Теоретичні основи методів навчання фізики
Методи і методичні прийоми навчання фізики
Результати навчання залежать як від правильного визначення цілей і змісту освіти, так і від способів досягнення цілей, інакше кажучи, методів.
Навчально-виховний процес - процес двосторонній, що поєднує навчальну діяльність вчителя і навчальну діяльність школяра. Тому метод навчання В«являє собою систему цілеспрямованих дій вчителя, які організовують пізнавальну та практичну діяльність учня, що забезпечує засвоєння їм змісту освіти і тим самим досягнення цілей навчання В».
Історія дидактики і приватних методик показала, що методи навчання залежать від цілей навчання і змісту освіти.
Метод навчання є категорія соціальна, тому що він залежить від соціального замовлення суспільства освітній установі. Як відомо, цілі навчання підростаючого покоління змінювалися і доповнювалися відповідно до пануючими соціальними цілями та світоглядом суспільства. Так, на ранніх етапах становлення школи (в епоху феодалізму) єдиним завданням, що стояла перед учнями, було засвоєння переважно схоластичних знань. Очевидно, що методи, якими користувався вчитель, зводилися в основному до розповіді; учням же необхідно було сприйняти інформацію і відтворити її. Пізніше (у період розвитку буржуазного ладу) з'явилася вимога навчати застосуванню знань на практиці. У цих умовах вчитель повинен був організувати не тільки засвоєння і відтворення знань, але і практичне їх застосування. На сучасному етапі мети освіти докорінно змінилися. Поряд з формуванням знань, умінь і навичок учнів, тобто рішенням освітніх завдань, перед школою варто комплекс завдань, пов'язаних з розвитком та вихованням підростаючого покоління. Завдання розвитку мислення школярів, їх пізнавальної активності і самостійності, формування сучасного світорозуміння є на сьогоднішній день пріоритетними. Відповідно змінилася і система методів, використовуваних в процесі навчання, серед яких особливе місце належить методам, організуючим пізнавальну діяльність учнів різного рівня. Так, розповідь як традиційний для школи метод навчання стали будувати проблемно, з'явився інтерес до нетрадиційних, творчим завданням, в лабораторні роботи вчителя стали вводити елементи самостійного, дослідницького експерименту та ін
Далі, застосовувана система методів навчання залежить від змісту освіти. Будь-яка зміна змісту освіти - номенклатури навчальних знань, їх структури - впливає і на відбір методів навчання. Так, принцип генералізації суттєво вплинув на методику викладання фізики в цілому та методи навчання зокрема: збільшилася роль дедуктивного прийому викладу нового матеріалу; збільшилася частка методів навчання, що ініціюють самостійну роботу учнів, підвищують їх пізнавальну активність; більш значущими стали такі методи навчання, як евристичний, дослідницький і т.д.
Спостерігаючи за процесом навчання, можна побачити величезну різноманітність видів діяльності вчителя та учнів. Учитель пояснює новий матеріал - це метод пояснення або метод розповіді; школярі вирішують завдання - це метод вирішення завдань; роблять лабораторну роботу - лабораторний метод навчання; вчитель використовує демонстраційний експеримент в процесі пояснення - метод демонстрації і т.д. Більше того, один і той же вчитель один і той же матеріал в різних класах може пояснювати, використовуючи різні методи: в одному - метод розповіді, в іншому - метод бесіди, а в третьому - метод дослідницької фронтальної роботи і т.д. В той же час один і той же метод навчання може бути зовсім по-різному організований в залежності від передбачуваного рівня пізнавальної активності школярів і їх самостійності. Наприклад, лабораторну роботу можна провести за інструкції, в якій позначені всі етапи роботи, і учні лише відтворять названі вчителем дії, а можна організувати самостійне дослідження. Це буде вже дослідницький метод або метод самостійної роботи.
В педагогіці крім поняття метод існує поняття методичний прийом. Методичний прийом - це деталь методу, приватне поняття по відношенню до методу.
Слід зазначити, що поділ понять методу і методичного прийому відносно. Один і той же вид діяльності в одних випадках може виступати як метод навчання, в інших - як прийом. Якщо вчитель пояснює принцип роботи приладу (наприклад, амперметра) і в цьому полягає дидактична задача уроку, то він користується методом демонстрації, а супроводжуючий демонстрацію розповідь вчителя - лише методичний прийом. Якщо ж демонстрація супроводжує пояснення вчителя, то її можна розглядати як прийом, методом же буде пояснення I вчителя. У метод контролю знань і умінь учнів можуть бути I включені такі прийоми, як рішення задач, опитування (індивідуальний або фронтальний), бесіда та ін
Для орієнтації в різноманітті методів і методичних В»прийомів необхідна їх систематизація.
Класифікація методів навчання
В дидактиці і приватних методиках існують різні класифікації методів навчання, залежні від того, який істотна ознака покладений в основу класифікації. Найбільш прийнятою в даний час в дидактиці є класифікація методів за характером пізнавальної діяльності, яку організовує вчитель і здійснюють учні в навчальному процесі, запропонована І.Я. Лернером. При цьому виділяється п'ять методів навчання:
1) пояснювально-ілюстративний;
2) репродуктивний;
3) проблемне виклад;
4) евристичний;
5) дослідницький.
Підхід до діленню методів може бути обгрунтований і інакше. Методи визначаються залежно від способів засвоєння видів змісту освіти. Для засвоєння знань необхідно організувати усвідомлене сприйняття інформації, для засвоєння способів діяльності потрібно організоване репродукування дій і т.д.
Перераховані методи, які зазвичай називають общедидактическими методами навчання, можуть бути розбиті на дві групи:
I) репродуктивні (1-й і 2-й методи), при яких учень засвоює знання і відтворює вже відомі йому способи діяльності; 2) продуктивні (4-й і 5-й), коли учень видобуває суб'єктивно нові знання в результаті самостійної або частково з допомогою вчителя творчої діяльності. Проблемне виклад (3-й метод) - проміжний, оскільки він в рівною мірою передбачає як засвоєння готової інформації, так і елементи творчої діяльності.
Слід мати на увазі, що розрізнення методів не означає, що в реальному процесі навчання ці методи відділені один від одного; навпроти, методи навчання реалізуються в поєднанні один з одним. Навіть розподіл методів на продуктивні і репродуктивні досить відносно. У самому справі, будь-який акт творчої діяльності неможливий без діяльності репродуктивної. Вирішуючи будь-яку проблему, учень подумки відтворює вже відомі йому знання. Разом з тим і акт відтворення може містити елементи творчості, якщо вчитель запропонує школяреві змінити мету або логіку викладу.
В Протягом багатьох років у дидактиці і приватних методиках використовувалася класифікація методів навчання по джерелу знань. Учень може отримати інформацію з різних джерел - з розповіді вчителя, з книги, під час безпосереднього спостереження або практичної діяльності. На основі такого підходу всю сукупність методів навчання можна розділити на три групи: словесні, наочні, практичні.
Словесними називають методи, в яких головним джерелом знань є слово. Розповідь, пояснення, бесіда, лекція - словесні методи, за допомогою яких вчитель передає навчальну інформацію. До словесних методів відноситься і робота учнів з книгою (підручником, навчальною та науково-популярною літературою, довідником і т.д.).
До групи наочних методів навчання відносяться методи, в яких основним джерелом знань вчаться є спостереження. Учні, спостерігаючи, осмислюють результати спостережень, експериментальні факти, аналізують їх, роблять висновки і отримують в результаті нові знання. До групі наочних методів відносяться, перш ...
