Театралізація як різновид художньо-мовленнєвої діяльності в дитячому саду. Її роль в розвитку мови дошкільнят
Зміст
1. Характеристика театралізованих ігор. 3
2. Театралізовані ігри як художня діяльність. 5
3. Види театралізованих ігор. 7
4. Умови для розвитку театралізованих ігор. 8
5. Педагогічне керівництво. 10
6. Практична частина. 14
Література. 16
1. Характеристика театралізованих ігор
Театралізовані ігри являють собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценування). Герої літературних творів стають дійовими особами, а їх пригоди, події життя, змінені дитячою фантазією, - сюжетом гри. Нескладно побачити особливість театралізованих ігор: вони мають готовий сюжет, a значить, діяльність дитини багато в чому зумовлена ​​текстом твору. Виникає питання: в чому ж полягає творчість дитини в цих іграх? Чи правомірно відносити їх до розряду творчих ігор?
Справжня театралізована гра являє собою найбагатше поле для творчості дітей. Зазначимо насамперед, що текст твори для дітей - тільки канва, в яку вони вплітають нові сюжетні лінії, вводять додаткові ролі, міняють кінцівку і т. д.
Творче розігрування ролей в театралізованій грі значно відрізняється від творчості в сюжетно-рольовій грі. В останній грі дитина вільний у передачі зображенні особливостей рольової поведінки: мама може бути доброю, суворою, турботливою або байдужою до членів сім'ї. В театралізованої грі образ героя, його основні риси, дії, переживання визначені змістом твору. Творчість дитини виявляється у правдивому зображенні персонажа. Щоб це здійснити, треба зрозуміти, який персонаж, чому так поступає, уявити собі його стан, почуття, тобто проникнути в його внутрішній світ. І зробити це слід у процесі слухання твору. Треба сказати, що сучасна дитина, в життя якого рано і міцно входять аудіовізуальні засоби інформації (TV, відео), звикає до полегшеного сприйняття художніх творів. Полегшеному, тому що йому подається готовий образ на відміну від образу, який складається на основі уявлень, роботи уяви в процесі слухання книги (а пізніше і самостійного читання). Тому, хоча психологи і запевняють, що любов до акторства, театралізованим іграм притаманна всім дітям без винятку, ці ігри (справжні гри, а не інсценування, які показують на дитячих ранках) не настільки поширені, як це повинно бути, враховуючи їх особливий вплив на розвиток особистості дитини.
Отже, повноцінна участь дітей у грі вимагає особливої підготовленості, яка проявляється у здатності до естетичного сприйняття мистецтва художнього слова, умінні вслухатися в текст, уловлювати інтонації, особливості мовних зворотів. Щоб зрозуміти, який герой, треба навчитися елементарно аналізувати його вчинки, оцінювати їх, розуміти мораль твору. Уміння представити героя твору, його переживання, конкретну обстановку, в якої розвиваються події, багато в чому залежить від особистого досвіду дитини: чим різноманітніше його враження про навколишнє життя, тим багатшою уяву, почуття, здатність мислити. Для виконання ролі дитина повинна володіти різноманітними образотворчими засобами (мімікою, рухами тіла, жестами, виразною по лексиці і інтонації промовою і т. п.). Отже, підготовленість до театралізованої грі можна визначити як такий рівень загальнокультурного розвитку, на основі якого полегшується розуміння художнього твору, виникає емоційний відгук на нього, відбувається оволодіння художніми засобами передачі образу. Всі ці показники не складаються стихійно, а формуються в ході виховно-освітньої роботи.
У самій природі театралізованої гри закладені її зв'язку з сюжетно-рольовою грою: саме необхідні глядачі, значить, треба з'єднати її з грою в театр. Таке з'єднання буде успішним за умови, що діти уявляють собі, що таке театр, хто там служить, які виконує обов'язки. Звичайно, педагог може розповісти про театр, показати ілюстрації, проте враження дітей навряд чи будуть такими яскравими, щоб виникло бажання грати в театр. Інша річ, якщо діти дізнаються театр В«зсерединиВ», побувавши глядачами. На допомогу можуть прийти батьки, які, відгукнувшись на прохання, поради педагога, зводять дитини в театр. Доцільно влаштувати так званий театральний день у дошкільному закладі: силами педагогічного та обслуговуючого персоналу (ще краще з залученням батьків) підготувати спектакль, оформивши відповідним чином глядацький зал і т. д.
З'єднання театралізованої гри (показ вистави) з сюжетно-рольової (гра в театр) дає можливість об'єднати дітей загальною ідеєю, переживаннями, згуртувати на основі цікавої діяльності, що дозволяє кожній дитині проявити свою активність, індивідуальність, творчість.
2. Театралізовані ігри як художня діяльність
А. Н. Леонтьєв відносить гри-драматизації (так довгий час у дошкільній педагогіці називалися театралізовані ігри до своєрідної В«Предестетіческой діяльностіВ» дитини. Залишаючись грою, вони розвивають творчі здібності і являють собою специфічний вид художньої діяльності.
Діти сприймають гру як спектакль, який доставляє дитині багато радості від переживання його змісту і особливо від власного акторства. Театралізовані ігри дошкільників ще не можна назвати мистецтвом в повному розумінні цього слова, але вони наближаються до нього. Перш за все тим, що при розігруванні вистави в діяльності дітей і справжніх артистів багато загального. Так само, як артистів хвилюють враження, реакція глядачів, так і діти в театралізованій грі думають про вплив на інших людей. Для маленьких артистів важливо, як у них вийшло, чи сподобалося оточуючим. Іншими словами, їх турбує результат, якого вони добилися. А результат - це те, як зобразили, як розіграли твір. На досягнення цього результату спрямована увага педагога і дітей. Власне в активному прагненні до творчому виконанню твору полягає виховне значення театралізованих ігор.
У театралізованих іграх розвиваються різні види дитячої творчості: художньо-мовленнєвий, музично-ігрове, танцювальне, сценічне, співоче. У досвідченого педагога діти прагнуть до художнього зображенню літературного твору не тільки як В«артистиВ», виконуючі ролі, але і як В«художникиВ», які оформляють спектакль, як В«музикантиВ», забезпечують звуковий супровід, і т. д. Можливості залучення дошкільників до творчої мистецької діяльності в процесі підготовки театралізованої гри і її ходу надзвичайно високі. Причому тим вище, чим здібніші педагог, тому що в діяльності, яка у нього добре виходить, яка допомагає розкритися його індивідуальним особливостям, легше захопити дітей, розвинути їх таланти.
Особливо слід зазначити роль театралізованих ігор в залученні дітей до мистецтва: літературні, драматичні, театральному. Дошкільнята знайомляться з різними видами театрального мистецтва. При грамотному керівництві у дітей формуються уявлення про роботу артистів, режисера, театрального художника, диригента. Дітям старшого дошкільного віку доступно розуміння, що спектакль готує творчий колектив (всі разом творять одне справа - вистава). За аналогією з досвідом власних театралізованих ігор діти відчувають і усвідомлюють, що театр дарує радість і творцям, і глядачам. Пізніше це послужить основою для формування узагальненого уявлення про призначення мистецтва в житті суспільства.
3. Види театралізованих ігор
Є багато різновидів театралізованих ігор, відрізняються художнім оформленням, а головне - специфікою дитячої театралізованої діяльності.
В одних діти представляють виставу самі, як артисти; кожна дитина виконує свою роль. В інших діти діють, як в режисерській грі: розігрують літературний твір, героїв якого зображують з допомогою іграшок, озвучуючи їх ролі. Аналогічні спектаклі з використанням настільного театру з об'ємними або площинними фігурками або так звані стендові театралізовані...
