діяльності з дорослими. Дітям імпонує роль помічника дорослого, але основний сенс такої організації - безпосереднє спілкування з трудівником, під час якого дитина В«заражаєтьсяВ» трудовим ентузіазмом, наслідує дій дорослих.
Ефективність виховання позитивного ставлення до праці залежить від прояву інтересу до діяльності.
Це є однією з умов, що забезпечує включення дітей у працю, успішне виконання завдань педагога.
На характер діяльності дітей, їх ініціативу, активність, творчість впливають пізнавальна спрямованість інтересу, його емоційне забарвлення.
Значне місце в навчанні дітей ручній праці приділяється питанню позитивних взаємин між дітьми, особливо виконання колективних робіт. У дошкільнят формуються навички взаємодопомоги, способи узгодження дій, співпраця на основі організації трудової діяльності. Накопичується позитивний досвід участі в колективної трудової діяльності.
Навички ручної праці формуються у дітей як на заняттях, так і поза занять, під час самостійної діяльності.
Метою навчання дітей художньому праці є виготовлення предметів, що мають значення для самої дитини, його однолітків, близьких людей. Наприклад, діти на заняттях роблять іграшку - будиночок. Вони вперше набувають певні вміння, отримують нові знання. Педагог пропонує зробити будиночки і подарувати їх малюкам. Всі його прийоми спрямовані не на підтримання даного суспільного мотиву, а на реалізацію головної мети заняття - сформувати навички виготовлення саморобки.
На занятті і поза занять педагог формує загальні способи створення по...
