Зміст
В§ 1. Формування естетичної культури особистості
1.1 Поняття естетичної культури, його цілі і завдання
1.2 Сутність естетичного виховання, його зміст, цілі та завдання
1.3 Праця як засіб естетичного виховання
В§ 2. Технологія виготовлення декоративних квітів із тканини
2.1 Основні текстильні матеріали
2.2 Обробка гарячими інструментами
В§ 3. Інструменти і пристосування, застосовувані для виготовлення квітів
3.1 нагріваються металеві інструменти
3.2 Прикладні матеріали
3.3 Символіка кольору
Список літератури
В§ 1. Формування естетичної культури особистості
1.1 Поняття естетичної культури, його цілі і завдання
Естетична культура - найважливіша складова духовного обличчя особистості. Від їх наявності та ступеня розвитку в людині залежить його інтелігентність, творча спрямованість устремлінь і діяльності, особлива натхненність відносин до світу і іншим людям. (1, с. 224).
Естетика - це філософська наука про прекрасне в дійсності й у мистецтві, про особливості пізнання і перетворення світу В«за законами красиВ», про загальні закономірності мистецтва, художньої творчості і естетичного виховання людини .. термін В«естетикаВ» походить від грецького слова В«aisthtsisВ», що в перекладі означає відчуття, почуття. Слово це в якості назви певної науки було вперше введено німецьким теоретиком мистецтва Баумгартеном. Його праця В«ЕстетикаВ» був опублікований в 1750 р. З того часу естетикою стали позначати галузь наукових знань. Але сама естетика зародилася значно раніше. Витоки естетичної практики і естетичних знань ідуть у глиб людської історії. Вже на зорі цивілізацій у людини розвинулася здатність відчувати красу навколишніх його предметів. Цьому свідчать прояви первісними людьми естетичного ставлення до навколишньої дійсності, художніх нахилів у вигляді орнаментально прикрашених знарядь праці та побуту, наскельних зображень тварин. Дані свідоцтва наука відносить до ориньяка-солютрейскому періоду верхнього палеоліту (35-10 тис. років тому).
З рівнем естетичного розвитку особистості і суспільства, зі здатністю людини відгукуватися на красу і творити за законами краси закономірно пов'язують процес людства у всіх сферах життєдіяльності людини. Значення естетичного розвитку особистості зростає в перехідні епохи, що вимагають від людини підвищеної творчої активності, напруження всіх духовних сил. Саме такий період переживає нині наша країна. Саме дана обставина актуалізує проблему формування естетичної культури особистості, створення для цього сприятливих умов. (1, с.225). Естетична культура особистості означає єдність естетичних знань, переконань, почуттів, навичок і норм діяльності і поведінки. В цілому естетичної культурі властиві такі функції:
- інформаційно-пізнавальні, реалізовані в знаннях особистості;
- ціннісно-орієнтаційна, реалізована в переконаннях, в спрямованості естетичних оцінок, поглядів і смаків;
- діяльно-вольова, реалізована в естетичних здібностях, що визначають соціально-творчу спрямованість естетичної культури;
- комунікативно-регулятивна, що проявляє в емоційній та нормативної саморегуляції поведінки і діяльності особистості. (1, с. 226).
В«Почуття витонченого, - писав В.Г. Бєлінський, - є услвоіях людської гідності ... Без нього, без цього почуття, немає генія, немає таланту, ні розуму, залишається один В«вульгарний сенсВ», необхідний для домашнього вжитку житті, для дрібних розрахунків егоїзму ... Хто не полюбив віршів змолоду, хто бачить у драмі тільки театральну п'єсу, а в романі - Казку, придатну для заняття від нудьги, - той не людина ... Естетичне почуття є основа доброти, основа моральності В». (5, с.363).
1.2 Сутність естетичного виховання, його зміст, цілі і завдання
Як і будь-яка діяльність - Естетичне виховання має свою мету. Слід розрізняти найближчу і кінцеву мету.
Найближча мета естетичного виховання полягає у формуванні правильного естетичного ставлення до тих чи іншим явищам діяльності, таке виховання естетичних почуттів, понять, суджень, поглядів, яке впливає на культуру поведінки людини, будь то дитина або дорослий.
Правильне естетичне ставлення до явищ дійсності означає: любов та інтерес до природи, мистецтву, розвиток здатності як в області естетичного сприйняття і судження, так і оволодінні вміннями окремих видів мистецтва (спів, малювання, читання, танець і т.д.).
Кінцева мета естетичного виховання полягає у вихованні, навчанні та підготовці всебічно розвиненого і всебічно підготовленого людини.
Визначають наступні завдання естетичного виховання:
перше, формування естетичної культури особистості є найважливішим завданням естетичного виховання, яке виступає як важлива складова частина виховання. У ній мається на увазі передача підростаючому поколінню всього накопиченого людиною досвіду чуттєво-емоційним та інтелектуальним життя.
Різнобічність і багатство знань про естетичному освоєнні людиною природи, про самого себе, про Світ художніх цінностей - основа формування широких інтересів, потреб, які виявляються в тому, що їх володар у всіх способах життєдіяльності поводиться як естетично витворюючи особистість.
друге, завдання естетичного виховання полягає у формуванні на основі одержаних знань і розвиток здібностей естетичного виховання таких соціально-психологічних якостей особистості, які забезпечують їй можливість емоційно переживати і оцінювати естетично значущі предмети і явища, насолоджуватися ними. Це - завдання розвитку емоційно-почуттєвої сфери життя людини, яка забезпечує широту і різноманітність чуттєвих контактів воспитуемого із зовнішнім світом. По-третє завдання естетичного виховання пов'язана з формуванням у кожного воспитуемого естетично творчих здібностей. Головне полягає в тому, щоб виховувати, розвивати такі якості, потреби і здібності особистості, які перетворюють індивіда в активного творця, творця естетичних цінностей, які дозволяють йому не тільки насолоджуватися красою світ, але й перетворювати його за законами краси.
Естетичне виховання здійснюється на всіх етапах вікового розвитку особистості. Чим раніше вона потрапляє у сферу цілеспрямованого естетичного впливу, тим більше підстав сподіватися на його результативність.
Таким чином, завдання школи - забезпечити необхідну естетичну підготовку учнів, ввести їх в великий світ мистецтва, зробити його дієвим засобом пізнання навколишнього дійсності, розвитку мислення і морального досконалості.
1.3 Праця як засіб естетичного виховання
Праця - одна з визначальних характеристик людського існування у світі. Людина - суб'єкт праці, але з іншого боку, історія людини є історія його становлення працею.
Естетичне ставлення людини до дійсності зобов'язане своїм походженням його трудової діяльності. Усвідомлення і переживання праці, як ігри фізичних і духовних сил, як явища піднесеного, облагороджує, прекрасного складають фундамент естетичного виховання і розвитку особистості. (4, с.117).
У сфері трудового виховання відкриваються воістину безмежні можливості формування широкого спектру естетичних здібностей особистості.
Естетичний аспект праці пов'язаний з проявом і розвитком творчого потенціалу особистості, з суб'єктивним переживанням творчості як особливого духовного стану в єдності його інтелектуальних, етичних і естетичних сторін, з безкорисливим насолодою результатами трудової діяльності. Сучасне виробництво з його акцентом на інтелектуалізацію та гуманізацію трудового процесу затребує в значно більшою мірою працівників з високо розвиненою естетичною культурою, володіють здатністю до чуттєво-естетичному сприйняттю трудових операцій, міркуванням і інтуїцією, підвищеним почуттям гармонійності дисгармоничности. Саме ці здібності праців...
