МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН
Карагандинської ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Е.А.БУКЕТОВА
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра теорії та методики дошкільної
і психолого-педагогічної підготовки
Сюжетно-рольові ігри в дитячому садку
Курсова робота з педагогіці
Виконала: студентка ср 21 гр. ДОіВ
Денисенко Олена Володимирівна
Науковий керівник:
Санхаева Алія Нурмагамбетовна
Караганда 2008
Зміст
ВСТУП
Глава I. Теоретичні основи сюжетно-рольової гри
1.1 Сюжетно-рольова гра, як засіб всебічного розвитку дитини
1.2 Структура, зміст і види сюжетно-рольової гри
1.3 Керівництво сюжетно-рольовою грою
Глава II. Розвиток сюжетно-рольової гри в різні періоди дошкільного дитинства
2.1 Гра дітей молодшого дошкільного віку
2.2 Сюжетно-рольові ігри дітей середнього дошкільного віку
2.3 Сюжетно-рольові ігри дітей старшого дошкільного віку
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Сучасні перетворення в суспільстві, нові стратегічні орієнтири в розвитку економіки, відкритість суспільства його швидка інформатизація і динамічність кардинально змінили вимоги до освіти. Системи освіти більшості провідних країн світу відреагували на ці виклики тим, що стали засновувати, цілі, зміст і технології освіти на очікуваних від нього результатах. Основний метою освіти стає не проста сукупність знань, умінь і навичок, а заснована на них професійна компетентність - уміння самостійно добувати, аналізувати і ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально жити і працювати у швидко змінюваному світі.
Перед педагогічним співтовариством стоїть глобальне завдання створення, апробації та впровадження нової моделі освіти, основні принципи якої зазначені в "Концепції розвитку освіти Республіки Казахстан до 2015 року". [ 1]
Концепція розвитку освіти розроблена відповідно до Конституції Республіки Казахстан, Законом Республіки Казахстан "Про освіту", Конвенцією про права дитини. Концепція визначає освіту як національного пріоритету. Дошкільне виховання та навчання - перший рівень безперервного освіти, що створює розвиваюче середовище для повноцінного формування особистості дитини з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. [1,2, 3, 4]
У світлі всього вище сказаного тема розвитку сюжетно - рольової гри не втрачає своєї актуальності і в наші дні, так як гра є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку.
Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих з навколишнього світу вражень, знань. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви дитини, її емоційність, активність, розвивається потреба в спілкуванні.
Видатний дослідник в галузі психології Л. С. Виготський підкреслював неповторну специфіку дошкільної гри. Вона полягає в тому, що свобода і самостійності граючих поєднується зі строгим, беззастережним підпорядкуванням правилам гри. Таке добровільне підпорядкування правилам відбувається в тому випадку, коли вони не нав'язуються ззовні, а випливають із змісту гри, її завдань, коли їх виконання становить головну її принадність. [5]
Характерним для ігор, особливо сюжетно-рольових, є наявність двох видів відносин між дітьми: уявних, відповідних сюжету, ролі, і реальних відносин учасників спільної гри.
Менджрітская Д. В., у своїй книзі "Вихователю про дитячу гру", говорить про те, що вже в ранньому дитинстві дитина має найбільшу можливість, саме в грі, а не в якій-небудь іншій діяльності, бути самостійним, на свій розсуд спілкуватися з однолітками, вибирати іграшки і використовувати різні предмети, долати ті або інші труднощі, логічно пов'язані з сюжетом гри, її правилами. [5]
Чим старше стають діти, чим вище виявляється рівень їх загального розвитку, тим більше цінного буває гра (особливо педагогічно направляється) для становлення самодіяльних форм поведінки: у дітей з'являється можливість самим намічати сюжет або організовувати ігри з правилами (дидактичні, рухливі), знаходити партнерів, ставити мету і вибирати засоби для реалізації своїх задумів. Самодіяльна гра, вимагає від дитини вміння встановлювати взаємовідносини з товаришами. У цих неформальних дитячих об'єднаннях проявляються різні риси характеру дитини, її звички, інтереси, уявлення про навколишній, різні вміння, наприклад вміння самостійно знаходити вихід з виникаючих в грі проблемних ситуацій, керуючись відомими нормами і правилами поведінки, або вміння самостійно організувати реальну (а не уявну) трудову діяльність для вирішення ігрових завдань.
Гра - справжня соціальна практика дитини, його реальне життя в суспільстві однолітків. [6]
Вивченням особливостей сюжетно - рольової гри дошкільника займалися багато педагогів і психологи: Виготський Л.С., Менджрітская Д.В., Венгер Л.А., Мухіна В.С., Васильєва М.А., Щербакова Є.І., Русскова Л.В., Короткова Н.А. Мацкевич М., Новосьолова С.Л. [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12,15]
Об'єктом дослідження є цілеспрямований педагогічний процес.
Предметом дослідження є сюжетно - рольова гра дошкільника.
Мета дослідження: вивчити особливості і своєрідності розвитку сюжетно - рольової гри дошкільника.
Завдання дослідження:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження.
2. Вивчення структури сюжетно-рольової гри.
3. Аналіз особливостей розвитку сюжетно-рольової гри в різних вікових групах.
ГЛАВА I. Теоретичні основи сюжетно-рольової гри
1.1 Сюжетно-рольова гра, як засіб всебічного розвитку дитини
Сюжетно-рольові творчі ігри - це ігри, які придумують самі діти. В іграх відображаються знання, враження, уявлення дитини про навколишній світ відтворюються соціальні відносини. Для кожної такої гри характерні: тема, ігровий задум, сюжет, зміст і роль.
В іграх проявляється творча уява дитини, яка вчиться оперувати предметами та іграшками як символами явища навколишнього життя, придумує різноманітні комбінації перетворення, через взяту на себе роль виходить з кола звичної повсякденності і відчуває себе активним "учасником життя дорослих "(Д. Б. Ельконін). [6]
В іграх дитина не тільки відображає навколишнє життя, але і перебудовує її, створює бажане майбутнє. Як писав Л. С. Виготський у своїх роботах, "гра дитини не є просте спогад про пережите, але творча переробка пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них нової дійсності, відповідає запитам і потягам самої дитини В». [5]
У грі всі сторони особистості дитини формуються в єдності та взаємодії.
Гра займає велике місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільників.
Гра має велике освітнє значення, вона тісно пов'язана з навчанням на заняттях, з спостереженнями повсякденному житті.
Як відзначає Ядешко В.І. - У творчих іграх відбувається важливий і складний процес освоєння знань, який мобілізує розумові здібності дитини, його уява, увагу, пам'ять. Розігруючи ролі, зображуючи ті чи інші події, діти розмірковують над ними, встановлюють зв'язок між різними явищами. Вони вчаться самостійно вирішувати ігрові завдання, знаходити кращий спосіб здійснення задуманого, користуватися своїми знаннями, висловлювати їх словом. [6]
Нерідко гра служить приводом для повідомлення дошкільнятам нових знань, для розширення їх кругозору. З розвитком інтересу до праці дорослих, до громадського життя, до героїчним подвигам людей у ​​дітей з'являються перші мрії про майбутню професію, прагнення наслідувати своїх улюблених героїв. Все це робить гру важливим засобом створення спрямованості особист...
