БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Контрольна робота
з дисципліни В«ПедагогікаВ»
студента 3 курсу
заочного відділення
СПФ МВС
група 233
Оніщука Сергія Степановича
Мінськ 2006
Зміст
Питання 1.
Теорія елементарної освіти І.Г. Песталоцці ................................................ 3
1.1. І.Г. Песталоцці - найбільший представник
світової педагогічної думки XVIII - початку XIX ст ........................................... 3
1.2. Сутність і основні положення
теорії елементарної освіти І.Г. Песталоцці ................................................ 4
1.3. Значення педагогічної творчості І.Г. Песталоцці ....................................... 7
Питання 2.
Методи організації навчально-пізнавальної діяльності (Ю.К. Бабанський) ................ 9
2.1. Поняття та сутність методу навчання .............................................................. 9
2.2. Класифікація методів навчання (Ю.К. Бабанський) ......................................... 10
2.3. Коротка характеристика методів навчання (за Ю.К. Бабанському) ........................ 11
Список використаної літератури ............................................................... 15
Питання 1.
Теорія елементарної освіти І.Г. Песталоцці
1.1. І.Г. Песталоцці - найбільший представник
світової педагогічної думки XVIII - початку XIX вв.
Одним з перших педагогів кінця XVIII - початку XIX ст., які надали своїми ідеями та досвідом практичної діяльності величезний вплив на все наступне розвиток світової педагогічної думки, був швейцарець І.Г. Песталоцці, родоначальник впливового напряму в педагогіці, відомого під назвою песталоцціанства.
В історії світової педагогіки Іоганн Генріх Песталоцці (1746-1827) відомий як один з великих і благородних подвижників справи виховання принижених і ображених. За ним справедливо зміцнилася слава В«народного проповідника В»,В« батька сиріт В», творця справді народної школи.
І.Г. Песталоцці народився в Цюріху в сім'ї лікаря і рано залишився без батька. Освіта він отримав звичайне для того часу: спочатку закінчив початкову школу на німецькою мовою, потім - традиційну латинську школу і школу підвищеного типу, готувала до здобуття вищої освіти, - гуманітарну колегію, щось зразок старших класів гімназії, після чого навчався у вищій школі-Колегіум Каролінум, де готувалися протестантські теологи і проповідники, пішовши з останнього теологічного курсу. Головною причиною цього було захоплення Песталоцці просвітницькими і революційними ідеями, які прийшли з Франції, перш за все ідеями Ж.-Ж. Руссо, стурбованістю долями простого народу, який жив у злиднях і неуцтві. Пошук практичних шляхів виведення простих людей з жалюгідного стану Песталоцці бачив у зміні характеру виховання дітей, яке повинно забезпечувати їм єдність морального, розумового і фізичного розвитку, а також підготовку до продуктивної праці через активну участь у ньому.
Істотним відмінністю І.Г. Песталоцці від більшості його попередників було те, що свої педагогічні ідеї він виводив з практики і намагався перевіряти їх дієвість у діяльності відкривалися їм самим виховно-освітніх установ. Першим з них була школа для дітей бідняків, яку він відкрив в своєму маленькому маєтку Нейгоф (1774-1780), потім протягом одного року він очолював притулок для дітей-сиріт в містечку Станце (1798-1799), нарешті, він керував виховними закладами в Бургдофе (1800-1804) і Івердоні (1805-1825). Останні два були школами-інтернатами, де одночасно готувалися і вчителі народних шкіл. Ці виховно-освітні установи придбали міжнародне визнання. Багато відомих учених, вчителі різних європейських країн приїжджали знайомитися з досвідом роботи цих шкіл.
Педагогічні ідеї, спостереження і висновки зі своєї педагогічної роботи в Нейгофе і Станце І.Г. Песталоцці виклав у таких широко відомих творах, як В«Листи г-на Песталоцці до пана Н.Е.Ч. про виховання бідної сільської молоді В»(1777), В«Лінгард і ГертрудаВ» (1781-1787), В«Лист до друга про перебування в СтанцеВ» (1799), В«Як Гертруда вчить своїх дітейВ» (1801), В«Лебедина пісняВ» (1826). В Внаслідок обдумування своєї роботи він прийшов до думки про те, що прагнення дітей до діяльності і розвиток їх природних сил вимагають максимального спрощення прийомів і методів навчання в початковій школі. Так у нього зародилася ідея про елементарне (поелементному) початковому навчанні як інструменті розвитку особистості вихованців.
1.2. Сутність і основні положення
теорії елементарної освіти І.Г. Песталоцці
У наступні роки життя, керуючи В«інститутамиВ» в Бургдорфе і Івердоні, І.Г. Песталоцці ідею про елементарне початковому навчанні перетворив на певну концепцію, яка стала відомою під назвою В«метод Песталоцці В», під яким розумілася система навчання дітей, орієнтована на їх всебічний розвиток, формування В«розуму, серця і рукиВ». Суть свого методу І.Г. Песталоцці виклав у ряді творів: В«Метод. Пам'ятна записка Песталоцці В» (1800), В«Як Гертруда вчить своїх дітейВ» (1801), В«Пам'ятна записка паризьким друзям про сутність і цілі методу В»(1802),В« Що дає метод розуму і серцю В»(1806), В«Пам'ятна записка про семінарії в Кантоні ВоВ» (1806) та ін
Провідною у педагогічній концепції І.Г. Песталоцці була нова трактування ідеї природосообразности виховання, що розуміється як необхідність будувати його в Відповідно з внутрішньою природою дитини і установкою на розвиток усіх закладених у ньому духовних і фізичних сил. У цьому і полягає загальнолюдська сутність виховання та його завдань.
І.Г. Песталоцці вважав, що задаткам, потенційним внутрішнім силам, якими дитина володіє від народження, властиве прагнення до розвитку. Їм були виділені сили людської природи трояку роду:
1) сили знання, складаються в схильності до зовнішнього і внутрішнього споглядання;
2) сили уміння, виростають із задатків до всебічного розвитку тіла;
3) сили душі, виростають із задатків до того, Щоб любити, соромитися і володіти собою.
Відповідно цьому і початкове, елементарне, навчання І.Г. Песталоцці підрозділяв на розумове, фізичне і моральне, підкреслюючи, що ці складові повинні розвиватися в безперервному згоді і взаємодії, щоб якась одна зі сторін особистості не отримала посиленого розвитку за рахунок інших.
Розглядаючи гармонію розвитку сил людської природи як ідеал виховання, метою виховання І.Г. Песталоцці визнавав те, щоб виробляти у вихованця якусь В«сукупну силуВ», завдяки якій може встановлюватися відоме рівновагу між розумовими, фізичними та моральними силами окремої особистості. Вироблення такої рівноваги сил І.Г. Песталоцці вважав однією з провідних завдань початкового навчання. При цьому істотно значимим був той момент, що засвоєння дитиною корисних знань не було відірване від уміння їх застосовувати. Саме у взаємодії механізмів пізнання та вмінь І.Г. Песталоцці вбачав основу саморозвитку.
Сукупність засобів освіти, що дозволяє допомогти вихованцю в його природному прагненні до саморозвитку, була представлена ​​ідеями І.Г. Песталоцці про В«Елементарному освітуВ», які він узагальнено іменував як В«методВ». Метод елементарної освіти - це певна система вправ з розвитку здібностей дитини. Песталоцці розробив систему вправ, керуючись наступними теоретичними ідеями:
1) дитина від народження має задатками, потенційними внутрішніми...
