МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Львівський національний університет ім. Ів. Франка
Педагогічний коледж
Курсова робота
з педагогікі
Творчість Григорія Ващенка - скарб українського народові
Виконала: студентка групи ФКА-42
Відділення "Філологія"
Ключник Є.І.
Викладач:
Мачінська Н.І.
Львів - 2005
Зміст
Вступ
Розділ 1. Педагогічна спадщина Ващенка - скарб українського народові
1.1 Духовність у Педагогічному Світогляді Г. Ващенка
1.2 Система цінностей и Зміст виховання за Ващенко
1.3 Ващенко у пошуках методичного інструментарію
Розділ 2. Всеукраїнське педагогічне товариство імені Григорія Ващенка
Висновки
Список літератури
Вступ
Цією роботів відкріваю для себе Григорія Ващенка (23.04.2023 - 02.05.2023) - видатний українського педагога, психолога и письменника - широко відомого в діаспорі, альо малознаного на Батьківщині. Був ВІН Людиною НЕ легкої долі, альо Ніколи НЕ зраджував Ні вірі в Бога, НІ Україні, НІ тій справі, якій прісвятів життя. Тихо, альо Дбайливий засівав свою ниву и залиша нам Свої праці для роздумів и свою віру в щасливе прійдешнє нашого народу. Зрештою, СЬОГОДНІ звертаємося до нього НЕ Ліше з почуття обов'язку та історічної справедлівості. Робим Це власне з практичної спожи, Якові відчуваємо. Бо Його творчість є СЬОГОДНІ для нас Чинник порятунку, Як чиста криниця для втомлення мандрівніка. Шукаємо нового педагогічного світогляду, и в Його спадщіні Україна Може знайте шанс порятунку для себе. Тема курсової роботи є НАДЗВИЧАЙНИХ актуальною для сьогодення. СЬОГОДНІ натрапляємо на безліч прогалин и помилок у педагогічній практіці, вчитель просто не Знає де шукати порятунку. Саме спадщина Ващенка має зацікавіті педагогів, статі корисностей у їх праці и Допомогті віховаті гідніх громадян України, її майбутнього, будівнічіх держави у третини тісячолітті. Об'єктом Дослідження є педагогічна спадщина Григорія Ващенка. Предмет дослідження - доцільність Використання педагогічної спадщини в умів сучасної школи. Завдання курсової роботи:
проаналізуваті науково - педагогічні джерела, які стосуються тими курсової роботи
розкрити значущість духовності Крізь призму сприйняттів Ващенка
описати систему цінностей и Зміст виховання на Основі аналізу творів педагога
описати форми I методи навчання, спіраючісь на Спадщина Ващенка.
вісвітіті діяльність Всеукраїнського педагогічного Товариства ім. Г. Ващенка метою Якого є повернення українській педагогічній науці багатої и Майже невідомої в Україні педагогічної спадщини Григорія Ващенка.
Розділ 1. Педагогічна спадщина Ващенко - скарб українського народу
1.1 Духовність у Педагогічному Світогляді Г. Ващенка
Педагогічний Світогляд Г. Ващенка зорієнтованій на Християнсько стратегію виховання, Характерним для Нашої Традиції добільшовіцького періоду та Традиції європейськіх суспільств. У цьому ВІН кож послідовно Йде за К. Ушинський. Звідсі пріорітетною рісою Його педагогічної творчості є орієнтація на духовне життя людини, а її виховання ВІН трактує Як Розвиток душі. З традіційно-християнської точки зору Духовність людини є для неї пріродовідповідною Ознакою, нормою її існування. Це віпліває и з розуміння походження людини - істоті, створеної Богом. У процесі самореалізації людина відчуває природну необхідність підніматіся над Своїм біологічнім початком, їй властіве Прагнення висота. ЦІМ вон НЕ Тільки заявляє про свою людяність й окремішність у природі, про свою богоподібність, альо и знаходится у цьому прагненні головний ресурс жіттєвіх сил. А відтак на цьому шляху людина "творити вартості, Що підносять її над світом матеріальнім ", - пише Г. Ващенко, - і" творити того, Що має безсмертну душу, Яка споріднює її з Віщім світом ", [17, 9]. Весь поступ людства, на Його мнение, "... є Перехід від стану напівтварінного, в якому домінує переважно фізична природа и її фізічні спожи, до стану, в якому всі Більшу роль посідає природа духовна та її інтересі ", [17, 9].
Прагнучі віразіті Свої Духовні спожи, людина вдається до різніх форм їх "опредмечування": будує вісокі храми, творити мистецькі шедеври ТОЩО. Духовність є джерелом и підгрунтям різніх форм культури, в дерло Черга гуманітарної. "Основне и найбільш характеристично в культурі є піднесення людини над тварин ", - пише Г. Ващенко, [17, 10].
Головним джерелом духовності Г. Ващенко вважає віру в Бога. Віра - не ворог розуму, а Його сумління. А відтак віра - ції засіб пізнання світу, поруч з наукою. На Його мнение, людина потребує суцільного світогляду, альо наука и самє Ліше раціональне мислення їй цього дати НЕ можут. Тому, людина, "прагнучі до суцільного світогляду, мусить поповнюваті вірою ті, Чого НЕ Дає їй знання ", [17, 10].
У підсумку подивися Г. Ващенка в ділянці духовності зводяться до такого:
потреба духовності є в людіні вродженості и віражається відповіднімі природніми Прагнення;
у різніх людей и народів, а навіть залежних від історічного етапу їх розвітку, Прагнення духовності репрезентується по-різному - інтенсівно або розміто, ослаблене.
Духовність, грунтуючись на вірі, Своїм орієнтіром Може обирати и добро и зло, и Бога, и створені Власний фантазією ідолі.
Різні люди и Різні народи на відповідніх етапах свого культурного розвітку вдадуться до якнайрізноманітнішіх способів "опредмечення" своєї духовності - у формі релігійніх організацій, храмів, писемна джерел, Мистецький вітворів ТОЩО.
Духовність НЕ розвівається І не змінює Свій Зміст так само, Як раціональній Досвід людини. Вона - Як світло: Його Може буті Більше або менше, альо воно Завжди однакове.
Велика роль ідеології и політічного світогляду у формуванні Радянської освіти в 20-30-ті рокі, а відтак у формуванні педагогічної Концепції А. Макаренка вісвітлюється у ряді праць Г. Ващенка, Що включені до того "Педагогічна наука", "Психологія в СРСР ".
Тім годиною Духовність, Що зорієнтована на ідеалі християнства, спірається на релігійну свідомість, втілену в культурі и традіціях народу. Ця фундаментальна роль релігії у жітті Людина та її віхованні розкрити Г. Ващенко з особливою УВАГА и глибинності. До фундаментальних рис Християнська світоспріймання Г. Ващенко відносіть: а) визнання Бога Як Абсолютної Істіні, Добра, Краси, Як Творця Всесвіту; б) віру у безсмертність душі людини и Переваги духу над тілом, вічного над ТИМЧАСОВЕ; в) визнання абсолютної вартості людини Як образом и подобу Божої; г) визнання любові до Бога и до ближнього та до своєї Батьківщини Як основи моралі.
У контексті Завдання Нашої сучасної педагогікі на окрему УВАГА заслуговують Дві Останні рісі Християнська світогляду. Найперше - ції ставлені до людини. Християнство орієнтується на окремого взятого людину, в ділянці суспільних стосунків воно візнає не так звань "колектівізм", а міжособістісну Єдність людей, Яка досягається спільною орієнтацією їх на один и тієї ж Ідеал. Звідсі Поняття Християнська персоналізму: Ліше окрема людина є істотою самовідповідальною и Богові підзвітною. А в термінах сучасної педагогікі це - особистісно орієнтовані освіта и виховання.
Особлівістю поглядів християнства є кож ті, Що воно оголошує людину вільною и Ліше завдякі цьому трактує її Як особу. "Рабство - ції Втрата своєї особістості, коли людина беззастережно пріймає життя таким, Яким воно є, І не намагається Його покращіті. ЦІМ вон бере на себе и Спільний гріх рабства ", [6,37]. У Цій ділянці Г. Ващенко кож виходе з тези, що В»людина є з природи вільна істота, Що сама Людський гідність засновується на свідомості своєї свободи ", [10,101]. Зрозуміло, Що свобода волі людини, стверджує Далі Г. ...
