Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу на уроках фізики (ОК по Шаталова)
Зміст
ВСТУП
1. ФОРМИ І МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ
2. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ В«опорні конспектиВ» У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1 Поняття В«Опорного конспектуВ»
2.2 Особливості роботи з В«опорними конспектами" на уроці
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додатка
Введення
Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного процесу, забезпечення високої ефективності виробництва, найбільш повного розвитку творчого потенціалу суспільства - усе це ставить перед загальноосвітньої і професійної школою зовсім нові навчальні та виховні завдання. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне вирішення виробничих, соціальних, культурних і багатьох інших проблем.
Про все ще недостатній ефективності навчання говорять багато фактів. Далеко не в повній мірі вирішена проблема шкільної перевантаження. Одночасно зі звільненням програм від ускладненого і другорядного матеріалу в них були внесені доповнення, пов'язані з новими технологіями виробництва, з глобальними проблемами сучасності. Значить, треба шукати такі способи навчання, які дозволяли б за цей же час засвоювати зростаючий обсяг знань і умінь. Таким чином, необхідний активний пошук інтенсивних методів, форм і засобів навчання, що визначають актуальність обраної нами теми.
Багато вчителів поки ще не достатньо володіють такими методами і формами навчання, які розвивають пізнавальну активність учнів. В результаті на уроках все ще говорить в основному вчитель, а учні мовчать і в кращому випадку пасивно запам'ятовують матеріал.
З вищевикладеного випливає, що основними напрямами перебудови навчання в сучасній школі є інтенсифікація та оптимізація навчального процесу.
Під інтенсифікацією навчання ми розуміємо підвищення продуктивності навчальної праці вчителя та учня в кожну одиницю часу.
Узагальнення результатів наукових досліджень та досвіду творчих педагогів, вчителів - новаторів дозволяє виділити наступні основні фактори інтенсифікації навчання:
1. Підвищення цілеспрямованості навчання;
2. Посилення мотивації навчання;
3. Підвищення інформативної ємності змісту освіти;
4. Застосування активних методів і форм навчання;
5. Прискорення темпу навчальних дій;
6. Розвиток навичок навчальної праці;
Серед відомих методик, створених у руслі інтенсифікації навчання, центральне місце займає В«опорний конспект В»В.Ф.Шаталова. В основу даної методики покладено ідею моделювання сукупності інформації за допомогою відображення її в знаках, символах.
Спочатку модель постає в класі спільно працюючих дітей з ініціативи вчителя, розуміючого необхідність фіксації знайдених класом відносин в найбільш загальній формі.
У межах цього етапу відбувається поступове наростання ініціативності дітей у виборі модельних засобів, здатності В«читатиВ» схему, використовуючи її в якості еталону, активно перетворювати схему, видозмінюючи її під вимоги конкретно-практичної завдання.
Друга функція моделі в навчальної діяльності класу виявляється тоді, коли модель починає систематично використовуватися спільно працюючими дітьми як засіб для постановки нових навчальних завдань. У термінології В.В. Репкіна навчально-практична завдання перетвориться для дітей у навчально-дослідну.
Цей перехід означає, що діти освоїлися В«всерединіВ» вибудуваного поняття (загального способу дій) і схема способу бачиться ними як має В«діркиВ», В«білі плямиВ», що вимагають вивчення.
У плані освоєння моделювання можна відзначити наявність у дітей здатності використовувати спільно побудовану модель для отримання нового знання про досліджуваний об'єкт.
Поява у моделі третьої функції (умовно кажучи, керуючої) знаменує перехід до власне моделюванню як В«зворотного впливуВ» на реальність, як отримання нового знання про вихідному об'єкті на об'єкті-заступника.
Тут важливо зазначити, що на різних навчальних предметах друга і третя функції моделі виникають в різній послідовності. Це пов'язано зі специфікою навчального предмета і характером споруджуваних в ньому моделей. Так, в існуючому курсі математики друга функція практично себе не виявляє до четвертого року навчання, оскільки системність споруджуваних в цьому курсі моделей стає явною для дітей починаючи з цього часу. В той же час в курсі російської мови системний характер споруджуваних моделей проглядається практично з початку навчання, тому і функція передбачення виникає раніше.
У плані організації навчальної діяльності третій етап виразно виявляє себе в тільки споруджуваних курсах фізики, біології, географії, математики для середньої школи (VI-VII класи, автори В.А. Львівський, Е.Н. Букварева, Є.В. Чудінова, А.Б. Воронцов, С.Ф. Горбов).
У плані розгляду здібностей окремої дитини цей етап, очевидно, може бути зрозумілий як етап індивідуалізації здатності моделювання.
Четверта функція моделі виявляється тоді, коли модель систематично використовується дітьми як засіб представлення власного исследующего дії. Вони починають винаходити і застосовувати свої модельні засоби, які дозволяють виявити власне розуміння і пояснення реальності, вступити в комунікацію з іншими дослідниками. При такому використанні моделі фіксується траєкторія власного пізнавального руху. На існуючому етапі побудови курсів навчання цей етап поки представляється суто гіпотетичним.
Тема курсової роботи - В«Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу на уроках фізики В».
Об'єкт дослідження - схемні і знакові моделі на уроці фізики; предмет дослідження - Інтенсифікація процесу навчання фізики.
Мета роботи - вивчення технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу на уроках фізики.
Гіпотеза дослідження: якщо проводити уроки фізики з використанням схемних і знакових моделей навчального матеріалу, це сприяє значній інтенсифікації навчального процесу.
Для цього нам необхідно вирішити наступні завдання:
1. Вивчити форми і методи інтенсифікації навчання
2. Розглянути методику застосування В«опорних конспектівВ» в школі
3. Намітити і провести експеримент по способу інтенсифікації процесу навчання за допомогою В«опорних схемВ».
Практична значимість роботи - в можливості використання матеріалів даної курсової роботи в якості основи для проведення переддипломної практики.
При написанні курсової роботи використані методи аналізу теоретичної і методичної літератури, метод моделювання експериментальних уроків.
Глава 1. Принципи інтенсифікації навчання
Для інтенсифікації навчання велике значення має підвищення напруженості цілей навчання, що вимагає від учнів активної роботи, впливаючи на розвиток мислення, вольової сфери та інших здібностей і властивостей особистості. У цьому полягає специфіка інтенсивного підходу до цілепокладання. При здійсненні його на практиці треба мати на увазі різноманітність цілей, що виділяються за різними підставами.
Інтенсифікація навчання припускає, що його цілі повинні задовольняти наступним вимогам:
1. Вони повинні бути достатньо напруженими, орієнтованими на максимум можливостей учнів і тим самим викликати високу активність.
2. Одночасно цілі повинні бути принципово досяжними. Нереальні, явно завищені цілі призводять до самовідключення учнів від розв'язання поставлених завдань.
3. Цілі навчання повинні усвідомлюватися учнями...
