ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. Особливості трудового виховання в початковій школі
1.1 Мета і завдання трудового виховання
1.2 Зміст і форми трудового виховання молодших школярів
РОЗДІЛ II. Методи трудового виховання молодших школярів
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Трудова діяльність є одним із важливих чинників виховання особистості. Включаючись у трудовий процес, дитина докорінно змінює своє подання про себе і про навколишній світ. Радикальним образом змінюється її самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів у трудовій діяльності, що в свою чергу змінює авторитет школяра в класі.
Педагогічна наука приділяла і продовжує приділяти значну увагу проблемам трудової підготовки підростаючого покоління, трудового виховання молодших школярів, підготовці вчителя початкових класів до педагогічної діяльності в області трудового виховання. Великий внесок у розробку методологічних і теоретичних основ трудового виховання школярів, підготовку вчителя початкових класів до цієї роботі внесли К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, В.Я.Стоюнін, Н.В. Касаткін, Д.Д. Семенов, Н.І. Пирогов, В.В. Водовозов, К. А. Сент-Ілер, А.Ф. Гартвіг і багато інших.
У процесі праці розвиваються здібності, трудові уміння і навички молодших школярів. У трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок колективності праці школяр одержує навики роботи, спілкування, співробітництва, що покращує адаптацію дитини в суспільстві.
Мета роботи - вивчити зміст, форми та методи трудового виховання в початковій школі.
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:
Розкрити мету і завдання трудового виховання;
Вивчити зміст і форми трудового виховання молодших школярів;
Вивчити методи трудового виховання молодших школярів.
Перебудова школи зажадала ефективного вирішення завдань трудового виховання. Праця в школі, в тому числі і пізнавальний, повинен являти собою цілеспрямовану, осмислену, різноманітну діяльність, що має особистісну і соціальну спрямованість, що враховує вікові психофізіологічні особливості учнів. Переосмислення призначення і характеру шкільного праці викликало до життя нові нестандартні підходи, що включають цілий ряд альтернатив: від повного відмови від виробничого і навіть навчальної праці школярів до організації шкільних кооперативів, бізнес-структур, що представляють собою госпрозрахункові підприємства, що діють за всіма законами ринкових відносин. При цьому впроваджуються нові технології трудового виховання, здійснюється диференціація трудового освіти, поліпшується матеріальна база, запроваджуються нові навчальні курси.
Виховуючи в праці і для праці, школа повинна пробуджувати в учнів дух колективізму, бажання жити і трудитися в колективі, вчити творити прекрасне, будувати життя за законами краси, виховувати нову людину.
РОЗДІЛ I . Особливості трудового виховання в початковій школі
1.1 Мета і завдання трудового виховання
Трудове виховання є процес залучення дітей у різноманітні педагогічно організовані види суспільно корисної праці з метою передання їм мінімуму виробничого досвіду, трудових умінь і навичок, розвиток у них творчого практичного мислення, працьовитості.
Людським працею створюються всі матеріальні і духовні блага; в процесі праці удосконалюється сама людина, формується його особистість. Тому мета шкільного трудового виховання спрямовується на виховання психологічної і практичної готовності школярів до праці. Сучасний етап суспільного та економічного розвитку висуває високі вимоги до особистості виробника: ставлення до труду як до найважливішого громадського обов'язку; сумлінне ставлення до будь роботі, повагу до праці і його результатами; колективізм; постійний прояв ініціативи, активного, творчого підходу до праці; внутрішня потреба працювати в повну міру своїх розумових і фізичних сил; прагнення будувати праця на принципах наукової організації; ставлення до праці як до усвідомленої необхідності і основний життєвої потреби людини.
Готовність до праці досягається системою виховних справ, в кожному з яких вирішуються завдання:
1) усвідомлення цілей і завдань праці;
2) виховання мотивів трудової діяльності;
3) формування трудових вмінь і навичок [7, с. 103].
Зміна економічної, екологічної та соціальної ситуації в країні, впровадження різних форм власності, прийняття багатьох важливих законів кардинально змінює зміст і спрямованість трудового виховання школярів, викликає до життя нові підходи і форми.
В основі нових технологій трудового виховання - принцип варіативності програм, методів і організаційних форм освіти. Програми трудового освіти мають типовий характер. У них закладений державний мінімум вимог до результатів виховання, освіти і навчання, за яким оцінюється діяльність школяра, вчителі і школи. Учитель складає програму з урахуванням того чи іншого складу школярів, регіональних особливостей) суворо зберігаючи єдність базового компонента трудової культури. Базовий компонент становить в середньому від 20 до 80% змісту даної, конкретної програми, решта відводиться для її варіативної частини [3, с. 118].
Набуті в процесі трудового виховання знання, уміння і навички не самоціль і не кінцевий продукт педагогічної діяльності, а засіб для розвитку головної людської здібності - здібності до праці. Це передбачає зменшення питомої ваги репродуктивних методів навчання і відкриває простір для використання активних дослідницьких методів пізнання, для засвоєння основ евристики і винахідництва.
1.2 Зміст і форми трудового виховання молодших школярів
Включення дітей у працю необхідно здійснювати з урахуванням фізіології дітей молодшого шкільного віку, особливостей їх організму і психіки, їх інтересів і здібностей.
Включаючись в працю, учні вступають в відносини з предметами, засобами, результатами праці, самою працею, в міжособистісні відносини з учасниками праці. На основі виникаючих у праці відносин формуються особистісні якості.
Формування відносин до предмета праці поглиблює екологічне, моральне виховання учнів, створює умови для розвитку естетичної культури особистості. Таким чином, воно сприяє гармонійному розвитку особистості, діяльність якої відрізняється творчим і творчою працею. Відносини до засобу праці виникають в Внаслідок застосування технології, техніки, знарядь праці для обробки предмета праці, з метою створення виробу. На основі виникаючих відносин до засобу праці у молодших школярів формується дбайливе ставлення до інструментів, особистих речей, шкільного майна, суспільної власності. Ці відносини проявляються в акуратності, дисциплінованості, уважності. Процес обробки предмета праці за допомогою засобів праці завершується речовим результатом, змістовна цінність якого визначається його доцільністю, зручністю у використанні і красою. Формування відносини до результату праці має особливе значення для розвитку у молодших школярів акуратності, дисциплінованості, відповідальності за доручену справу, дбайливого ставлення до результатів людської праці [8, с. 5].
В результаті виникаючих відносин молодших школярів до самого процесу праці формується поняття про працю як єдиному джерелі добробуту суспільства та умови розвитку і становлення особистості. Ставлення учнів до процесу праці має велике значення для формування у них таких особистісних якостей, як терпіння, старання, уважність, справедливість, добросовісність, організованість, цілеспрямованість, працелюбність, дисциплінованість, самокритичність. Виникає в праці ставлення до себе як суб'єкту трудової діяльності розвиває у молодших школярів упевненість у собі, відповідальність. Праця дає можливість перевірити і отрима...
